На 111 місць в парламенті Іракського Курдистану претендують 700 кандидатів з 29 політичних партій і рухів. Утім, вибори навряд чи змінять розстановку політичних сил.
Реклама
В автономному Іракському Курдистані на півночі Іраку в неділю, 30 вересня, за рік після невдалого референдуму про незалежність регіону відбуваються вибори до регіонального парламенту. Право голосу мають 3,85 мільйона виборців - жителі провінцій Дахук, Сулейманія і Ербіль.
На 111 депутатських місць претендують понад 700 кандидатів з 29 політичних партій і рухів. При цьому 11 місць зарезервовані для релігійних та етнічних меншин. П'ять - для туркменських кандидатів, п'ять - для християн і одне - для представника вірменської громади, зазначає агентство AFP.
Найбільшими політичними силами є Демократична партія Курдистану (ДПК) Масуда Барзані, яка має 38 місць в поточному складі парламенту, і "Патріотичний союз Курдистану" (ПСК), у якого 18 депутатських мандатів. У головної опозиційної сили - "Руху за зміни "Горан" - 24 місця в парламенті. Очікується, що ці вибори суттєво не вплинуть на розстановку політичних сил і що ДПК і ПСК продовжать спільну роботу, яку ведуть вже майже три десятиліття.
Минулого року відносини між Ербілем - центром Іракського Курдистану - і Багдадом загострилися у зв'язку з референдумом про незалежність регіону від Іраку. 93 відсотки курдів, які взяли участь в голосуванні, підтримали незалежність. Проти референдуму виступали Багдад, сусіди - Іран та Туреччина, США та ООН. Прем'єр-міністр Іраку наприкінці жовтня відкинув пропозицію Іракського Курдистану "заморозити" результати референдуму.
Демократія у картинках
Карикатуристи з усього світу ілюструють парою штрихів ситуацію з демократією у своїх країнах. Навіть якщо становище подекуди є загрозливим, вони не зраджують своєму гуморові.
Фото: Oleg Smal
Політичні ігри
Камінь, ножиці, папір: хто буде переможцем в Україні, вирішується у заздалегідь спланованій грі, а демократичний розвиток не належить до її правил. Такою ситуацію бачить художник Олег Смаль, який ледве знаходить роботу: "Офіційно в Україні немає цензури, але критикувати заборонено, і слова на кшталт "демократії" влада вже не наважується вимовляти".
Фото: Oleg Smal
Проблема вибору
Увесь світ догори дриґом, розмірковує німецький карикатурист Роджер Шмідт: ліві виступають за скорочення соціальних виплат, консерватори захищають реформи в енергетиці. "Кого чи що я, власне, обираю? Жодних гострих кутів, жодних порушень табу. Партіям бракує автентичності", - каже Шмідт, який насправді працює інженером, але дуже любить малювати.
Фото: Roger Schmidt
Усе схоплено
"Для демократії в Росії вже запізно. Путін міцно тримає країну в своїх лещатах. Усі росіяни, здатні мислити, мають виїхати на Захід. Тоді ФСБ та п’яні олігархи можуть жити приспівуючи", - каже Денис Лопатін. Дошкульні карикатури Лопатіна з 2007 року стають жертвами цензури. Ось ця, наприклад, безслідно зникла з музею. Сьогодні він малює лише квіточки.
Фото: Denis Lopatin
На батьківщині демократії
"Греція була, є і завжди буде синонімом демократії. Нині в країні – соціальні проблеми, пов'язані з політикою заощадження. Сподіваємося, що прапор демократії все одно буде високо майоріти", - каже відомий грецький художник-карикатурист Бас Мітропулос, який у свої 76 років бачив достатньо криз.
Фото: Basilis Mitropoulos
Виборчі урни теж плачуть
"Якби демократію уособлювали не США, ця форма правління могла б завоювати симпатії людей на Близькому Сході", - вважає єгиптянин Дж.Ф. Анділ. Вже в 19 років він влучно критикував карикатурами ситуацію на своїй батьківщині. У нього навіть виборча урна плаче – через фальсифікації. З 2011 року він малює для популярної єгипетської газети Egypt Independent.
Фото: J.F. Andeel
Куди прямувати далі?
"Америка – це демократія з багатьма голосами, і всі волають щось інше: поверни ліворуч, Дядечко Сем, поверни праворуч! Однак у пустелі нікуди не повернеш", - американець Майк Лестер критикує брак реформ у країні. Його влучні карикатури здобули вже багато нагород, зокрема національної спілки карикатуристів США.
Фото: Mike Lester
Технічні проблеми…
Ґомаа Фарахат з Каїра – карикатурист із досвідом. Його кусючі малюнки люблять не лише у Єгипті, він регулярно працює на американські, європейські та азійські газети. Якщо у Єгипті демократія переживає складності, пов'язані, зокрема, із достовірністю результатів виборів, то нинішнє становище у Сирії просто катастрофічне, вважає він.
Фото: Gomaa Farahat
Швидка допомога пацієнту євро
Антоніо Месамадеро починав кур'єром у газеті Diario de Granada, а тепер сам є знаним журналістом та карикатуристом. "Більшість політиків в Іспанії хочуть урвати найбільший шмат пирога, у пошані – корупція замість скромності", - критикує він. Чи врятують рецепти німецької канцлерки Меркель президента Рахоя, сумнівно. У будь-якому разі демократія – на лікарняному ліжку.