Як це часто буває в Ірані, нинішні протести мають кілька вимірів. Передусім, це демонстрації, на які виходять як противники, так і прибічники режиму, але йдеться водночас і про протистояння різних центрів влади політичного істеблішменту. За межами Ірану тим часом не можуть дійти до спільної реакції на ці події. При цьому важливу роль грають побоювання, ненавмисно зміцнити позиції "яструбів" у Тегерані та послабити помірковані сили. Завдяки проявам симпатії та розуміння до демонстрантів та їхніх вимог знову стала помітною різниця у підходах Європи та Сполучених Штатів щодо Ірану. Ставлення американської адміністрації є однозначним - президент США Дональд Трамп у своєму твіті в новорічний день закликав до зміни режиму.

Але американська експертка у сфері безпеки Аріана Табатабай із вашингтонського Університету Джорджтауна вважає цей крок контрпродуктивним. У розмові із DW вона виступає за поміркований підхід: "Ми мали б закликати Іран до поваги до права людей на самоорганізацію, але без того, аби пропонувати якісь конкретні дії".

Депутат Бундестагу від Християнсько-демократичного союзу Норберт Реттґен (Norbert Röttgen) також застерігає від необережних висловлювань, які можуть підживити наратив офіційного Тегерану щодо керування протестом з боку іноземних "ляльководів". Мовляв, щоб не казали: "Дивіться, це закордон, наші вороги, неісламський світ! Вони на стороні демонстрацій. А ми, натомість, захищаємо шиїтьску чистоту ісламу від єритичного закордону". Власне, саме такі заяви і пролунали у вівторок, другого січня від верховного лідера Алі Хаменеї. Він назвав заворушення "змовою ворогів Ірану". Про підтримку Сполученими Штатами та Ізраїлем антиурядових протестів у середу говорив і турецький міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу. За словами Чавушоглу, якого цитує CNN Turk, Туреччина виступає проти будь-якої форми іноземного втручання у Ірані.

Тінь минулого втручання

Подібні звинувачення лягають в Ірані на плодючий ґрунт. Багатьом іранцям добре відома роль американської спецслужби ЦРУ у поваленні першого вільно обраного президента Ірану Мохаммада Мосаддика у 1953 році, після чого чверть століття тривала диктатура шаха. У 2013 році до 60-ої річниці путчу Сполучені Штати оприлюднили документи, які залишалися таємними протягом десятиріч. На додачу до цього історичного тягара у перший рік свого президентства Дональд Трамп оголосив опонування Ірану домінуючим принципом своєї політики на Близькому та Середньому Сході. Реттґен вважає, що Трамп втратив в Ірані будь-яку довіру, "адже він постійно намагається мобілізувати сунітський арабський світ проти Ірану". На думку Реттґена, Європа та Німеччина, навпаки, зберегли довіру: "Ми виступаємо за атомну угоду, від якої населення очікує економічних перспектив, зокрема пом'якшення санкцій. Тому ми маємо зовсім інший рівень довіри, який ми маємо використовувати, хоч і у реалістичних межах".

Обережна Європа

Поки що Європа діяла обачно. Верховна дипломатка ЄС Федеріка Могеріні у вівторок закликала керівництво Ірану поважати свободу зборів та висловлення думки. "Європейський Союз уважно спостерігає за демонстраціями, що відбуваються в Ірані, за зростаючим насильством та неприйнятними втратами людських життів", - заявила Могеріні. Свобода зібрань та висловлення думки є базовими правами, які без винятків мають бути гарантовані у будь-якій країні. Могеріні виступила також із вимогою до усіх сторін припинити насильство.

Схожим чином добирали слова і у Берліні: "Федеральний уряд спостерігає за розвитком подій в Ірані із занепокоєнням, особливо щодо повідомлень про смертельні випдаки та численні арешти", - заявила речниця федерального уряду Німеччини Ульріке Деммер у Берліні. Іранський уряд має реагувати на протести "із готовністю до діалогу". "Це цілком легітимно, коли люди сміливо і публічно заявляють про свої економічні та політичні переконання так, як це зараз відбувається в Ірані", - додає Деммер. В разі, якщо окремі демонстранти використовують протести як привід для насильства, тоді іранська держава має реагувати співмірно, застосовуючи лише засоби, які відповідають принципам провової держави.

Французький президент Еммануель Макрон зазначив, що у своїй телефонній розмові із іранським президентом Хасаном Роухані він вимагав стриманості у поводженні із антиурядовими протестами. У той же час, Макрон скасував запланований на цей тиждень візит свого міністра закордонних справ Жана-Іва Ле Дріана.

Стримана позиція Європи стала приводом для критики з боку ізраїльського прем'єра Біньяміна Нетаньяху.  У своєму відеозверненні Нетаньяху заявив, що "багато європейських урядів мовчки спостерігають, поки героїчних іранців лупцюють на вулицях". Голова ізраїльського уряду поєднав слова підтримки протестів із гострою критикою режиму у Тегерані: "Сміливі іранці вимагають справедливості. Вони вимагають базових свобод, які в них відібрали багато десятирічь тому".

Атомна угода під питанням

Зараз США вимагають термінового засідання Ради Безпеки ООН у Нью-Йорку. "ООН має сказати свою думку", - заявила американська представниця в ООН Ніккі Хейлі. Не лише у Радбезі ООН, але й в Раді ООН з прав людини у Женеві необхідно обговорити арешти та смерті, пов'язані із протестами в Ірані, вимагала Хейлі.

Наступного тижня американський президент Трамп може збільшити тиск на Іран. 10 січня має відбутися сертифікація для Конгресу виконання Іраном умов Спільного всеохоплюючого плану дій щодо іранської ядерної програми. Минулого разу у жовтні Трамп відмовився зробити відповідну сертифікацію. Це давало Конгресу 60 днів, аби відновити дію раніше запроваджених проти Ірану санкцій. В тому числі завдяки посиленій лоббістській роботі європейців Конгрес цього так і не зробив, і угода залишилася чинною. Цього разу політичний прогноз виглядає набагато менш сприятливим для збереження ядерної угоди.