Іран знову скорочує свої зобов'язання за ядерною угодою
Марія Думанська
5 листопада 2019 р.
Президент Ірану Хасан Роухані оголосив про нове скорочення зобов'язань своєї країни за ядерною угодою. За словами Роухані, Іран повернеться до її повноцінного виконання лише після скасування накладених на країну санкцій.
Реклама
Президент Ірану Хасан Роухані у вівторок, 5 листопада, в ефірі державного телеканалу анонсував новий, четвертий етап скорочення країною зобов'язань за ядерною угодою. Він розпочнеться 6 листопада із закачування газу в 1044 центрифуги для збагачення урану на ядерному об'єкті Фордо.
Згідно з укладеною 2015 року Іраном, США, Росією, КНР, ФРН, Францією та Великобританією ядерною угодою (Спільним всеосяжним планом дій щодо іранської ядерної програми) випробування центрифуг у Фордо повинні проходити лише з науковою метою без використання газу. За словами Роухані, в найближчі два місяці Іран продовжить проведення переговорів з країнами-учасницями угоди, але повернеться до її повноцінного виконання лише після скасування всіх накладених на країну санкцій.
Напередодні очільник Організації ядерної енергії Ірану Алі Акбар Салехі визнав, що на даний час в країні діють 60 вдосконалених центрифуг зі збагачення урану IR-6. Це вдвічі більше, ніж було відомо раніше. Салехі також повідомив, що після третього етапу скорочення Іраном виконання зобов'язань зі Спільного всеосяжного плану дій щодо іранської ядерної програми, викликаного виходом США з угоди, країна наростила збагачення урану з 450 грамів на добу до п'яти тисяч грамів.
Нагадаємо, що 2015 року Іран, США, Росія, Китай, Німеччина, Франція та Великобританія підписали угоду, що передбачає виконання Тегераном низки зобов'язань щодо обмеження його ядерної програми в обмін на скасування санкцій США та ЄС. У травні 2018 року США в односторонньому порядку вийшли з угоди, після чого Вашингтон відновив дію скасованих раніше санкцій щодо Тегерана та запровадив нові обмежувальні заходи. Інші країни-учасниці угоди зацікавлені в її збереженні.
На кого націлені санкції США?
США посідають центральне місце у світовій торгівлі та інколи використовують свою позицію, щоб покарати суперників. DW зібрала докупи основні санкції, які США запровадили щодо Ірану, Куби, Росії, Північної Кореї та Сирії.
Фото: Imago
Іран
Санкції США щодо Ірану мають на меті унеможливлення торгівлі Тегераном золотом та дорогоцінними металами, блокування продажу пасажирських літаків, обмеження у закупівлі американських доларів та інші штрафні заходи. США також планують блокувати ключові нафтові угоди Ірану. Відповідний пакет санкцій набере чинності в листопаді 2018 року.
Ембарго щодо Північної Кореї підтримується ООН, проте Вашингтон впровадив і окремий санкційний режим. Наприклад, США суворо забороняють експортувати зброю в цю країну. Крім того, США використовують свій глобальний вплив для покарання неамериканських банків та компаній, які ведуть бізнес із Пхеньяном.
Фото: AFP/Getty Images/S. Marai
Сирія
Торговельні обмеження Вашингтона унеможливлюють експорт нафти до США режимом Башара Асада. Вся нерухомість і активи сирійського уряду в США заморожені. За даними американського казначейства, громадянам США, де б вони не перебували, забороняється здійснювати "нові інвестиції" в країну, що потерпає від війни.
Фото: picture-alliance/dpa/G. Esiri
Росія
У США після подій в Криму 2014 року з'явився чорний список, до якого увійшли численні високопосадовці та бізнесмени з Росії. Їм заборонені поїздки в США, а їхні активи заморожені. Заборони також поширюються на товари з анексованого РФ українського півострова, наприклад, кримське вино. Найближчим часом також мають набути чинності нові санкції у відповідь на отруєння Скрипалів.
Фото: Imago
Куба
Американських туристів на Кубі побільшало після того як адміністрація Обами ініціювала відлигу у відносинах в 2016 році. Однак, за правління Дональда Трампа Білий дім знову встановив обмеження для своїх громадян і ускладнив для американців подорожі на острів.