1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Ірландці між “за” та “проти”

3 жовтня 2009 р.

2 жовтня в Ірландії відбулося повторне голосування з приводу Лісабонської угоди. Обидва табори — “за” та “проти” – доклали великих зусиль для того, щоб переконати виборців у правоті своєї позиції.

Між цим і минулим референдумом в Ірландії сталась глобальна фінансова криза.Фото: AP

Втім, нинішнє волевиявлення відрізнялося від попереднього. Адже за час, що минув, Європою пройшла економічна криза. Сусіди Ірландії, такі як Ісландія, зважили на переваги членства у Євросоюзі і хочуть тепер до нього приєднатися. Переглянули свою думку і деякі пересічні ірландці.

Приміром, фермер Джо Бріді проголосував минулого разу проти Ліссабонської угоди. Але тепер переглянув свої погляди. Оскільки, на його думку, без реформування Євросоюзу відповідно до Ліссабонської угоди він та його колеги не зможуть впливати на політику ЄС. “Я думаю, що у нас немає іншого вибору, аніж проголосувати “за”. Інакше ми, фермери, будемо просто залишені поза грою. Ми вже не зможемо впливати на спільну сільськогосподарську політику Євросоюзу”,- розповідає Джо Бріді.

На кону імідж

Керолін Сімонс - активістка кампанії проти Ліссабонської угоди – голосувала, відповідно, проти ухвалення угоди. Оскільки вважає, що політики намагалися ошукати виборців. “Я думаю, що люди все-таки знають, що це та сама угода, що й раніше. Вони знають, що нічого не змінилося.»

Водночас Олівія Баклі, речниця кампанії за ухвалення Лісабонської угоди, говорить, що для неї підтримка угоди була справою честі. “Рішення щодо Ліссабонської угоди є важливим рішенням для майбутнього. Ми отримали багато зиску від того, що є членами Європейського союзу. І я маю на увазі не лише фінансові чинники. Ми ж є країною, яка багато експортує. Окрім цього, в нас є певний імідж, ми продаємо багато, у нас дуже добре розвинений туризм.” І цей імідж, вважає Олівія Баклі, Ірландія не може дозволити собі втратити.

Ірландія потребує ЄС

Звичайні студенти, які були активістами під час агітаційної кампанії “за” “Ліссабонську угоду”, вважають, що затвердження Ліссабонської угоди є запорукою не лише добробуту, а й робочих місць у майбутньому. “Тут немає робочих місць. Коли ми закінчимо навчання, доведеться розмірковувати про імміграцію. Це не дуже приємна перспектива. Я не думаю, що німці або французи будуть раді, якщо ми до них приїдемо працювати”,- говорить студент Баррі Кагіл.

Водночас, за словами Діка Роча, міністра з питань європейської інтеграції Ірландії, багато мешканців його країни тепер більш схвально ставляться до того, що Ірландія є членом Євросоюзу і, відповідно, не хочуть заважати розвиткові ЄС. “Під час останнього референдуму у нас було відчуття, що ми є дуже вразливими. Але тепер люди думають, що нам потрібна Європа, і нам вона справді потрібна. Ісландія нині стукає у двері — і хоче приєднатися. Наш добробут збудований на тому, що ми є у серці Європи, і не слід це змінювати.” зауважує міністр з питань європейської інтеграції Ірландії.

Автор: Тетяна Карпенко

Редактор: Захар Бутирський

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW