Два роки тому Ірландія одна з перших попросилася під "рятівну парасольку". За цей час країна отримала фінансову допомогу розміром 85 мільйонів євро від Міжнародного валютного фонду та країн єврозони. Частину боргів ірландських банків перейняв на себе уряд, щоб запобігти банкрутству.

Самі ж банки були обтяжені "бульбашкою нерухомості" і погрузли у спекуляціях. Рятуючи банки, держава втягнулася у величезні борги. 2010-го року дефіцит бюджету сягнув асторономічно високих 32 відсотків ВВП.

Втрачене десятиліття

Тим часом, країна отримала п’ять "рятівних" пакетів. Внутрішній попит знизився, а частка безробіття сягнула 15 відсотків. Тисячі ірландців покинули країну у пошуках щастя в Австралії, США або Великобританії. Відтак новий уряд, який очолив Енда Кенні почав ретельно впроваджувати попередньо узгоджені з ЄС та МВФ реформи та спільно розроблені заходи заощадження. "Ми ніколи не казали, що буде просто і, що нам вдасться пройти цей шлях за одну ніч", - сказав Кенні під час останнього саміту ЄС, підсумовуючи результати роботи за два останні роки. "Ми у надзвичайно складному становищі. І я наголошую на цьому, адже хочу, щоб люди дізналися, що ми просто змушені ухвалювати такі складні рішення. В інтересах народу і всієї країни. Ми намагаємося зробити все максимально чесно".

"Рятівна" програма нарешті приносить свої плоди, підтверджує професор Філіп Лейн. Він керівник економічного факультету у провідному дублінському Трініті Коледжі. За останні місяці ірландська економіка продемонструвала незначне зростання. "Щоб повернутися до передкризового рівня ВВП нам потрібно ще щонайменше років п’ять. Рецесія 2009-го була дуже глибокою", - сказав Лейн в інтерв’ю Deutsche Welle.

За його оцінками, процес триватиме до 2017-го року, отже можна говорити про "втрачене десятиліття".

Тигр стає на ноги

Ще донедавна Ірландію поважно називали "Кельтським тигром". Тоді вона переживала економічний бум. Колись одній з найбідніших країн ЄС, Ірландії вдалося "прорватися" у ряди найпотужніших європейських економік. Лише згодом настали часи затяжної фінансової кризи, яка з "тигра" зробила "жебрака". Глава ірландського уряду Енда Кенні не виключає, що у майбутньому "тигрові" вдасться здійснити ще один "стрибок". "Мушу сказати, що в Ірландію знову надходять потужні інвестиції. Нагадаю, за три роки до того, як змінилася влада, ми втратили 250 тисяч робочих місць. А за останній рік вдалося відновити 20 тисяч робочих місць", - повідомив він. "Є ознаки оздоровлення: банки без допомоги держави можуть знову отримати гроші. Ці переконливий знак". Проте бюджетний дефіцит ще 2012-го сягав 8,5 відсотка ВВП. А у цілому 2013-го року заборгованість може сягнути 121 відсотка ВВП.

Порятунок – експорт

Поки банки та сектор нерухомості особливими успіхами похвалитися не можуть, інші галузі почувають себе значно впевненіше. Зокрема, сфера послуг та високих технологій. Банки звільнили значну частину персоналу. Держава взяла на себе частину кредитів. "З іншого боку є економіка експорту, яка функціонує належним чином", пояснює ситуацію в Ірландії Гольґер Ердманн з Німецько-ірландської торгівельної палати. "Практично кожен виробник змушений експортувати, оскільки внутрішній ринок в Ірландії доволі малий. Отже, ці підприємства та їхні співробітники почувають себе доволі добре".

Заступник керівника Німецько-ірландської торгівельної палати Гольґер Ердманн зауважує, що "повальної бідності" в країні не спостерігалося зовсім, хвиля протестів була помірною. "На вихідних у Дубліні, навіть вже у четвер, яблуку ніде впасти. Іноді напрошується питання: у нас, що справді криза?", -каже Ердманн. Утім, він уточнив, що "звісно є верстви населення, яких торкнулося безробіття. Деякі сім'ї у розпал "буму нерухомості" купили будинки та квартири, які подекуди тепер втратили 50 відсотків своєї вартості. Вони вже не здатні самостійно їх профінансувати".

Сварка за старі борги "хворих" банків

Ірландія головуватиме у Раді ЄС у першому півріччі 2013-го року. Прем’єр-міністр Енда Кенні планує скористатися нагодою, щоб вчергове переконати інші кризові країни, такі як Іспанія, Кіпр або Греція, стати на шлях жорсткої економії. Він виступає за створення банківського союзу в ЄС, який начебто є вигідним для Ірландії.

Постійний антикризовий фонд мав би "перейняти" задавнені борги ірландських банків і таким чином розвантажити ірландський бюджет, вважає Енда Кенні. Проте де подіти "старі" борги міністри досі не знають. Міністр фінансів Німеччини Вольфґанґ Шойбле хоче, щоб кожен сам розібрався зі своїми фінансами. Його позицію підтримують і німецькі колеги у владних колах. А в Ірландії погрожують, що не платитимуть відсотки, доки верхівка ЄС не узгодить єдину стратегію.

Зразкова поведінка

Прем’єр-міністр Енда Кенні видається доволі упевненим у своїх твердженнях. Економічне відродження Ірландії може стати зразком для інших країн, вважає він. "Це стало би прикладом для всіх, як маленька держава, чиєму народові довелося миритися з дуже складними рішеннями, 2013-й рік переживе без фінансової допомоги". До кінця наступного року Ірландія знову хоче вийти на міжнародні фінансові ринки, не прикриваючись "рятівною парасолькою" МВФ та ЄС.

Чи стануть ці припущення реальністю залежить від глобальної кон’юнктури, адже Ірландії доводиться сподіватися здебільшого на експорт. Зацікавленість німецьких фірм співпрацювати з ірландськими у сфері теплоізоляції, біогазових установок та нано-технологій повернулася, каже Гольґер Ердманн з Німецько-ірландської торгівельної палати. Вирішальним є при цьому розвиток економіки в США.

"Близько половини іноземних інвестицій надходять зі США. Американці інвестували за останні роки в Ірландію набагато більше, ніж країни БРІК, тобто Бразилія, Росія, Індія та Китай разом взяті", - каже Ердманн. Це свідчить про те, наскільки важливими Сполучені Штати є для Ірландців. "Американці полюбляють використовувати Ірландію, як міст до Європи, зокрема, тому, що Ірландія – єдина англомовна країна в єврозоні".