1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Ісландія не збирається відмовлятися від традиції полювання на китів

20 серпня 2010 р.

Багато видів китів нині знаходяться під загрозою. Ісландія, незважаючи на всі вимоги міжнародної спільноти, досі відхиляє будь-які спроби регламентувати її традицію полювання на китів.

Фото: AP

Міжнародна комісія з китобійного промислу ще з 60-х років минулого століття намагається регулювати процес полювання на китів. На щорічних зборах організації, членами якої є 88 держав, відбуваються запеклі дебати, оскільки мораторій на виловлювання китів, що діє з 1986-го року, визнається не всіма країнами. Насамперед Японія, Норвегія та Ісландія продовжують винищувати китів. У сезон полювання 2008/ 2009 було вбито понад півтори тисячі морських ссавців.

„Trir Fakkar“ - це ресторан у центрі Рейк'явіка. Охочим тут пообідати чи повечеряти, доводиться заздалегідь резервувати столики, оскільки від відвідувачів тут немає відбою. У меню закладу містяться страви з м'яса китів. Більшість гостей - у захваті.

Фото: AP

«Завжди, коли я тут буваю, то намагаюся куштувати місцеві делікатеси, це стосується і китового м'яса. По-перше, воно корисне. По-друге, воно має неперевершений смак. Я можу це порекомендувати. Шкода, що в нас у Данії немає чогось такого», - розповідає Петер Ленгрен. Він прибув до Ісландії по роботі. Покуштувати страви з китів прийшов сюди у супроводі свого ісландського колеги Гудйона Гаральдсона, який з дитинства звик, що м'ясо китів вживають у їжу.

«Полювання на китів у нас – це традиція. Ми це практикуємо з давніх-давен. Ми просто не готові це припиняти. І так, мабуть, залишатиметься завжди», - розповідає Гаральдсон.

Фото: AP

Ісландці не зважають на критику

Протести міжнародної спільноти мало впливають на ісландців. Критика з боку природозахисних організацій часто просто необґрунтована і непрофесійно аргументована, вважає соціолог Гердур Ердлінгсон. Навіть якщо винищується більше китів, популяції морських ссавців не постали перед небезпекою вимирання, стверджує ісландець:

«Ми не хочемо дозволяти організації Грінпіс диктувати нам свої умови. Цим людям, яких я хотів би назвати зелено-асфальтовими. Грінпіс каже, що "кит у небезпеці". Наша відповідь буде - який саме кит під загрозою? Вони навіть не знають, що у наших водах мешкають 15 різних видів китів».

Мисливство як пристрасть

Крістіан Лофтсон називає себе пристрасним мисливцем на китів. Одна з німецьких газет якось навіть назвала його ісландцем, якого найбільше ненавидять у світі. 66-річний Лофтсон не сприймає такі заяви серйозно. Усі гучні заяви та міжнародні протести не зачіпають його за живе: «Той, хто живе в Ісландії, повинен використовувати природні джерела цього краю. Ми ставимося до промислового полювання на китів так само, як і до звичайного рибальства. Якщо у наших водах настільки багато китів, що деяких з них можна забити, тоді потрібно це робити. Це ж просто, інакше порушиться рівновага нашого природного простору. Я все життя полюю на китів і знаю, що це не шкодить популяції морських ссавців у нашому регіоні. Якщо це робити розумно, як ми, то можна і надалі виловлювати китів».

Іноземцям, які прийшли до ресторану, щоб скуштувати страви з м'яса китів, такий підхід до справи подобається. Вони не страждають від докорів сумління, підтверджує Петер Лонгрен: «Якщо виловлювання китів залишатиметься в поміркованих масштабах, що не загрожуватиме популяції, тоді я не маю нічого проти. Китове м'ясо тут в Ісландії та у Гренландії вживали в їжу споконвіку. Ні, справді, у мене немає з цим жодних проблем».

Автор: Альбрехт Брайтшу, Наталя Неділько

Редактор: Дмитро Каневський

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW