Крім молитви та благодійності, черниці в іспанському монастирі Кларісас де Сан Дієго, розташованого у містечку Алькала-де-Енарес, неподалік Мадрида, традиційно займаються і виробництвом карамелізованого мигдалю. Ретельно запакована монахинями баночка продукту коштує 19 євро. Можливо, дещо дорожче, ніж на ринку чи в супермаркеті, але навряд чи з продажів ласощів монахині мають шалені прибутки.

Утім, законодавці місцевої міської ради в умовах економічної кризи розцінили це як звичайну підприємницьку діяльність з усіма відповідними наслідками та обов'язками. "Нині у цій справі триває перевірка. Існують підозри, що в монастирських приміщеннях, задекларованих як благодійність, насправді велася комерційна діяльність", - сказав у розмові з DW депутат міської ради Алькали-де-Ернаса Ансельмо Авенданьйо. За його словами, якщо підзори проти монахинь підтвердяться, вони муситимуть сплачувати податки.

"Скриня Пандори"

Тим часом історія податкових претензій до черниць маленького монастиря відкрила в країні "скриню Пандори". Так, прем'єр-міністр Іспанії Маріано Рахой уже заявив, що подібне витискання податків з черниць може бути порушенням угоди з Ватиканом від 1979 року. "Це було би безвідповідальним. Нам слід займатися важливішими справами", - сказав він журналістам.

У свою чергу Авенданьйо, сам будучи католиком, визнає, що якби не порожні скарбниці місцевих органів влади в Іспанії, подібні суперечки навряд чи виникли. "Ми не ставимо під сумнів добрі справи, які робить церква: благодійність, допомога старим, бідним чи хворим...Ми лише прагнемо перевірки церковного майна, приміщень, які використовуються для отримання прибутків: стоянки, кімнати для відпочинку, гаражі тощо. Все це - бізнес", - наполягає він.

Ширший контекст

Саме тому приміщення, що використовують з комерційною метою, мають намір обкласти податком. У маленькому містечку Алькала-де-Енарес з населенням 200 тисяч мешканців приблизно половина міської нерухомості належить церкві. Боргів же місто накопичило на 300 мільйонів євро. "Деякі католицькі школи мають басейни, і за вхід до них на вихідних стягують плату. Школа мусить з цього сплачувати податки, хоча досі не робила цього", - сказав DW інший депутат міської ради Алькали-де-Енареса Рикардо Рубіо.

Водночас Хуаньо Піко, речник іспанської організації Europa Laica ("Світська Європа"), яка бореться за відокремлення церкви від держави, вважає, що проблему маленького монастиря слід розглядати у ширшому контексті. Якби іспанська католицька церква почала б платити податки з усієї нерухомості, якою та володіє, сума б досягла трьох мільярдів євро на рік, пояснює Піко. "Останнім часом мерії іспанських міст скорочують видатки на охорону здоров'я, освіту, інфраструктурні проекти та проекти соціального забезпечення. Але церкву ці скорочення ніяк не торкнулися, адже її фінансує держава", - каже він.

Менше грошей на благодійність

У свою чергу церковні голоси послідовно говорять про несправедливість підходів. "Чому ці дебати не стосуються усіх некомерційних організацій?", - запитує фінансовий директор Конференції єпископів Іспанії Фернандо Гіменез Барріоканал і додає, що податкові взаємини держави з церквою в Іспанії оформлені за тим же принципом, що й з Червоним Хрестом та іншими неурядовими некомерційними організаціями.

Тим не менше саме церква є найбільшим у країні землевласником, залишаючись при цьому й одним з найбільших благодійників. Для сьогоднішньої Іспанії, де скорочують соціальні програми, а безробіття сягає 26-відсоткової позначки, благодійна діяльність церкви є особливо затребуваною. "Нам би довелося переправляти більше коштів на сплату податків, а наші можливості допомагати бідним від цього скоротилися б", - каже Фернандо Гіменез Барріоканал.

Тим не менше міська влада Алькали-де-Енареса, схоже, відступати не збирається. Там сподіваються ще до кінця року завершити необхідні перевірки і, якщо вдасться, виставити церкві рахунок.