Верховний суд Іспанії розпорядився заарештувати відстороненого каталонського лідера Карлеса Пучдемона. У бельгійській прокуратурі заявили, що "вивчать" ордер, а потім передадуть його судді.
На Карлеса Пучдемона видано європейський ордер на арештФото: Reuters/E. Vidal
Реклама
Іспанський суд видав європейський ордер на арешт відстороненого лідера Каталонії Карлеса Пучдемона, який напередодні не з'явився на допит до суду. Про цей йдеться у заяві Верховного суду Іспанії, оприлюдненій у п'ятницю, 3 листопада, повідомляє агенція Reuters. Крім того, суддя Кармен Ламела видала ордер на арешт ще чотирьох колишніх членів каталонського уряду, які також перебувають у Бельгії. У бельгійській прокуратурі заявили, що "вивчать" ордер, а потім передадуть його судді.
Раніше цього дня Пучдемон дав інтерв'ю бельгійському каналу RTBF, в якому заявив, що готовий брати участь у парламентських виборах у регіоні наступного місяця, навіть з-за кордону. "Я готовий бути кандидатом. Ми можемо проводити кампанію будь-звідки, тому що ми в глобалізованому світі", - заявив він, повідомляє агенція АР.
Пучдемон також зазначив, що готовий вести дискусію з прем'єр-міністром Іспанії Маріано Рахоєм. Він нагадав, що є вже не першим каталонським лідером, "який мав проблеми з іспанським урядом". Також відсторонений каталонський лідер зазначив, що не вважає себе жертвою. "Це більшість каталонського населення, яка висловила свою волю, є справжньою жертвою", - наголосив він.
Своє перебування на території Бельгії Пучдемон пояснив тим, що хоче постати перед "справжнім правосуддям", тобто бельгійським, а не іспанським. За його словами, він залишив Іспанію, щоб краще підготувати свій захист у суді. Ще однією причиною, за його словами, було бажання уникнути ескалації насильства. "Насильство ніколи не входило до наших планів", - запевнив екс-глава уряду Каталонії. Пучдемон наголосив, що не має наміру втягувати Бельгію в каталонську політику, й уточнив, що не зустрічався ні з ким із бельгійських керівників.
Як повідомлялося, Пучдемона та ще 13 обвинувачених у заколоті членів його колишнього уряду Національний суд Іспанії викликав для надання свідчень на 2-3 листопада. Однак на вимогу суду відгукнулася лише частина екс-урядовців. Сам Пучдемон та ще кілька його колег залишилися у Бельгії, проігнорувавши виклик на допит. Після цього в Іспанії заявили, що така поведінка Пучдемона і його колег може стати причиною для арешту.
Каталонські урядовці за ґратами - Барселона протестує (03.11.2017)
01:46
This browser does not support the video element.
Історія руху за незалежність Каталонії
Прагнення багатьох каталонців отримати незалежність має глибоке історичне коріння. Цей регіон пережив за свою історію багато періодів посилення автономії, на зміну яким приходили обмеження свобод та репресії.
Фото: Reuters/A.Gea
Багата стародавня історія
Каталонію досить рано стали заселяти фінікійці, етруски, а згодом і греки. Перші грецькі колонії - це насамперед Росас та Ампуріас (на фото). Грецька назва останнього - Емпоріон. За ними прийшли римляни, що розбудували поселення та інфраструктуру. Каталонія залишалася в складі Римської імперії до завоювання цього регіону вестготами у 507-му році нашої ери.
Фото: Caos30
Графства та королівство
711 року Каталонію завоювали араби. Їхнє просування вглиб Європи зупинили франки у битві при Турі, відомій як битва при Пуатьє, в 732 році. Вже 759 року північні райони Каталонії знову стали християнськими. 1137 року каталонські графства утворили Арагонське королівство. У ХІІІ та в першій половині ХІV століття воно тримало під контролем Західне Середземномор'я та захопило Майорку й Валенсію.
Фото: picture-alliance/Prisma Archiv
Автономія аж до Війни за іспанську спадщину
Ще в ХІІІ столітті з'явилися інституції каталонського самоврядування - так званий Женералітат Каталонії. Навіть після об'єднання Арагонського королівства з Королівством Кастилія 1476 року Арагон міг втримати свої автономні інституції аж до Війни за іспанську спадщину, що тривала з 1701 по 1714 рік. Винятком був тільки час, на який припало Сегадорське повстання 1640-1659 року.
Фото: picture-alliance/Prisma Archivo
Роковини поразки
Після захоплення Барселони 11 вересня 1714 року королем Філіпом V, який походив з династії Бурбонів, було розпущено всі каталонські інституції та покладено край самоврядуванню регіону. Щороку 11 вересня каталонці згадують втрату своїх прав на автономію. На фото - хода 11 вересня 2015 року в Барселоні.
Фото: Getty Images/AFP/L. Gene
Ідеї федерації під час першої іспанської республіки
Після того як 10 лютого 1873 року король Амадей І відмовився від престолу, було проголошено першу іспанську республіку, котра не проіснувала й року. Прихильники республіки розкололися на тих, хто виступав за централізовану республіку та прибічників федеративного устрою. Серед тих, хто обстоював ідею федерації був і Франсиско Пі-і-Маргаль. Він був також одним з п'яти президентів республіки.
Фото: picture-alliance/Prisma Archivo
Невдала спроба у ХІХ столітті
Спроба Каталонії створити власне державне утворення в межах іспанської республіки ще більше посилила суперечки між республіканцями. 1874 року влада знову повертається до монархів з династії Бурбонів. Тоді на престол сів король Альфонс ХІІ.
Фото: picture-alliance/Quagga Illustrations
Каталонські республіканці
З 1923 по 1930 роки генерал Мігель Прімо де Рівера створив диктатуру, що опиралася на підтримку короля Альфонса ХІІІ, армію та клерикальні кола. Тоді центром опозиції та спротиву стала Каталонія. Політичний діяч Франсеск Масія (на зображенні) виборював після завершення диктатури права на широку автономію для Каталонії.
Перемога Франко та кінець усім правам і свободам
Під час другої іспанської республіки каталонські депутати розробляли статут автономії для регіону, котрий 1923 року ухвалив парламент Іспанії. Франсеска Масію після виборів до парламенту Каталонії було обрано керівником уряду - Женералітату Каталонії. Але перемога генерала Франко в громадянській війні 1936-1939 поклала край другій іспанській республіці та її здобуткам.
Фото: picture-alliance/AP Photo
Втрата всіх свобод
Режим Франко, що правив з 1939 по 1975 рік, означав для Каталонії демонтаж всіх демократичних свобод. На цей час припали заборона та ліквідація всіх політичних партій, скасування статуту автономії та утиски каталонської мови й культури.
Фото: picture alliance/AP Photo
Відновлення автономії з новим статутом
1977 року на перших вільних виборах, що відбулися після завершення диктатури Франко, було знову тимчасово обрано Женералітат Каталонії. Згідно з демократичною конституцією Іспанії 1978 року, Каталонія отримала 1979 року новий статут автономії.
Жорді Пужоль - багато років незмінний глава уряду Каталонії
Перший після завершення диктатури Франко статут автономії визнавав самостійність Каталонії, а каталонську мову як окрему мову. Порівняно зі статутом 1932 року, було дещо розширено права каталонців в освіті та культурі, але обмежено в таких сферах як юстиція, фінанси та охорона громадського порядку. Жорді Пужоль очолював уряд Каталонії з 1980 по 2013 роки.
Фото: Jose Gayarre
Зростання самосвідомості
Останніми роками прагнення каталонців отримати незалежність знову посилилися. 2006 року Каталонія отримала новий статут автономії, що передбачав розширення повноважень. Утім, після оскарження, котре подала консервативна "Народна партія", Верховний суд Іспанії скасував цей статут.
Фото: Reuters/A.Gea
Перша спроба референдуму
Референдум щодо незалежності Каталонії планувалося провести ще 9 листопада 2014 року. Першим запитанням у бюлетені було: "Чи хочете Ви, щоб Каталонія стала державою?" У разі згоди, слід було відповісти й на друге запитання: "Чи хочете Ви, щоб ця держава отримала незалежність?" Але Конституційний суд Іспанії визнав референдум нелегітимним.
Фото: Reuters/G. Nacarino
Двобій титанів
З січня 2016 року уряд Каталонії очолює Карлес Пучдемон. Від курсу на сепаратизм, котрий провадив його попередник Артур Мас, Пучдемон не відступав. Саме урядом під його керівництвом було призначено референдум про незалежність 1 жовтня 2017 року. Уряд у Мадриді на чолі з Маріано Рахоєм із застосуванням поліції всіляко протистояв проведенню голосування, яке називає неконституційним "інсценуванням".
