Іспанія прийняла судно з понад 300 врятованими мігрантами
Судно іспанської гуманітарної організації Proactiva Open Arms, що врятувало в Середземному морі понад 300 біженців, пришвартувалося на півдні Іспанії. У п'ятницю, 28 грудня, корабель з врятованими мігрантами стало на якір поблизу міста Альхесірас, повідомив кореспондент інформагенції AFP.
Нагадаємо, ще 23 грудня ЗМІ повідомили, що уряд Іспанії згоден прийняти судно з врятованими в акваторії Середземного моря шукачами притулку. Перед тим організація Proactiva Open Arms заявила, що жоден із портів регіону не хоче приймати біженців, а Мальта відмовилася надати кораблю з порятованими харчі. Минулого тижня глава МВС Італії Маттео Сальвіні у своєму мікроблозі Twitter заявив, що порти Італії закриті для "торговців людьми та їхніх помічників".
За даними Proactiva Open Arms, серед врятованих на морі нелегальних мігрантів - вагітні жінки, а також породілля з немовлям. Жінку разом із дитиною ще раніше доправили гелікоптером на Мальту. Згідно з інформацією ООН, від початку 2018 року в Середземному морі загинули понад 1300 людей, які намагалися прибути з Лівії до Італії або Мальти на човнах.
"Європейська мрія": як біженці тікають від війни (фотогалерея)
Фотографії напливу мігрантів до Європи у 2015 та 2016 роках розлетілися по всьому світу. Найдраматичніші світлини - у фотогалереї DW.
Мета - вижити
Тисячі людей, здебільшого із Сирії, вирушили у небезпечну подорож до Європи у 2015-2016 роках, тікаючи від війни. Близько 10 тисяч біженців залишаються на островах Лесбос, Хіос та Самос. З січіня до травня цього року зафіксовано понад 6 тисяч нових шукачів притулку.
Пішки до Європи
У 2015 та 2016 роках понад мільйон людей намагалися дістатися Західної Європи з Греції або Туреччини так званим "балканським маршрутом" - через Македонію, Сербію та Угорщину. Потік біженців зупинився лише із офіційним закриттям цього шляху, і фізичного перекриття кордонів. Нині більшість біженців обирають небезпечний середземноморський маршрут з Лівії до Європи.
Глобальний шок
Ця світлина вразила світ. Тіло трирічного хлопчика Айлана Курді з Сирії викинуло на пляж у Туреччині у вересні 2015-го. Фотографія швидко розлетілася соціальними мережами і стала символом кризи біженців. Європа більше не могла залишатися осторонь.
Хаос та відчай
Встигнути останньої миті: тисячі біженців намагаються втиснутися у переповнені автобуси та потяги в Хорватії після того, як стало відомо про майбутнє закриття маршруту через Європу. У жовтні 2015-го Угорщина закрила свої кордони та встановила контейнерні табори, де біженці могли перебувати під час процесу надання їм притулку.
Підніжка біженцю
Угорська журналістка стала героїнею скандалу після того, як у вересні 2015 поставила підніжку сирійському біженцю, який намагався втекти від поліції неподалік кордону. На піку кризи ставлення до біженців погіршилося. У Німеччині збільшилася кількість нападів на притулки.
Жодних відкритих кордонів
Офіційне закриття "балканського маршруту" в березні 2016 року призвело до загострення ситуації на КПП. У складному становищі опинилися тисячі біженців, з’явилися повідомлення про насильство. Багато хто намагався обійти прикордонні пункти, як ось ці біженці на межі Греції та Македонії невдовзі після закриття кордонів.
Символ жахіть
Хлопчик у крові та пилюці: фотографія п’ятирічного Oмрана шокувала світ у 2016-му. Вона стала символом жаху громадянської війни у Сирії та страждань людей. Рік потому в мережі з’явилися нові світлини хлопчика, на яких він був набагато щасливішим. Прибічники Башара Асада назвали торішнє фото пропагандистським.
Невідомий новий дім
Сирійський чоловік несе доньку під дощем на грецько-македонському кордоні в Ідомені. Він сподівається, що у Європі його родина буде в безпеці. Згідно з Дублінською угодою, про притулок біженці можуть просити в першій країні в'їзду. Багатьох з тих, хто рушив далі, відправляють назад. Найбільше навантаження - на Грецію та Італію.
Надія на підтримку
Німеччина залишається головним пунктом призначення біженців, попри те, що законодавство щодо надання притулку посилили. Жодна з європейських країн не прийняла стільки шукачів притулку, як Німеччина - 1,2 мільйона з початку кризи. Канцлерка Анґела Меркель була іконою для багатьох з тих, хто приїхав сюди.
Надзвичайна ситуація в таборах
На півночі Франції влада розчищає сумнозвісні "джунглі" - табір біженців в Кале. Під час евакуації у жовтні 2016-го там спалахнула пожежа. Близько 6,500 мешканців табору розселили в інших притулках у Франції. Через півроку благодійні організації повідомили, що біля Кале живе багато безпритульних неповнолітніх біженців.
Порятунок у морі
Рятувальні судна постійно перебувають у пошуках човнів з мігрантами, які зазнають лиха. Попри надзвичайну небезпеку під час їхньої подорожі багато біженців, рятуючись від бідності або конфліктів у своїх країнах, сподіваються на краще майбутнє в Європі. Переповнені човни часто перекидаються. Лише у 2017 році внаслідок цього загинули 1,800 людей, торік - 5,000.
Перечекати у Лівії
Сотні тисяч біженців зі Субсахарської Африки та Близького Сходу чекають на перетин Середземного моря у лівійських таборах. Контрабандисти та торгівці людьми налагодили тут свій бізнес. Умови у таборах катастрофічні, наголошують правозахисні організації. Свідки повідомляють про рабство та примусову проституцію. Все ж, мешканці таборів не полишають мрії приїхати до Європи.
Біженці, які змінили світ
Дональд Трамп обмежив прийом біженців у США. Однак у минулому багато утікачів, яких прихистили, зокрема, і США, ставали всесвітньовідомими політиками, науковцями, письменниками та музикантами.
Альберт Ейнштейн
За свою теорію відносності німецький єврей Альберт Ейнштейн отримав Нобелівську премію з фізики. У 1933 році він перебував у США за гостьовою візою, коли стало відомо про підготовку його арешту в нацистській Німеччині. Ейнштейн залишився у США та відмовився від німецького громадянства. Дві його сестри пізніше загинули в концтаборах.
Марлен Дітріх
Німецька співачка та акторка Марлер Дітріх вже була у США зіркою, коли у 1938 році вирішила виїхати з Німеччини. Велика Марлен мешкала у США та Франції, звідки підтримувала біженців та союзницькі війська. Через це після Другої світової війни в Німеччині їй закидали зраду батьківщини.
Генрі Кіссинджер
На додачу до звання професора Гарвардського університету та репутації відомого експерта Кіссинджер уввійшов в історію як державний секретар США. 1938 року через нацистські переслідування він утік з рідної Баварії. І хоча під час Другої світової війни Кіссинджер воював проти співвітчизників у лавах армії США, він ніколи не відмовлявся від того, що є німцем.
Мадлен Олбрайт
Родина уродженої чешки Мадлейн Олбрайн тікала двічі: після вторгнення нацистів до Праги у 1939 році вона виїхали в Лондон, а коли комуністи захопили владу в Чехії у 1948-му - в США. У віці 60-ти років Олбрайт стала першою жінкою на посаді державного секретаря США.
M.I.A.
Її ім'я Матхангі "Мая" Арулпрагасам, але шанувальникам музики вона відома як M.I.A. Ще дитиною поп-зірка виїхала зі Шрі-Ланки до Великобританії. В одному інтерв'ю M.I.A. визнала: "Спершу я усім казала, що ми з Тринідаду, щоб ніхто не змушував мене пояснювати про війну на Шрі-Ланці. Не хотілося визнавати, що я стала біженкою".
Мілош Форман
Чеський режисер Мілош Форман став одним з найвідоміших представників арт-хаузу після того, як виїхав до США у 1968 році. Причиною стало вторгнення радянських військ в Чехословаччину, що поклало край Празькій весні. Форман отримав два Оскари за свої стрічки "Політ над гніздом зозулі" (1975) та "Амадей" (1984).
Фредді Мерк'юрі
Батьки співака втекли від революційних потрясінь на Занзібарі. Разом з ними у Лондоні опинився і маленький Фредді. Решту історії усі знають: разом з групою Queen Мерк'юрі з непересічним голосом став рок-зіркою першої величини у світі. Його смерть від СНІДу надала неабиякого поштовху розвитку глобального руху проти епідемії ВІЛ/СНІДу.
Томас Манн
Його вважають одним з найбільш визначальних письменників ХХ століття. Підйом нацизму нобелівський лауреат Томас Манн назвав "валом ексцентричного варварства". Він емігрував у Швейцарію в 1933 році, а згодом - у США. 1938 року Манн написав свою відому максиму: "Де я, там і Німеччина. Моя німецька культура завжди в мені".
Ізабель Альєнде
Після кривавого військового перевороту в Чилі у 1973 році родина Ізабель Альєнде втекла до Венесуели. Через 13 років одна з найвідоміших латиноамериканських письменниць переїхала у США. Свій особистий мігрантський досвід вона змалювала у романі "Дім духів", а у 2015 році - привітала рішення ЄС прийняти біженців зі Сходу.
Сидячий Бик
Навіть "Бізон, що сидить на землі", славетний ватажок індіанського племені хункпапа, провів кілька років в міграції. Після розгромної перемоги над американською кавалерією у битві при Літтл-Бігхорн Сидячий Бик та дві тисячі його прибічників в 1877 році були змушені відступити в Канаду. Через 4 роки він повернувся та здався американській владі.
Невен Суботич
Так само, як Ведад Ібішевич з берлінської "Герти", футболіст Невен Суботич в дитинстві втік від війни у рідній Боснії та Герцоговині. 2012 року він заснував фонд, мета якого - забезпечити питною водою дітей в країнах третього світу. Багато років Суботич виступав за "Борусію", а у січні 2017-го футбольний клуб "Кельн" орендував захисника на півроку.