У багатьох країнах 1 травня є днем, коли працівники нагадують про свої права, проте також у цей день радикально налаштовані групи нерідко влаштовують заворушення. Утім, більшість демонстрантів - як на цій фотографії, зробленій 1 травня у Берліні - протестують мирно.

День праці зародився під час робітничого руху в США. 1 травня 1886 року робітники в США вперше закликали до страйку в країні. Вони вимагали 8-годинний робочий день замість 14-годинного. Під час демонстрації у Чикаго був влаштований вибух, а поліція відкрила вогонь, внаслідок чого загинуло кілька осіб. Через чотири роки після цього в усьому світі мільйони людей вийшли на вулиці 1 травня.

З кінця 19 століття міжнародний робітничий рух святкує 1 травня як День праці. У Німеччині у той час люди також виходили на масові акції, проте державним святом 1 травня не було. З початку нацистської диктатури ситуація змінилась, коли Гітлер 1 травня 1933 року проголосив цей день "Святом національної праці".

Проте вже наступного дня став очевидним справжній план Гітлера: 2 травня 1933 року штурмові загони нацистів захопили офіси профспілок та редакції їхніх газет. Керівники профспілкових організацій потрапили до в'язниць або концтаборів. 1 травня наступного року вже було не Днем праці, а стало "Національним святом німецького народу".

Після Другої світової війни Німеччина була розділена на ФРН та НДР. Хоча у Західній Німеччині союзники встановили 1 травня 1946 року як святковий день, демонстрації спершу могли проходити з обмеженнями. У Східній Німеччині та інших соціалістичних країнах ситуація була інакшою: тут 1 травня святкувались з великим розмахом та парадами.

Цілком добровільною участь у першотравневих демонстраціях в СРСР та інших країнах соцтабору, в тому числі у НДР, не була. Марширування під пильним оком політичного керівництва було обов'язком, а будинки повинні були прикрашатись прапорами.

У роки "холодної війни" у Радянському Союзі 1 травня було зайвим приводом для демонстрації своєї військової сили. На Красній площі в Москві проводився масштабний парад із залученням армії та використанням важкої військової техніки.

У Франції День праці з 1920 року є державним святом. Але під час демонстрацій у цього дня висувались не лише вимоги робітничого класу. 1 травня використовували також учасники студентського руху 1968 року у Франції, які зокрема вимагали завершення війни у В'єтнамі.

У Німеччині також у центрі уваги під час відзначення Дня праці невдовзі постали інші теми. Так, під час демонстрації профспілок 1978 року у Дортмунді вимагали створити єдину школу - форму школи, за якої діти робітників мали можливість отримати право здобувати вищу освіту. У той час навчання у гімназіях вважалось прерогативою еліти, і дітям робітничого класу було важко до них потрапити.

Сьогодні протести працівників та демонстрації 1 травня є звичними для Німеччини. Вони організовуються Німецьким союзом профспілок (DGB). У 2017 році гаслом DGB було "Солідарність, різноманіття, справедливість". З 1949 року DGB є об'єднанням усіх профспілок у ФРН та відповідає за святкування Першотравня в усій країні.

Але поряд з класичними профспілковими демонстраціями існує й інша сторона Першотравня. На цьому фото - німецькі ліві радикали б'ють вітрини відділення банку Sparkasse у Берліні. Ліві та праві радикали у Німеччині регулярно вдаються до актів вандалізму та до фізичного насильства. Разом з тим, відбуваються також мирні акції проти маршів неонацистів.

У Франції торік протести 1 травня були спрямовані також і проти тодішньої кандидатки в президенти країни Марін Ле Пен та її ультраправої партії "Національний фронт". Оголені ативістки руху Femen на цій фотографії, зображуючи нацистські вітання, порівнюють цю французьку політичну силу з нацистами. У цій демонстрації 1 травня 2017 року взяло участь 30 тисяч осіб.

З розвалом Радянського Союзу прийшов кінець і великим першотравневим демонстраціям, принаймні на деякий час. Але з початком нового тисячоліття і приходом до влади в РФ Володимира Путіна вони знову почали проводитись з великим розмахом. Але в Росії відбуваються й інші першотравневі демонстрації, учасники яких критикують владу.

Для більшості людей 1 травня є насамперед вихідним днем, у який можна провести час з сім'єю та друзями. З 2003 року у цей день у Берліні проводиться Myfest, щоб підняти людям настрій та протиставити себе безпорядкам, які організовують радикали.