Ігор Тувері, який відомий також під артистичним псевдонімом Ігорт, називає свої роботи "мальованими репортажами", тому що зазвичай вони оповідають історії реальних людей з народу. Такими було й перше видання "Українських зошитів", що вийшли 2010 року, та "Російських зошитів", присвячених Анні Політковській (2011). "Я прагну надати голос тим, у кого права голосу немає", - розповів Ігорт у розмові з DW.

56-річний художник, що живе в Італії та Франції, добре знає й Україну, де він свого часу провів два роки. Художник мав на меті створити книгу графічних малюнків, присвячених зв'язкам Чехова з Україною. Але, приїхавши, побачив реальність, яка його приголомшила. Книга про Чехова так і не була створена, замість неї народилися "Українські зошити", які оповідали здебільшого біль, розгубленість та смуток пострадянського життя в Україні.

"Невидима" війна

І от тепер війна на Донбасі. Як розповів Ігор Тувері, відомий американський автор коміксів Арт Шпігельман спитав його, чому він не створить актуальну главу до "Українських зошитів". Адже те, що нині коїться, є власне наслідком подій, про які йдеться в "Українських зошитах", зауважив Шпігельман. “Він мав рацію, отже я одразу взявся до роботи, відклавши інші проекти”, - продовжив Ігор Тувері.

"Це справді продовження, - зазначає він. - Я був в Україні, коли Путін напав на Грузію. І пам'ятаю, як українці запитували одне одного: наступні - ми? Але я сподівався, що цього не станеться..."

Водночас війна, яка точиться на сході України, для багатьох західних європейців, на думку Ігора Тувері, залишається невидимою. "Тут про неї не знають, - з гіркотою каже художник, - ЄС поводиться лицемірно, оскільки прив'язаний до Росії енергоносіями та великою індустрією. А пересічні громадяни ЄС кажуть: а чому ми маємо займатися не нашою справою? Тобто вони взагалі не розуміють масштабу загрози".

Україна себе не презентує

У тому, що в Європі не знають про Україну і не розуміють її, Ігор Тувері бачить і провину самої України. "Тут побутує купа стереотипів про Україну. Її історію ніхто не знає, про Голодомор не чули, про чудових представників української літератури - і поготів. Найосвіченіші знають Шевченка і все. Це тому, що Україна не займалася своїм іміджем у світі, не доносила інформацію, не розповідала про себе. Через це дехто тут готовий повірити в оскаженілих українців, які нищать все російське. А інші, як от мої друзі лівих переконань, і досі упевнені, що це Путін відчайдушно бореться з американським імперіалізмом".

У новій главі "Українських зошитів" деякі персонажі "перекочували" з попередніх творів. Приміром, як бабуся з Донбасу, що плаче через своїх синів та онуків, які мають воювати. А є й нові персонажі - такі, як російський солдат Євгеній, що відмовився воювати проти українців і наступного дня був "випадково" збитий вантажівкою.

Кілька малюнків з нових "Українських зошитів" вже побачили світ. Як, напиклад, той, що потрапив на обкладинку журналу "Лефт", на якій російський ведмідь ричить на довколишні землі. Повністю глава буде презентована публіці наприкінці вересня. А в листопаді планується перевидання "Українських зошитів", доповнене, як наголосив автор, "найсумнішою главою".