Лише за останній тиждень червня понад 10 тисяч мігрантів прибули з Африки до Італії Середземним морем. З початку року ця цифра склала близько 85 тисяч осіб. При цьому в Міжнародній організації з міграції попереджають: пік "сезону" ще не розпочався. Адже біженці намагаються потрапити до ЄС переважно з червня по вересень, коли море є відносно спокійним.

І тому попередження уряду Італії про можливість закриття гаваней для суден з біженцями знайшло широке розуміння на неформальному засіданні міністрів внутрішніх справ Євросоюзу, яке пройшло у четвер, 6 липня, в Таллінні. "Ми повинні підтримати Італію, вона опинилася у скрутному становищі", - у такій тональності звучали заяви як єврокомісара з питань міграції та внутрішніх справ Дімітріса Аврамопулоса, так і низки глав МВС.

Утім, на цьому солідарність майже цілком і вичерпалася: ніхто не хоче приймати з Італії додаткових біженців, не кажучи вже про те, аби відкривати власні порти для кораблів, які рятують мігрантів.

Кодекс поведінки для рятувальників

На додачу міністри внутрішніх справ все-таки підтримали кодекс поведінки, який скоро має набути чинності для добровольців-рятувальників на Середземному морі. Саме Італія запропонувала запровадити обов'язкові положення для волонтерів, які рятують біженців.

Документ має ускладнити неурядовим організаціям (НУО) плавання у лівійських територіальних водах та запобігти, щоб вони контактували з контрабандистами. Задля кращого контролю за роботою рятувальників вони, наприклад, будуть зобов'язані постійно тримати увімкненим транспондер корабля, завдяки чому його розташування буде відомо. Крім того, вони повинні у будь-який час надавати доступ до своїх суден поліції.

Рятувальники під підозрою

Появу Кодексу поведінки для рятувальників спричинив закид - не лише з боку уряду Італії - на адресу неурядових організацій, що вони своєю діяльністю стимулюють шукачів притулку вирушати у небезпечну подорож до ЄС. Іншими словами, своєю допомогою вони фактично підтримують нелегальний бізнес контрабандистів.

Міністр внутрішніх справ ФРН Томас де Мезьєр (Thomas de Maiziere) також вбачає частку провини волонтерів у збільшенні кількості біженців: "Коли транспондер свідомо вимикають, аби приховати місце свого перебування, то це не сприяє довірі. Або коли кораблі у лівійських водах вмикають свої прожектори, і саме у цей момент пускають біженців, то це є протилежним до намагань покласти край оборудкам контрабандистів". Саме такій поведінці цей кодекс і має запобігти.

Представники неурядових організацій, зі свого боку, категорично відкидають звинувачення. Amnesty International сама закидає Євросоюзу, що він звалив всю роботу з порятунку на волонтерські об'єднання, а тому через свою бездіяльність є винним у смерті понад двох тисяч мігрантів на Середземному морі цього року. За даними Європейського агентства з охорони зовнішніх кордонів ЄС Frontex, близько 40 відсотків усіх рятувальних заходів здійснюються волонтерами.

Більше співпраці з Лівією

Попри хаотичне становище та відсутність безпеки у Лівії, ЄС намагається і далі співпрацювати з деякими з тамтешніх установ. Близько половини з 90 мільйонів євро, які Європейський Союз спрямовує на подолання кризи біженців на Середземному морі, мають піти на подальшу підготовку та оснащення лівійської берегової охорони.

Глава МВС ФРН де Мезьєр вимагає від лівійської сторони дотримуватися прав людини, зокрема тамтешні табори для біженців мають бути убезпечені від нападів за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Адже ідея політиків полягає у тому, щоб врятованих у Середземному морі біженців доправляти не до Італії, а назад до Лівії.

Однак і досі гуманітарні організації на кшталт Oxfam повідомляють про тортури, зґвалтування та убивства в таборах у Лівії. "Співпраця з Лівією, аби біженці більше не потрапляли до Європи, піддає цих людей ще більшим стражданням аж до смерті, і тому становить серйозне порушення європейських цінностей", - переконана Наталія Алонсо з Oxfam.

З того часу, як ЄС на початку року зробив співпрацю з Лівією однією з підвалин політики щодо біженців, він намагається - незалежно від безпекової ситуації в країні - знайти рішення за допомогою тамтешніх квазідержавних установ.

Більше повернень мігрантів

Одним з конкретних заходів у загалом малоефективній політиці щодо біженців є намагання вести переговори з країнами походження мігрантів. При цьому в арсеналі є всі засоби - від субвенцій до видачі віз - аби спонукати країни походження приймати своїх громадян назад. Нігерія займає зараз чільне місце серед африканських країн, звідки прибувають шукачі притулку, за нею слідують Еритрея та Гвінея.

ЄС пообіцяв Італії додаткові мільйони євро, але прив'язав їх виділення до певних вимог: пришвидшення обробки заявок на притулок, більше повернень мігрантів на батьківщину, покращення можливостей з прийому біженців. Крім того, є пропозиція Брюсселя створити спільний для ЄС список безпечних країн походження, аби уможливити вислання більшої кількості мігрантів.

Відсутня солідарність

Ще під час підготовчих переговорів перед зустріччю глав МВС країн Євросоюзу Франція та Іспанія відкинули можливість відкриття власних портів для суден з біженцями. Так само мало є охочих приймати додаткових біженців. Тим більше, що і погоджений перерозподіл просувається погано: інші країни ЄС прийняли лише сім тисяч з близько 35 тисяч біженців у Італії.

Міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн вкотре виступив у ролі совісті Європи: "Мене лякають вислови на кшталт: ми маємо перекрити середземноморський маршрут. Це означає - більше не рятувати людей? Як можна перекрити море?" При цьому урядовець розкритикував готовність уряду Австрії відправити війська для зупинення потоку мігрантів з Італії: "Це не дуже свідчить про солідарність. Ми маємо підтримати Італію. Це означає, ми маємо підійти до справи по-європейськи".

Утім, у Євросоюзі переважають національні інтереси. "У питанні солідарності позиції сильно різняться", - заявив Томас де Мезьєр. Тож центральна дискусія щодо спільної політики ЄС щодо біженців, яку взагалі-то мали представити восени, забуксувала.