За подальше існування на Донеччині 4 україномовних шкіл (однієї – в Донецьку і трьох в Макіївці) в судах бореться ініціативна група батьків. "Влада навіть у судовому порядку не змогла навести доказів та переконливих аргументів, чому потрібно ліквідувати школи,- сказала в інтерв’ю Deutsche Welle член ініціативної групи батьків макіївської школи №3 Ганна Назіпова.- Це протистояння триває вже з лютого, і за цей час я зрозуміла, що влада приймає рішення необґрунтовано".

За словами представниці ініціативної групи батьків, чиновники не враховують ані інтереси сімей, ані безпеку дітей, ані питання майбутнього таких поселень, де "крім школи й магазина нічого немає". "У них аргумент один - потрібно зекономити бюджетні кошти",- обурена Ганна Назіпова.

Влада так і не почула аргументів батьків

За твердженням батьків, школи, які пропонувала влада замість тих, що закриватиме, розташовані на великій відстані від поселень, до того вони не кращі за умов. "Куди мі тільки не зверталися, куди ми тільки не стукалися - і до місцевих депутатів від Партії регіонів, і до народних. Всі, за кого ми голосували, як глухі, тому ми і ходимо по судах",- каже Олена Ануфрієва, мати двох учнів школи № 100 міста Макіївки.

Батьки кажуть, що вчителі шкіл тримаються нейтрально, мовляв, бояться, що через протести залишаться взагалі без роботи. А підтримку їм надають представники опозиційних партій,  допомагають відстоювати школи в судах. Попри все, батьки своїми силами роблять ремонти та готують школи до відкриття першого вересня.

Мовний чинник?

Школи, щодо яких триватимуть суди, в будь-якому разі відкриються 1 вересня, запевнив у розмові з Deutsche Welle начальник обласного управління освіти Донецької області Юрій Соловйов. За його словами, поки остаточно ухвалено рішення про закриття 12 шкіл на Донеччині. "Йдеться виключно про раціональне використання бюджетних коштів. Школи, які закриваються, мають наповненість трохи більше половини, ми не можемо утримувати повітря",- зазначив Соловйов.

Він відкинув будь-які закиди опозиції про тиск саме на україномовні школи. За його словами, понад 70 відсотків шкіл на Донеччині мають статус україномовних. І якщо йдеться про оптимізацію навчального процесу, то "зрозуміло, що українські школи також підпадають під закриття". Мовні фактори тут ні до чого, зазначив Соловйов. Протести ж проти україномовних шкіл – "це просто шум, який потрібен опозиції".

Недолугість аргументації посадовців

Випадково чи ні, але значна кількість шкіл, що потрапили під закриття, мають статус україномовних. І те, що влада не врахувала ризики, пов’язані з мовними питаннями на Донеччині, свідчить про непередбачувані та недолугі дії влади, сказав в інтерв’ю Deutsche Welle політолог, член Громадської ради при облдержадміністрації Олександр Клюжев. Тому, за словами Клюжева, зрозуміло, що це використали політичні опоненти.

Можливо, що є справді певні об’єктивні обставини, які спонукають до закриття шкіл, каже Клюжев. Але політика влади щодо оптимізації не спрацювала і судові процеси, незалежно вже від рішення, засвідчують це. "Влада пояснює батькам ліквідування шкіл незрозумілими бюджетними формулами, але нездатна показати переваги в якості навчання, зазначає Клюжев.

На думку експерта, влада намагається ухвалювати найважливіші соціально-економічні рішення, утім, не може вийти за звичні бюрократичні рамки і налагодити контакти та дискусію з громадськістю. І це лише початок конфліктів, передбачає політолог. "Зараз буде відбуватися оптимізація в медичній сфері. І якщо влада знову буде використовувати ті ж самі аргументи, як і при оптимізації шкіл, то ні до чого хорошого це не приведе. Знову будуть конфлікти та протистояння",- застеріг експерт. 

Автор: Каріна Оганесян
Редактор: Захар Бутирський