Удари РФ завдали значної шкоди українській електроенергетиці. Україна змушена жити з погодинними графіками відключень, а взимку, як попереджає багато експертів, ситуація може бути набагато гіршою. Тоді побутовим споживачам можуть давати електрику по 12 годин на день, заявив гендиректор компанії Yasno, що надає послуги постачання електроенергії та газу в Києві та низці областей, Сергій Коваленко. Однак за несприятливих обставин подача світла може скоротитися й до п'яти-шести годин на добу, прогнозував він раніше.

Вирішенням проблеми має стати реалізація грандіозного плану української влади -  створення до одного гігавата потужностей для генерації електроенергії вже цього року і ще чотири гігавати - у найближчі роки. Такі плани в червні озвучив президент України Володимир Зеленський на міжнародній конференції з відновлення України в Берліні. Як втілюватимуть ці плани у життя і наскільки це реалістично, читайте в матеріалі DW.

Знищені, пошкоджені та окуповані електростанції

Українська енергетика вперше зазнала масових ударів російських окупантів ще восени-взимку 2022 року. Останні ж масові удари російських ракет та дронові атаки обрушилися на енергетичну інфраструктуру навесні цього року. Як наслідок, за даними уряду, у 2024 році РФ зруйнувала понад дев'ять гігават потужностей генерації електроенергії.  "Це половина нашої потужності, з якою ми проходили, наприклад, минулу зиму", - заявив після масованих атак прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

Через обстріли найбільше постраждала теплова генерація (ТЕС та ТЕЦ), яка до повномасштабного вторгнення виробляла майже третину електрики. За оцінками уряду, нині в Україні працюють лише 27 відсотків великих ТЕС, решту зруйновано або пошкоджено.

Постраждали й українські ГЕС та ГАЕС, які раніше генерували близько семи відсотків електрики. Зокрема повністю знищено Каховську ГЕС. Крім того, значні потужності генерації опинилися в окупації. Передусім ідеться про Запорізьку атомну електростанцію, яка до 2022 року забезпечувала 44 відсотки від усієї атомної генерації і понад 10 відсотків від загальної генерації електроенергії в Україні.

Загалом, за різними оцінками експертів, після повномасштабного вторгнення українські можливості виробництва електроенергії значно знизилися - із близько 36 до біля 9-10 гігават. "Усе залежить від часу доби - вдень у нас генеруючих потужностей більше завдяки сонцю, а вночі менше", - сказав у розмові з DW голова енергетичного комітету Верховної Ради України Андрій Герус, який оцінює теперішнє виробництво електроенергії в Україні у понад 10 гігават.

Газова генерація - план української влади

Щоб збільшити спроможності енергосистеми, в Україні відновлюють пошкоджені росіянами об'єкти. "Як підстанції, так і електростанції. Звісно, те, що можна відновити у відносно розумні строки за відносно невеликі гроші", - уточнив Герус. Цього року він очікує відновлення більше одного гігавата потужностей.

Поряд із відновленням триває процес створення нових потужностей. Лише торік в Україні, за даними Андрія Геруса, ввели в експлуатацію майже 0,8 гігавата електрогенерації: 182,3 мегавата у вигляді вітроелектростанцій (ВЕС), 500 мегават - сонячних електростанцій (СЕС) та 100 мегават - газових електростанцій.

Заявлене президентом Зеленським будівництво до одного гігавата нових потужностей включає передусім газову генерацію. Під час виступу на міжнародній конференції з відновлення України у червні він наголосив, що газова генерація розв'яже питання дефіциту енергії сьогодні, а згодом її буде переведено на водень. Утім, про які конкретно проєкти йдеться, поки що не відомо. DW звернулася із запитом до міненерго та найбільшого приватного інвестора енергетичної галузі ДТЕК щодо планів відновлення та будівництва нової генерації, однак на момент публікації відповіді не отримала.

Як пояснив Андрій Герус, багато проєктів будівництва газової генерації вже на стадії реалізації, а деякі - на стадії запуску. За його словами, активно створює власні енергогенеруючі потужності бізнес - заводи та великі підприємства й фабрики. "Я знаю багато промислових підприємств, які будують собі генерацію", - зазначив він. Так, "Криворіжцемент", за словами депутата, будуватиме власну генерацію, спрямувавши на це 15 мільйонів доларів. Цього року, як очікує Герус, бізнес збудує близько 200 мегават генераційних потужностей.

Крім того, будує газові електростанції й місцеве самоврядування, зокрема, за грантові кошти. "На комунальних підприємствах є декілька великих проєктів і багато маленьких. Я думаю, на рівні муніципалітетів може бути збудовано і запущено цьогоріч 150-200 мегават генераційних потужностей", - розповів Герус. Також, за його словами, будує безпосередньо держава, йдеться, перш за все, про "Укрнафту", "Нафтогаз" і оператора ГТС.  "Щось із цього буде збудовано в цьому році, а щось - наступного року", - зазначив голова енергетичного комітету Ради.

Один гігават: встигнути до кінця року

Загалом цьогоріч, переконаний Герус, буде збудовано 800-900 мегават газової генерації. Тим часом заступник міністра енергетики України Микола Колісник впевнений, що Україна встигне запустити цьогоріч один гігават. За його словами, "декілька десятків мегават на сьогодні вже встановлені, а декілька сотень мегават - на стадії підключення".

Утім, опитані DW експерти сумніваються в реалістичності таких планів. "Якщо взяти до уваги те, що більше року пішло на встановлення кількох сотень мегават потужностей, то що говорити про цілий гігават. Мене беруть сумніви", - зазначив у розмові з DW президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайла Гончар.

Як пояснює директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, цикл встановлення газопоршневої установки, яка має потужність п'ять-сім мегават, триває в ідеальному випадку сім-вісім місяців. "Тому все, що буде профінансовано пізніше червня, точно цього року встановлено не буде", - зазначив він у розмові з DW. Експерт переконаний, що запрацювати до грудня може тільки те обладнання, що вже приїхало в Україну і встановлюється. А його не так багато, як хотілося б, додав він. "Якщо цього року до грудня запрацює 200-250 мегават, це буде дуже хорошим результатом", - вважає Харченко.

Сонце і вітер - порятунок для української енергетики?

Окрім газової, є низка проєктів у інших генераціях, зокрема вітру та сонця. Так, мережа автозаправок "OKKO" оголосила про плани восени 2024 року розпочати роботи зі спорудження комплексу вітроелектростанцій потужністю 150 МВт у Волинській області. Цей проєкт, імовірно, буде завершено наступного року.

Також інвестувати в енергетику планують інші українські компанії, такі як "МХП", "Епіцентр", "Нова пошта". Є зацікавленість і з боку іноземних компаній, стверджує голова правління Національної енергетичної компанії "Укренерго" Володимир Кудрицький. Ця компанія є національним оператором української системи передачі електроенергії. "Якщо ми говоримо про міжнародні компанії, це Notos Energy, Goldback Solar - девелопери вітропарків та сонячних станцій. Також компанія Ingrid зі Швеції, яка зараз займається девелопментом систем накопичення енергії. Дуже багато українських та закордонних компаній серйозно розглядають і займаються проєктами будівництва нових генеруючих потужностей в українській енергосистемі", - розповів він у розмові з DW.

За словами Кудрицького, на українському ринку електроенергії економічні й організаційні умови для створення нової генерації "сильно змінились на краще". "Наприклад, тепер не треба отримувати містобудівні умови, не треба змінювати призначення землі, на якій розташовується об'єкт. Не треба отримувати дозвіл на початок будівництва. Спрощено приєднання до газових мереж для тих установок, які використовують природний газ і виробництво електрики", - каже він. Водночас Кудрицький пояснює, що нині тривають перемовини із західними партнерами та міжнародними фінансовими організаціями про доступ приватних компаній до кредитного фінансування енергопроєктів в Україні. Для заохочення інвестицій потрібно створити інструмент страхування ризиків для компаній у разі пошкодження об'єкта внаслідок обстрілу російськими військами, додав він.

Для того, аби в енергетичний сектор прийшли дійсно відчутні інвестиції, окрім страхування треба навести лад з фінансовими питаннями на ринку електроенергетики, вказує експерт Олександр Харченко. "Зараз там купа боргів через недолугий адміністративний менеджмент цього ринку з боку держави. І допоки лад не буде наведено і борги не буде прибрано як фактор стримування інвестицій, реально великих обсягів у цьому ринку не побачимо", - каже він.

Захист клімату як побічний ефект оновлення енергосистеми

Загалом Україні потрібно близько трьох гігават нової генерації для того, щоб зникли погодинні відключення світла, вважає Андрій Герус. "Ми виробляємо понад 10 гігават. Тоді як споживання становить вісім-дев'ять гігават вночі, а на вечірній пік споживання зростає до близько 12-13 гігават. Якби в нас було додатково три гігавати, то було би все нормально", - пояснив він.

Тож нині з певністю можна сказати, що до кінця цього року в Україні зберігатиметься дефіцит електроенергії, який спричинятиме відключення світла, наголошує голова "Укренерго" Кудрицький. "Наскільки вони будуть масштабними? Я чую різні прогнози, але зараз сказати, якою буде зима, неможливо. Дуже багато невідомих. І передусім це обстріли - за яким сценарієм піде саме ця енергетична битва росіян проти української енергосистеми", - зазначив він.

Саме тому поряд із відновленням та створенням нових потужностей, як наголошують співрозмовники DW, потрібно зміцнювати захист енергооб'єктів та посилювати протиповітряну оборону навколо них. При цьому вони відзначають, що енергосистема України вже й так стала сильнішою завдяки будівництву невеликих електростанцій, розпорошених по всій країні. "Ідея виживання української енергосистеми полягає в тому, щоб замість десяти великих електростанцій з'явилися 500 маленьких. Тоді ворог, по-перше, не буде знати, де вони. По-друге, він не буде здатен, і це головне, мати 10 тисяч ракет, щоб ними атакувати 500 маленьких електростанцій. Тобто енергетичний терор, який зараз росіяни чинять завдяки тому, що Україна залежна від дуже невеликої кількості дуже великих електростанцій, буде неможливим", - наголосив Кудрицький.

Нині, за його словами, відбувається перебудова української енергосистеми зі старого укладу на новий - збережеться атомна енергетика як базова, а всю балансуючу, окрім гідроелектростанцій, замінять на газопоршневі, газотурбінні, біомасові станції, системи накопичення енергії, вітрову та сонячну енергетику. "Така генерація буде набагато дешевшою, ніж поточний енергомікс, а також буде набагато більш кліматично нейтральною і менш шкідливою для жителів українських міст", - зазначив Кудрицький.

На цьому наголошує також енергетичний експерт Харченко, який переконаний, що Україна має шанс використати цю кризу і вийти з неї однією з найбільш вуглецевонейтральних енергетичних систем Європи. "По суті, Україна може стати зразком для інших країн, як треба конфігурувати енергосистему для того, щоб не шкодити клімату", - підкреслив він.