Коли ми чистимо зуби або миємо руки, часто залишаємо кран увімкненим, замість того, щоб закрити його. Згідно із дослідженням університету Ольденбурга, під час чищення зубів ми марнуємо до 12 літрів найкращої питної води.

Набираючи повну ванну, ми використовуємо близько 140 літрів води. Тоді як приймаючи душ - лише близько 20 літрів за хвилину. За підрахунками Спілки охорони довкілля та природи Німеччини, відмовившись від прийому ванни, родина з чотирьох людей може заощадити більше 300 євро на рік на електриці та воді.

Замість того, щоб надовго відкривати вікно, краще варто провітрювати приміщення кілька хвилин, але кожні дві-три години. У такий спосіб, за даними Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), у холодну пору року можна зекономити до 70 євро.

Федеральне відомство з питань довкілля рекомендує відмовлятися від батарейок та користуватися приладами, які працюють без них або живляться від мережі. Для виготовлення одноразових батарейок потрібно від 40 до 500 разів більше енергії, ніж вони віддають під час використання. При цьому, порівняно із електроенергією з розетки, енергія від батарейок AA майже у 300 разів дорожча.

Електронні пристрої слід вимикати повністю, а не лише за допомогою пульта - такі рекомендації екологічного об’єднання NABU. Інакше вони і надалі споживатимуть електроенергію в режимі очікування. Переконатися у тому, що пристрої більше не споживають енергію, можна за допомогою перехідника, який вимикається.

Готуючи обід, використовуйте каструлю з відповідною кришкою, радять у WWF. У цьому випадку споживається до 65 відсотків менше електроенергії або газу, оскільки "неправильна" кришка або її відсутність легше пропускає тепло. Також для приготування їжі завжди радять використовувати посуд, що відповідає розміру варочної панелі.

Якщо вам треба нагріти воду, замість плити краще зробити це в електрочайнику. Незалежно від того, для чого вона потрібна - чаю або приготування пасти - у чайнику вода гріється швидше та потребує менше енергії і часу, ніж каструля на плиті. У WWF запевняють: якщо щодня гріти літр води, щороку можна заощадити 40 євро.

Серед пристроїв у ванній найбільше енергії споживає фен. Влітку можна легко обійтися без нього.

Багато хто з нас звик до "кави to go". Проте одноразові стаканчики краще не брати, адже це - чи не найбільша проблема для довкілля. Чому б наступного разу не подбати про природу і не взяти каву у термос?

За даними Федерального відомства з питань довкілля, у Німеччині використовують 76 поліетиленових пакетів на рік, і це немало. Непотрібні пакети слід відправляти на переробку, а ще краще - наступного разу взяти із собою в магазин багаторазовий пакет, рюкзак або кошик.

Коли ми чистимо зуби або миємо руки, часто залишаємо кран увімкненим, замість того, щоб закрити його. Згідно із дослідженням університету Ольденбурга, під час чищення зубів ми марнуємо до 12 літрів найкращої питної води.

Набираючи повну ванну, ми використовуємо близько 140 літрів води. Тоді як приймаючи душ - лише близько 20 літрів за хвилину. За підрахунками Спілки охорони довкілля та природи Німеччини, відмовившись від прийому ванни, родина з чотирьох людей може заощадити більше 300 євро на рік на електриці та воді.

Замість того, щоб надовго відкривати вікно, краще варто провітрювати приміщення кілька хвилин, але кожні дві-три години. У такий спосіб, за даними Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), у холодну пору року можна зекономити до 70 євро.

Федеральне відомство з питань довкілля рекомендує відмовлятися від батарейок та користуватися приладами, які працюють без них або живляться від мережі. Для виготовлення одноразових батарейок потрібно від 40 до 500 разів більше енергії, ніж вони віддають під час використання. При цьому, порівняно із електроенергією з розетки, енергія від батарейок AA майже у 300 разів дорожча.

Електронні пристрої слід вимикати повністю, а не лише за допомогою пульта - такі рекомендації екологічного об’єднання NABU. Інакше вони і надалі споживатимуть електроенергію в режимі очікування. Переконатися у тому, що пристрої більше не споживають енергію, можна за допомогою перехідника, який вимикається.

Готуючи обід, використовуйте каструлю з відповідною кришкою, радять у WWF. У цьому випадку споживається до 65 відсотків менше електроенергії або газу, оскільки "неправильна" кришка або її відсутність легше пропускає тепло. Також для приготування їжі завжди радять використовувати посуд, що відповідає розміру варочної панелі.

Якщо вам треба нагріти воду, замість плити краще зробити це в електрочайнику. Незалежно від того, для чого вона потрібна - чаю або приготування пасти - у чайнику вода гріється швидше та потребує менше енергії і часу, ніж каструля на плиті. У WWF запевняють: якщо щодня гріти літр води, щороку можна заощадити 40 євро.

Серед пристроїв у ванній найбільше енергії споживає фен. Влітку можна легко обійтися без нього.

Багато хто з нас звик до "кави to go". Проте одноразові стаканчики краще не брати, адже це - чи не найбільша проблема для довкілля. Чому б наступного разу не подбати про природу і не взяти каву у термос?

За даними Федерального відомства з питань довкілля, у Німеччині використовують 76 поліетиленових пакетів на рік, і це немало. Непотрібні пакети слід відправляти на переробку, а ще краще - наступного разу взяти із собою в магазин багаторазовий пакет, рюкзак або кошик.

Мільярди пластикових соломинок стають відходами. Європейський Союз хоче заборонити цей та інший одноразовий пластик, який потрапляє на сміттєзвалища або в океан. Але для тих, хто просто не може не смоктати через соломинку, як австрієць Марко Горт, який встановив світовий рекорд з 259 соломинками у роті, є екологічно чисті альтернативи.

Тварини в океані часто намагаються з'їсти пластикові соломинки. Щоб захистити навколишнє середовище, тепер ви самі можете з'їсти їх. Німецький стартап Wisefood розробив їстівні соломинки, виготовлені з залишків виробництва яблучного соку. Крім того, ви також можете придбати багаторазові соломинки, виготовлені з металу, бамбука або скла.

Точно невідомо, скільки пластикових виделок, ножів та ложок використовують один раз, а потім викидають. Але ЄС зажадав розпрощатися з ними. Якщо вам потрібно їсти на ходу і немає змоги використовувати металеві прибори, ви можете спробувати їстівні версії. Індійський стартап Bakey’s пропонує виделки зі злакових рослин сорго, а американська компанія SpudWares - з картопляного крохмалю. Смакота!

Ви також можете спробувати їстівні тарілки, адже пластмасові будуть виходити з вжитку після заборони ЄС. Польська компанія Biotrem вже розробила тарілки з висівок. Якщо ви вже наїлися - не хвилюйтеся: тарілки органічні й розкладаються через 30 днів.

Окрім заборони приватного використання одноразових виробів з пластику, ЄС прагне заохочувати мережі фаст-фуду, кафе та бари, щоб вони обмежували використання пластикових чашок. Щорічно використовується півтрильйона пластикових стаканчиків, більшість з яких - лише одноразово. Потім вони залишаються у природі навіки. Кілька компаній вже пропонують рослинні альтернативи.

Однією з таких компаній є балійський стартап Avani. Ця компанія розробила біопласт, який виготовлений з кукурудзяного крохмалю. Попри те, що чашки виглядають, як пластикові, вони біологічно розкладаються. Втім, вони краще розкладаються у спеціальному обладнанні для компостування, ніж на вашому задньому подвір'ї.

Найпростіший спосіб замінити пластикові чашки - це використовувати багаторазові горнятка. Але ми не завжди можемо мати з собою свої власні кавові чашки. Берлін входить до переліку німецьких міст, які випробовують пілотний проект, що дозволяє шанувальникам кави "взяти на прокат" багаторазову бамбукову кружку за невеличкий депозит і згодом повернути чашку вже в іншому кафе.

Інший пластиковий продукт, якого хотів би позбутися ЄС - вушні палички. Якщо їх утилізовують неналежним чином, вони опиняються в океані, де тварини помилково сприймають їх за їжу. Вже є альтернативи з бамбука або паперу. Але найзатятіші борці за екологію наполягають, щоб взагалі їх не використовувати - ви можете просто взяти свій рушник й почистити вуха.

Ця будівля виглядає як справжня середньовічня фортеця. Пластикова споруда височіє на острові Бокас-дель-Торо, що на північному заході Панами. Її збудовано з 40 тисяч пластикових пляшок. Мета? Привернути увагу та спонукати до осмислення проблеми.

Оздоблення як фасаду, так і середини будівлі викриває проблему забруднення морів та океанів. За даними організації "Океан майбутнього", лише невелика частина вироблених щороку у світі близько 300 мільйонів тонн пластику переробляється. Велика кількість пластикового сміття потрапляє в Світовий океан. Так, у 2010 році там опинились між 4,8 та 12,7 мільйона тонн.

Канадець Роберт Бізо не хоче з цим миритись та шукає вирішення проблеми пластикового сміття. Взагалі-то, на Панамських островах він шукав спокою, але коли опинився на Бокас-дель-Торо, взяв учать у русі за очищення острова від сміття. І це змінило його життя.

Тільки на острів площею 62 квадратних кілометри щороку потрапляє 1,5 мільйона тонн пластикового сміття. Роберт Бізо збирає пластикові пляшки для реалізації будівельного проекту на своїй земельній ділянці. Однак використати він може лише типові пляшки з ПЕТ. Матеріал інших видів пластику містить забагато масел, а тому легко займається.

Пластикові пляшки складаються у металеві кошики, які є елементом фасаду будівлі. У кожну таку "клітку" вміщується 120 півторалітрових пляшок. Потім всередині будівлі "стіни" обробляються тонким шаром бетону, який приховує пляшки.

Для звичайних бунгало такий будівельний стиль є оптимальним, каже Бізо. Наступний його проект - навчальний центр. У ньому він має намір показати людям з країн, що розвиваються, способи використання пластикових пляшок як дешевого будівельного матеріалу. Перевага: повітря у пляшках добре ізолює від спеки.

Будівництво пластикової фортеці завершується, і уже цього року Бізо запросить у неї туристів і покаже їм, якою насправді є проблема пластикового сміття. Зібрані кошти канадієць інвестує в навчальний центр. Він сподівається, що його ініціативу перехоплять десь у світі, де уникнути проблеми пластикового сміття неможливо, але щонайменше можна частково вирішити у такий змістовний спосіб.

Близько 200 мільйонів людей у світі потрапляють під прямий вплив токсичних викидів промисловості. Свинець, ртуть або алюміній у ґрунті, воді та повітрі спричиняють непоправну шкоду здоров'ю людини. Швейцарська організація "Зелений хрест" в останньому звіті називає десять найбрудніших місць світу.

Купи супутникових антен, поламаних телевізорів та комп'ютерів нагромадились на другому за розмірами у Західній Африці звалищі електронного побутового сміття. Воно входить до топ-десятки у звіті "Найбільш забруднені місця світу - 2013". Кабельну оболонку спалюють прямо на місці, аби дістатись до мідних провідників. Вивільнюваний при цьому свинець спричиняє тяжку шкоду здоров'ю людей.

Вода у річці Читарум, що в Індонезії, є в тисячі разів бруднішою, ніж звичайна питна. В ній у великих обсягах можна знайти різні хімічні елементи - передусім алюміній і свинець. І не дивно: близько двох тисяч фабрик використовують води Читарум та скидають у річку токсичні відходи. Водночас для мільйонів людей в Індонезії вода з Читарум є джерелом існування.

Дзержинськ є одним з найважливіших центрів хімічної промисловості Росії. Між 1930 та 1998 роками тут недбало утилізували близько 300 тисяч тонн хімічного сміття. Тож хімікалії потрапили як до ґрунтових вод, так і забруднили атмосферу. Середня тривалість життя жінок в регіоні 47 років, чоловіків - 42.

До сьогоднішнього дня Чорнобильська катастрофа вважається однією з найбільших ядерних аварій у світі. В ніч на 26 квітня 1986 року тестові роботи на атомній електростанції призвели до жахливих наслідків: до цього часу 30-кілометрова зона навколо реактора є зоною відчуження. Багато людей поблизу Чорнобиля захворіли на лейкемію.

Хазарибаг є місциною, де розташована більшість шкіряних заводів у Бангладеші. Однак вони досі використовують застарілі та неефективні методи обробки сировини. Щодня вони скидають понад 22 тисячі кубометрів токсичних відходів у річку Буріганга - найважливіше джерело води для столиці Бангладеш Дакки. Через це у столичних мешканців високий рівень захворювань шкіри та дихальних шляхів.

У Кабве, другому за розмірами місті в Замбії, у багатьох дітей помічено в крові високу концентрацію свинцю. Незважаючи на те, що шахти більше не працюють, місцеві мешканці досі страждають від наслідків видобутку свинцю. Адже все відбувалось за застарілими технологіями, цей метал критично накопичився у ґрунті та ґрунтових водах.

Калімантан є індонезійською частиною острова Борнео. Місцина відома видобутком золота. У процесі видобутку цього металу в більшості копалень використовується ртуть. Щороку понад 1000 тонн цього елементу потрапляє в довкілля й забруднює в тому числі й ґрунтові води.

Близько 15 тисяч виробництв скидають у річку Ріачуело токсичні відходи. За третину забруднення відповдальні хімічні заводи, розташовані неподалік від берегів аргентинської річки. Її води містять підвищену концентрацію цинку, свинцю, міді та інших важких металів. Місцеве населення страждає на кишкові захворювання та хвороби дихальних шляхів.

Дельта річки Нігер є густонаселеним регіоном - тут мешкає понад вісім відсотків мешканців Нігерії. Втім, сама дельта, як і ґрунтові води та земля навколо забруднені нафтою. Щороку в річку потрапляє у середньому близько 240 тисяч барелів "чорного золота". Причина - постійні аварії та крадіжки нафти.

У російському Норильську щороку у повітря викидається майже 500 тонн міді та оксиду нікелю, а також два мільйони тонн оксидів сірки. Рівень забруднення повітря настільки високий, що середня тривалість життя працівників місцевих фабрик на 10 відсотків нижча, ніж у середньому по країні. Крім того, забруднене в регіоні повітря сприяє різним захворюванням органів дихання, зокрема раку легень.