Футбольний клуб «Барселона» - це символ Каталонії, щось на зразок каталонської національної збірної. Для багатьох каталонців він символ самостійності й свободи їхньої батьківщини.

Нині «Барселона» вважається одним з найбільших, найуспішніших і найвизначніших футбольних клубів світу. Синьо-червоні нараховують загалом 160 тисяч членів клубу. Одним з них до самої смерті був навіть папа римський Іван Павло ІІ. За столітню історію «Барса» виграла 64 почесні нагороди, зокрема тричі вигравала футбольну Лігу чемпіонів, 19 разів чемпіонат Іспанії й 25 разів - іспанський кубок.

А от починалася все дуже скромно, з маленької об’яви в газеті: «Ганс Ґампер хоче організувати футбольні ігри». Ганс Ґампер був швейцарським бухгалтером, який дуже любив футбол. На його об’яву відповіли багато іноземців, які жили тоді в Барселоні. Тому й складалася перша команда футбольного клубу «Барселона» практично лише з англійців. Ця традиція – мати багато іноземців серед гравців – продовжується й донині. Десятки світових "зірок" футболу грали й забивали незабутні голи за синьо-червоних.

Передусім спадає на думку Йоганн Круїф, який грав за «Барсу», а пізніше й тренував команду. У 80-их і 90-их роках за відомий клуб грали також Ґвардіола, Лаудруп, Стоічков, Ромаріо, Шустер і Марадона. Сьогодні барселонські "зірки" – це Ін’єста, Ксаві, Анрі та Мессі. Для всіх них найважливішим є одне – перемога над головним суперником – футбольним клубом «Реал» із Мадрида.

Ще одна особливість «Барси»: на футболках гравців ніколи не було реклами спонсорів. У такий спосіб клуб недоотримує значної суми грошей. Але останні три роки трико гравців «Барселони» прикрашає напис ЮНІСЕФ - Дитячий фонд ООН. За це клуб, звісно, не отримує грошей, а навпаки, сам надає організації фінансову підтримку обсягом півтора мільйони євро щороку. Це – знак солідарності, кажуть керівники клубу «Барселона».

Автори: Беньямін Вюст / Роман Гончаренко

Редактор: Леся Юрченко