1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Europa 2012

31 грудня 2011 р.

Порятунок євро і 2012 року залишатиметься найважливішою темою в Євросоюзі. Водночас є й інші конфлікти, які можуть перетворитися на справжні кризи.

Криза євро переповзає з одного року в інший
Криза євро переповзає з одного року в іншийФото: picture alliance/dpa

Новий рік починається в Європі так само, як і завершився, з кризового саміту. 30 січня глави держав і урядів країн ЄС збираються на першу таку нараду в Брюсселі. Потім саміти відбуватимуться щомісяця аж доти, доки не буде залагоджено боргову кризу. Під керівництвом канцлера Німеччини Анґели Меркель та французького президента Ніколя Саркозі має бути напрацьовано текст договору про новий фіскальний союз з 26 держав спільноти, тобто - всіх членів ЄС за винятком Великобританії. Угода, котра передбачає контроль над державними бюджетами, а також жорсткіші штрафи має набрати чинності упродовж 2012 року.

Греція - проблемне дитя єврозониФото: dapd

Питання списання боргу Греції, власне, мало владнатися ще 2011 року, але його відтермінували на новий рік. Переговори з банками стосовно добровільної відмови від 50 відсотків вимог буксують, оскільки не вдається дійти згоди щодо відсоткових ставок для нових держоблігацій. Суперечки точаться і в грецькому уряді. Нові вибори в Греції відкладено до кінця квітня, аби утримувати дієздатність країни, котрій загрожує привид банкрутства. Афіни мають домовлятися з Європейським Союзом та Міжнародним валютним фондом про другий рятівний пакет обсягом 108 мільярдів євро.

Реакція на заходи порятунку

Кризові країни єврозони повинні впродовж перших місяців 2012 року рефінансувати близько 300 мільярдів євро боргу. Але чи вдасться їм це зробити з прийнятними відсотками? Рятівний фонд єврозони, максимальний обсяг якого 500 мільярдів євро, може виявитися замалим, щоб запобігти розширенню кризи, скажімо, на Францію. Спроби сконструювати новий фонд, в якому б центральні банки європейських країн позичали додаткові кошти МВФ, досі були безуспішними.

Над усіма зусиллями опанувати кризу в єврозоні, висить Дамоклів меч погроз рейтингових агентств перевіряти платоспроможність європейських держав та знижувати їхні рейтинги. Якщо так станеться навесні, то ставки за держоблігаціями, зокрема і німецькими, зростуть. Хоча чіткого автоматизму в таких справах немає. Ставки за держоблігаціями зі США залишаються, попри зниження рейтингу влітку 2011 року, стабільними.

Ніколя Саркозі турубватимуть передусім вибориФото: dapd

Вибори у Франції

Політична доля французького президента Ніколя Саркозі певною мірою теж залежить від фінансових справ країни. Якщо Франції знизять рейтинг, загостриться боргова криза. Це означатиме провал фінансової та європейської політики Саркозі.

Проблема полягає в тому, що в квітні вирішуватиметься, хто буде новим президентом країни. Тобто - саме в цей час Саркозі потрібно боротися за переобрання.

Всі озираються на Центробанк

Ключову роль 2012 року відведено Європейському Центробанку. Це єдине наддержавне утворення в єврозоні, що може швидко та гнучко реагувати на розвиток ситуації на фінансових ринках. Поки що він намагається стабілізувати європейську банківську систему. Банки, котрі переживають труднощі, можуть позичати в нього під низькі відсотки необмежену кількість грошей на три роки. На це ЄЦБ дав 489 мільярдів євро. До 30 червня 2012 року банки повинні значно збільшити свій власний капітал, аби бути озброєними на випадок неплатоспроможності країн. Системним банкам потрібно близько ста мільярдів євро.

Порятунок євро - справа рук ЄвропиФото: picture-alliance/dpa

Європейський Центробанк, як і раніше, відхиляє "монетарне державне фінансування", тобто - друк грошей, оскільки це провокує високий ризик інфляції, а уряди в такій ситуації припинили б заощаджувати. Банк, за словами його президента Маріо Драгі, не виступатиме кредитодавцем останньої інстанції для країн, котрі погрузли в боргах. Натомість ця інституція розробляє інші плани дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

Бюджетної суперечки не уникнути

Великим викликом для Європейського Союзу стануть переговори про спільний бюджет на період з 2014 до 2020 років. Перемовини з цього питання повинні завершитися до кінця 2012-го. Вісім країн, які більше сплачують до європейської скарбниці, ніж одержують з неї, вже відхилили перший проект головного фінансового документа. Єврокомісія запропонувала видатки на рівні 972 мільярда євро. Найбільші платники, серед яких і Німеччина, хочуть відмінусувати від цієї суми 120 мільярдів. Європейські дипломати пророкують дуже жорсткі дебати, зокрема, коли йтиметься про «знижку» для британців. Після відмови Лондона брати участь у фіскальному союзі, деякі країни спільноти вимагають скасувати британську знижку на членські внески до ЄС. Прем'єр-міністр цієї країни Девід Кемерон захищає цю пільгу усіма можливими способами. Суперечливим залишається і питання розподілу аграрних субвенцій в ЄС. Тут досі найбільше користі мала Франція.

Прем'єр-мініст Данії Геле Торнінг-Шмідт визначатиме роль головування її країни в ЄСФото: dapd

Данія та Кіпр біля керма

Під час данського головування в ЄС у першому півріччі 2012 року має вирішитися питання подальших кроків у бік розширення спільноти. Карликова балканська країна Чорногорія прагне у червні 2012-го почати процес переговорів про вступ до ЄС. Сербія хоче одержати статус кандидата на вступ у березні. Для цього потрібно перевірити, чи достатньо Белград співпрацює з Приштиною.

У другому півріччі головування в ЄС перейде до Кіпру, вперше від часу його приєднання до спільноти 2004 року. Країні буде нелегко керувати. По-перше, Кіпр потерпає від фінансової кризи, по-друге, острів поділено на дві частини – грецьку й турецьку, де існує самопроголошена Турецька Республіка Північного Кіпру. Дипломатичних труднощів не уникнути, адже Анкара не визнає державу Кіпр, що є членом ЄС, а підтримує самопроголошену республіку. Тому Туреччина планує заморозити свої відносини з ЄС у другому півріччі 2012 року, незважаючи на те, що досі хоче приєднатися до ЄС.

Інші виклики

Крім того, ЄС потрібно буде долати чимало зовнішньополітичних викликів. Як бути далі з країнами "арабської весни"? Як реагувати на події в Сирії? Як вибудовувати відносини з Україною, яку критикують за справи проти екс-урядовців. Як оцінювати події в Росії, якщо там у березні почнуться масові протести після президентських виборів? Чимало запитань породжують і відносини зі США, Китаєм та новими індустріальними країнами.

Попри політику, справжньою подією для ЄС має стати європейська футбольна першість, що відбудеться в Україні та Польщі. Принаймні упродовж червня і аж до останньої гри у Києві першого липня криза євро має взяти паузу, адже тоді у центрі уваги європейців буде футбол.

Автор: Бернд Рігерт, Наталя Неділько
Редактор: Володимир Медяний

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW