- Кейт, кидай усі справи.

- Джек?

- Послухай-но, у мене є план. Збирай дітей. Я буду за 5 хвилин.

- Про що ти кажеш?

Коли Джексон Кертіс зателефонував своїй колишній дружині, було вже занадто пізно. Залишалися лічені хвилини до страшного землетрусу, що мав знищити Каліфорнію. Для деяких експертів ця катастрофа не стала несподіванкою. Науковці дослідили, що потужний спалах на Сонці викликав нейтронне опромінення, внаслідок чого температура земного ядра збільшується. Як наслідок це призводить до руйнівних землетрусів, викидів вулканів і цунамі. Роланд Еммеріх зняв цю кінокартину, взявши за основу пророцтво майя про кінець світу.

«Я знав, що цей календар індіанців майя існує і що відлік часу за ним колись закінчується. Але я не знав, що це має статися вже 2012 року. В інтернеті ми наштовхнулися на потужний рух «2012», котрий відштовхується від пророцтв майя. Це єдина культура, яка визначила конкретну дату кінця світу. Ми це використали у фільмі, бо це ідеально пасувало», - розповідає режисер.

Вхідний квиток до Голівуду

Ідеальним був і шлях Роланда Еммеріха до фільмів апокаліптичного змісту. Режисер, котрий 1955 року народився у німецькому Штутгарті, вивчав кінмистецтво у Мюнхені. Уже його дипломний фільм «Принцип ковчега Ноя» не вкладався у жодні рамки – це була стрічка у жанрі сайнс-фікшн, котра оповідала про контроль за погодою. Сюжет його наступного фільму «Місяць 44», що обертається довкола потенційної загрози вичерпання корисних копалин, став для німецького режисера вхідним квитком до Голівуду. Блокбастер «День незалежності», де зображався напад інопланетян на Землю, зібрав у світовому прокаті понад 800 мільйонів доларів. 2004 року його приголомшлива картина «Післязавтра» змусила багатьох засумніватися в тому, що планеті загрожує глобальне потепління, а не льодовиковий період.

Ухил у фантастику

Роланд Еммеріх протягом тривалого часу цікавився теорією Еріха фон Денікена, який вважав, що на Землі побували космічні прибульці, втрутившись у розвиток людства. Вплив цих теорій можна простежити на основі сюжету стрічки «Зоряні ворота», де оповідається про браму, через яку можна потрапити на інші планети. Але лейтмотивом його робіт є загрози для людства. Про це йдеться і у «Післязавтра», і у «Годзіллі», і у «Дні незалежності». Ці картини відображають те, про що думають і чого остерігаються багато людей, пояснює Еммеріх: «Останнім часом спостерігається песимізм у людей, вони більше не вірять у безхмарне майбутнє. Тож і всі герої моїх фільмів – це нормальні люди без якихось надзвичайних здібностей. Вони прагнуть вижити. Власне, це поєдання і притягує в цих фільмах».

Усе це стосується і «2012», де головний герой – письменник-невдаха, котрий працює водієм. Але постаючи перед катастрофою, він підіймається над собою.

У порівнянні з усіма попередніми фільмами Еммеріха «2012» є роботою іншого виміру. У першу чергу це стосується спецефектів. Зворотнім боком медалі є те, що в картині залишається мало можливостей для глибшого розкриття характерів.

Автори: Бернд Зоболла / Наталя Неділько

Редактор: Христина Ніколайчук