Протягом останніх 11 років Всесвітній економічний форум (ВЕФ) робить опитування серед 750 експертів, які діляться своїми економічними прогнозами на наступний рік, а також говорять про глобальні ризики, які загрожують світу. Кількість ризиків, названих експертами для цього року, ще ніколи не була такою великою. Згідно із даними доповіді ВЕФ щодо глобальних ризиків 2016 року, рівень політичної нестабільності у світі перебуває на своєму найвищому рівні з часів "холодної війни".

За час, який минув з моменту проведення цього опитування, ситуація стала ще більш гнітючою. Виборці Великобританії проголосували за вихід країни з Європейського Союзу, у США електорат проголосував за Дональда Трампа, відкривши йому шлях до президентства, попри те, що за кількістю відданих за нього голосів він вибори програв. Прем'єр Італії Маттео Ренці програв ініційований ним референдум щодо конституційних змін та пішов відтак у відставку. Успішно йдуть справи у популістів в Італії, Франції та Нідерландах. У Німеччині "занепокоєні громадяни" зі схожими нативістськими нахилами об'єднуються навколо популістської, ксенофобської партії "Альтернатива для Німеччини".

Проте оптимістичні настрої відступають не лише в Німеччині та Європі. У 2016 році в усьому світі спостерігався регрес у міжнародній співпраці, яка спрямована на гармонізацію правил транскордонної торгівлі та інвестицій. Відкриті ринки та глобалізацію звинувачують в усіх смертних гріхах, а протекціонізм та націоналізм поширюються з небаченою швидкістю.

Про шкоду гасла "купуй вітчизняне"

"Ми, економісти, можливо, не до кінця пояснили, що відкриті ринки, на нетто-основі, приносять більше переваг, ніж збитків", - стверджує у коментарі DW Юрґен Маттес, голова відділу міжнародної економіки та економічного прогнозування Інституту економічних досліджень у Кельні. 

Десять років тому загальновідомим фактом було те, що відкриті ринки та вільна торгівля є необхідними передумовами для створення робочих місць та процвітання. Чи є зараз вже все по-іншому?

"Це досі так і є. Проте у США популярності набула меркантилістська теорія, згідно з якою імпорт є тягарем, оскільки через нього в країні скорочуються робочі місця", - переконує DW Рольф Ланґгаммер, колишній віце-президент Інституту світової економіки у німецькому Кілі.

На його думку, у короткостроковій перспективі так звані стратегії імпортозаміщення можуть бути успішними, проте у тривалому вимірі американська індустрія постраждає через знищення транскордонних ланцюгів постачань. "Ми можемо лише сподіватись, що у Трампа є розумні радники, які будуть у змозі відмовити його від такої стратегії", - зазначає Ланґгаммер.

На даний момент, однак, у бізнес-новинах Німеччини домінують заголовки на кшталт "Зниження світової торгівлі є попереджувальним пострілом". Німецька радіостанція Deutschlandfunk запитує, "чи вичерпала глобалізація власні ліміти?", а журнал-тижневик Focus вийшов із заголовком, згідно з яким "економісти прогнозують кінець глобалізації". Впливовий міжнародний фонд Bertelsmann нещодавно опублікував дослідження, яке щоденні газети підсумували з заголовком "Страх глобалізації зміцнює правих популістів".

Світова торгівля все ще зростає, проте повільніше

Економічні дані за поточний рік насправді не є особливо обнадійливими, надто для таких великих торгових країн, як Німеччина. Світова організація торгівлі (СОТ) нещодавно скоригувала свій щорічний прогноз зростання світової торгівлі, зменшивши його з 2,8 до 1,7 відсотка. Спостерігається також уповільнення зростання виробництва у світі (зростання ВВП). Один з найбільших банків ФРН DZ Bank оцінив зростання ВВП у 2016 році у 2,7 відсотка порівняно з 2015 роком, це найнижчий показник зростання з 2008 року, коли розпочалась світова фінансова криза.

Деякі економісти зараз прогнозують завершення ери глобалізації. Вони стверджують, що новий протекціонізм є очевидним, і держави вживають заходів, які мають на меті надання привілеїв вітчизняним галузям. Наприклад, надання відкритих або прихованих дотацій, експортне мито, а також заходи, покликані не допустити висококваліфіковану робочу силу з-за кордону на внутрішній ринок праці. З часу світової фінансової кризи майже щодня якась країна у світі запроваджує ті чи інші заходи, спрямовані на захист їхніх вітчизняних компаній та на ускладнення роботи для іноземного бізнесу.

СОТ ретельно відстежує такі кроки різних країн. З 2008 року країни-члени СОТ запровадили близько трьох тисяч заходів, які обмежують торгівлю, тоді як скасовано було лише 750 таких кроків. На даний момент у країнах-членах СОТ діє 2,238 торгових бар'єрів різного виду. 

"СОТ оновлює ці цифри щопівроку. Одразу після кризи можна було якось зрозуміти запровадження того чи іншого торгового бар'єру. Але що нас непокоїть, так це те, що з того часу кількість цих бар'єрів не зменшується", - розповідає Юрґен Маттес.

Вільна торгівля проти конфліктів

Під час підписання угоди CETA щодо вільної торгівлі між ЄС та Канадою президент Європейської Ради Дональд Туск зазначив, що вільна торгівля та глобалізація врятували сотні мільйонів людей у світі від бідності та голоду, "проте у це вірить лише меншість". "Вільна торгівля та глобалізація захищають людей від конфліктів. Це розуміє відносно мало людей. Альтернативою для вільної торгівлі є ізоляція, протекціонізм, національний егоїзм, які становлять небезпеку виникнення насильницьких конфліктів", - наголосив Туск.

Згідно із дослідженням "Страх перед глобалізацією чи конфлікти цінностей", яке було проведене фондом Bertelsmann, страх перед глобалізацією відігравав вирішальну роль у нещодавньому успіху правопопулістських партій в Європі. Переважна більшість людей, які симпатизують правим та популістським партіям, відчувають страх перед інтернаціоналізацією, засвідчило дослідження, проведене фондом в усій Європі. 78 відсотків прихильників партії "Альтернатива для Німеччини", 76 відсотків прихильників "Національного фронту" у Франції та 69 відсотків прихильників "Австрійської партії свободи" розцінюють глобалізацію як небезпеку.

Страх як рушій

Згідно з дослідженням фонду Bertelsmann, у привабливості популістських партій в Європі далеко не ключову роль грає те, яких цінностей дотримуються виборці - ліберальних, консервативних чи авторитарних. Одна з авторок дослідження Ізабелль Гоффманн навіть бачить позитивні сторони цього страху. "Це проблиск світла для політиків, оскільки страхи можуть бути розвіяні куди простіше, ніж цінності, у які твердо вірять", - каже вона.

"Глобалізація змінилась, - стверджує Рольф Ланґгаммер з Інституту світової економіки у німецькому Кілі. - Стало менше торгівлі товарами і більше - торгівлі послугами, стало менше торгівлі і більше - руху фінансового капіталу. І на додачу до руху капіталу, з'явився тренд у міграції робочої сили. Торгівля послугами та міграція людей є "нервовими точками", у відповідь на які багато людей кажуть: "Ні, ми цього не хочемо".

У своєму дослідженні фонд Bertelsmann намагався з'ясувати, а чого саме бояться люди, які відчувають страх перед глобалізацією. Такі питання, як війна, стан навколишнього середовища, бідність, економічні кризи або тероризм були приблизно однаково важливими майже для всіх респондентів. Висновки помітно різнились лише у питанні міграції: люди, які бояться глобалізації, були набагато більш занепокоєні міграцією.

54 відсотка людей, які вважають глобалізацію загрозою, відчувають себе у власній країні дуже відчуженими. Водночас більшість (55 відсотків) з них не мають жодних контактів з іноземцями. Серед людей, які розцінюють глобалізацію як можливість, страх перед мігрантами та відчуття відчуженості було набагато нижчими.