Після кількох тижнів складних переговорів країни Євросоюзу в четвер, 23 липня, затвердили та запровадили 21-й пакет санкцій проти Росії за її війну проти України. Найболючішими для Москви, як вважають у Брюсселі, мають стати нові обмежувальні заходи щодо банківського сектору, нафтових доходів, "тіньового флоту" та військової промисловості.

Відомо, що частину запропонованих Єврокомісією 9 червня заходів було пом'якшено або відкладено, щоб держави-члени ЄС змогли досягти одностайності.

Втім, високопосадовець Євросоюзу заявив на брифінгу в Брюсселі, що новий пакет "є ще одним важливим кроком до обмеження російської воєнної економіки". При цьому він наголосив, що "Росія сьогодні є країною, проти якої запроваджено найбільше санкцій у світі".

Під санкціями вже половина російських банків

Одним із найпотужніших ударів по російській економіці в ЄС вважають посилення санкцій проти фінансового сектору. Пакет передбачає заборону на проведення операцій ще з 33 російськими банками, що означає їхнє відключення від системи SWIFT. Крім того, 94 російські банки внесено до санкційного списку із заморожуванням активів. У результаті різні обмеження Євросоюзу тепер поширюються приблизно на половину російського банківського сектору.

Як пояснив високопосадовець ЄС, Єврокомісія свідомо зосередилася на великих регіональних банках, а також на тих кредитних установах, які почали замінювати банки, що вже перебувають під санкціями.

Заборону на проведення операцій також поширили на чотири банки у третіх країнах, які, за даними Єврокомісії, сприяли обходу санкцій. Серед них - банк у Киргизстані, пов'язаний із російською Системою передачі фінансових повідомлень (СПФП), а також дочірні структури "Сбербанку" та ВТБ в Індії.

Нафтові доходи: ЄС зберіг цінову стелю

Одним із ключових елементів пакета стало рішення зберегти чинну цінову стелю на російську нафту ще на рік. Якби країни ЄС не домовилися, механізм автоматично підвищив би стелю слідом за зростанням світових цін на нафту.

За оцінкою Єврокомісії, нинішній рівень цінової стелі позбавить Росію близько 3,5 млрд євро нафтових доходів протягом наступних 12 місяців. "Збереження цінової стелі приблизно на 20 доларів нижче ринкової ціни - це феноменальне досягнення", - заявив інший високопосадовець ЄС. За його словами, близько 20 відсотків російського нафтового експорту, як і раніше, перевозять європейські оператори. Для використання їхніх послуг нафта має продаватися за ціною, не вищою за встановлену стелю, - наразі приблизно на 20 доларів нижче ринкової. 

Крім того, санкції вперше торкнулися російської нафтопереробної галузі. Вони стосуються трьох російських нафтопереробних заводів, одного великого білоруського НПЗ, компанії, що продає білоруські нафтопродукти в Росії, а також п'яти нафтових трейдерів, які допомагали обходити чинні обмеження. Ще одним заходом стала можливість запроваджувати заборону на операції з нафтопереробними заводами в Росії та третіх країнах, які переробляють російську нафту.

"Тіньовий флот": нові повноваження для країн ЄС

Євросоюз продовжив боротьбу з російським "тіньовим флотом". Під санкції потрапило ще 41 судно, а також вісім організацій і одна фізична особа, пов'язані з діяльністю "тіньового флоту". Серед них - компанії, що працюють в інтересах найбільших російських нафтових компаній, а також уперше агентство з найму екіпажів для суден "тіньового флоту".

Крім того, держави Євросоюзу тепер зможуть запроваджувати обмеження і проти суден, які допомагають "тіньовому флоту", наприклад здійснюють їхнє бункерування. У такий спосіб ЄС розраховує ускладнити логістику обходу нафтових санкцій. 

Уперше держави-члени Євросоюзу також отримали можливість вилучати вантаж після затримання судна "тіньового флоту" в межах морської операції. Такий вантаж може бути проданий, а отримані кошти - передані державі, яка здійснила затримання. "Ми націлені на "тіньовий флот" і можемо конфісковувати вантаж, який він перевозить", - заявив високопосадовець ЄС на брифінгу.

Військова промисловість і криптовалюти

Значна частина нового пакета спрямована на подальше обмеження діяльності російського військово-промислового комплексу. Загалом санкційний список поповнився 56 позиціями. Йдеться про фізичних та юридичних осіб, пов'язаних із російським ВПК, з яких 37 причетні до виробництва та ланцюга постачання далекобійних безпілотників "Гарпія". Під обмеження також потрапив аналог системи супутникового зв'язку Starlink, який розробляє Росія.

Водночас було розширено обмеження на експорт товарів і технологій, які можуть використовуватися російською оборонною промисловістю.

Крім того, ще 51 організація, зокрема в Китаї (включно з Гонконгом), Індії, Казахстані, Киргизстані, Туреччині та ОАЕ, потрапила під посилений експортний контроль за сприяння російському військово-промисловому комплексу.

Одним із помітних нових напрямів санкційного пакета стали криптовалюти. Пакет запроваджує новий критерій, який у майбутньому дасть змогу забороняти операції з усіма криптооператорами будь-якої третьої країни, якщо там буде виявлено системне використання кількох платформ для обходу санкцій.

Рекордна кількість індивідуальних санкцій

Окрім секторальних заходів, 21-й пакет передбачає внесення ще 218 фізичних та юридичних осіб до санкційного списку - це найбільше розширення санкційних списків за останні чотири роки, повідомили високопосадовці ЄС.

Під санкції потрапили не лише банки, підприємства ВПК, нафтові трейдери та судна "тіньового флоту", а й сім найбільших учасників російського золотодобувного сектору, одна з найбільших алмазних компаній Росії, а також кілька організацій гірничодобувної та металургійної промисловості. За наведеними на брифінгу публічними даними, торік експорт золота приніс Росії близько 12 млрд доларів, а експорт алмазів - понад 2 млрд доларів.

Заборону на проведення операцій також поширили на 14 криптоплатформ у третіх країнах, зокрема в Білорусі, Грузії, Киргизстані, ОАЕ та Панамі. Крім того, індивідуальні санкції запроваджено проти чотирьох учасників транскордонної мережі A7, яку в Єврокомісії називають одним із головних інструментів обходу санкцій.

Також, як пояснив високопосадовець ЄС, відповідаючи на запитання кореспондентки DW, торговельні обмеження щодо Білорусі знову були синхронізовані з російським санкційним режимом, щоб не допустити обходу санкцій через Білорусь.

Крім того, пакет поширив на Білорусь нові торговельні обмеження, аналогічні до запроваджених проти Росії, включно із заборонами на імпорт, експортними обмеженнями для військової промисловості та додатковими заходами правового захисту європейських компаній.

Новий пакет також передбачає санкції проти восьми осіб, які поширювали російську воєнну пропаганду, а також проти російського генерал-майора, якого ЄС звинувачує в катуваннях, стратах і нарузі над тілами українських військовополонених.

Компроміс щодо російського СПГ

Головним каменем спотикання 21-го пакета стали запропоновані Єврокомісією обмеження на перевезення російського скрапленого природного газу (СПГ) до третіх країн суднами європейських компаній. У результаті країни ЄС погодили компроміс: заборона не поширюватиметься на перевезення в межах контрактів, укладених до 24 лютого 2022 року. При цьому обсяг таких перевезень не може перевищувати рівень 2025 року. Компанії зобов'язані регулярно надавати інформацію про вантажі, маршрути та ціни, а через рік Рада ЄС одностайно вирішить, чи зберігати цей виняток. 

Новий пакет також запроваджує обов'язкове повідомлення про продаж танкерів для перевезення СПГ, а також додаткові договірні вимоги, покликані запобігти їхньому подальшому перепродажу Росії або використанню в інтересах російських компаній. 

Таким чином, європейські компанії зможуть виконувати лише вже наявні зобов'язання, але не розширювати перевезення російського СПГ до третіх країн.

У Брюсселі наголошують, що компроміс стосується лише постачань до третіх країн і не змінює чинних обмежень на імпорт російського СПГ до Євросоюзу. 

Обмеження на в'їзд для колишніх учасників війни поки що відкладено

Одна з найбільш обговорюваних пропозицій Єврокомісії поки що не набула чинності. У червні вона запропонувала обмежити в'їзд до Євросоюзу всім, хто служив у російських збройних силах від початку повномасштабної війни проти України.

Новий пакет створює правову основу для запровадження комплексної заборони на видачу віз чинним і колишнім учасникам війни проти України, однак сам захід почне діяти пізніше. Як пояснили на технічному брифінгу високопосадовці ЄС, зараз Єврокомісія спільно з державами-членами працює над тим, щоб нові правила відповідали Візовому кодексу ЄС та законодавству Шенгенської зони.

Зокрема, ще належить визначити, які докази проходження служби мають подаватися компетентним органам, а також підготувати єдині рекомендації та необхідні імплементаційні акти. Коли саме заборона на видачу віз набуде чинності, Рада ЄС вирішить пізніше.

Запропоновані Єврокомісією обмеження щодо російського рибальства до остаточного пакета не увійшли. На брифінгу пояснили, що заходи, які зачіпають продовольчу продукцію, залишаються політично чутливими для держав-членів ЄС. Єврокомісія й надалі оцінюватиме можливі подальші кроки у цій сфері.

ЄС міг піти далі?

Водночас у Єврокомісії наголошують, що новий пакет залишається одним із наймасштабніших за останні роки. "Переговори щодо цього пакета були непростими, однак нам вдалося врегулювати розбіжності, що залишалися, зберігши єдність Євросоюзу, як і під час ухвалення попередніх 20 пакетів санкцій", - заявив дипломат ЄС. За його словами, пакет містить рекордну за останні чотири роки кількість нових санкційних включень і "демонструє відданість ЄС підтримці України".

Втім, українська громадська організація Razom We Stand в Брюсселі вважає, що Євросоюз міг піти далі. В організації привітали нові обмеження, однак розкритикували збереження винятку для перевезень російського СПГ до третіх країн за довоєнними контрактами. За словами засновниці організації Світлани Романко, збереження цього винятку дозволить Росії й надалі отримувати мільярдні доходи для фінансування війни, тоді як європейські судноплавні компанії й далі зможуть брати участь у перевезеннях російського СПГ на світові ринки.