Причина запровадження мораторію - побоювання хаосу

2002 року Верховна Рада України ухвалила зміни до перехідних положень щойно прийнятого нового Земельного Кодексу. Такий крок пояснили побоюванням виникнення хаосу на ринку землі. Адже після того, як 1999-го колишнім працівникам колгоспів та радгоспів були виділені власні земельні паї, якими вони могли вільно розпоряджатися, цей ринок тоді лише почав формуватися. "Але не треба забувати, що цей захід втілювали на п’ять років - як тимчасовий крок", - каже в розмові з DW керівник центру досліджень сільського господарства, продовольства та відновлювальних джерел енергії Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕДПК) Олег Нів'євський. Після завершення дії першого мораторію парламент кілька разів його подовжував. Востаннє - 6 жовтня 2016 року. Нинішній мораторій на продаж землі в Україні діє до 1 січня 2018 року.

Мораторій вигідний як сільськогосподарським виробникам...

Чіткого водорозділу між прибічниками та противниками мораторію немає. Сільськогосподарські виробники сьогодні здебільшого розділені в своїх думках, тоді як малі фермери, яких в Україні понад 40 тисяч, на даний момент виступають проти зняття мораторію, каже Олег Нів'євський. "Не варто забувати, що мораторій стосується не лише приватної землі, але й 10 мільйонів гектарів державної землі. А це - дуже сіра справа", - каже експерт. Він нагадує, що лише близько 20 відсотків державної землі в Україні якимсь чином зареєстровані. "Більшість не є зареєстрована й, відповідно, ніхто не розуміє, що на ній вирощується, як, чи сплачуються податки, на яких умовах. Це дуже велике корупційне джерело, і на цьому джерелі хтось наживається", - пояснює Нів'євський. За його словами, знавці ситуації півроку тому розповідали про хабарі в розмірі 300 доларів за гектар з метою отримання землі в оренду від держави. "А 300 доларів помножені на 10 мільйонів гектарів дають зовсім не дитячу цифру", - підсумовує експерт.

...так і деяким власникам землі

Окрім чиновників, які розпоряджаються землею найбільшого землевласника - держави, відсутність вільного ринку землі в Україні на перший погляд вигідна й звичайним селянам, котрим належать невеличкі паї. Здавати землю в оренду простіше, ніж продавати. Якщо ринок стане вільним, окремі власники паїв на великих ділянках, які використовуються великими агрокомпаніями, можуть захотіти одразу ж продати свої паї, інші ж - навпаки відмовитися. Це може викликати хаос та створити необхідність організації під'їзних шляхів до окремих паїв тощо, через що землевласники, які готові продати паї, можуть опинитися в ситуації, що їхня земля окремо вже нікому не буде потрібна.   

Тиск міжнародних організацій на Київ - замалий

Останнім часом Міжнародний валютний фонд (МВФ) як основний кредитор Києва чинить дедалі більший тиск на український уряд у питанні необхідності скасувати мораторій на продаж землі. На початку жовтня 2016 року глава місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Рон Ван Руден заявив, що наявність такої заборони унеможливлює повноцінний розвиток сільськогосподарського сектора й використання землі як застави для отримання кредитів. "Тому для України важливо рухатися вперед із земельною реформою і внести в парламент нове законодавство, яке дозволить продаж землі", - сказав представник МВФ.

Утім, у меморандумі, який Київ підписав із МВФ задля отримання чинної кредитної програми цю вимогу прописано недостатньо чітко, каже Олег Нів'євський. Формально результатом мав бути закон про обіг земель сільськогосподарського призначення, каже експерт. "Але наші парламентарі трактували обіг земель як обіг прав оренди - не більше, не менше. Тобто формально вони зараз цю умову МВФ виконують, але за змістом це зовсім інша річ. Тому МВФ треба більш прискіпливо ставитися до узгоджених умов і більш жорстко вимагати від української влади їхнього виконання", - підсумовує він. 

Нів'євський переконаний, що вирішальну роль у скасуванні мораторію мають виконувати міжнародні кредитори Києва. "У даному випадку я б, звичайно, робив ставку на Міжнародний валютний фонд та Світовий банк, аби вони включали цей пункт умовою надання своїх позик. Адже, на мою думку, земельна реформа точно належить до трійки найголовніших реформ, які потрібно негайно втілювати в Україні", - каже Олег Нів'євський.

Селяни недостатньо компетентні в питаннях ринку землі

Для того, аби сформувати думку за чи проти скасування мораторію на продаж землі, українським селянам часто бракує ґрунтовних знань. При цьому саме їхню думку як аргумент на користь подовження мораторію на продаж землі часто використовують лобісти. Вони посилаються на дані соцопитувань, які буцімто вказують на те, що головні власники земельних паїв - звичайні селяни - на даний момент здебільшого проти запровадження в країні вільного земельного ринку. Минулорічні соцопитування демонстрували, що проти скасування мораторію на продаж землі виступають близько двох третин українських селян. "Опитуючи селян, соціологічні служби ставлять їм некоректні філософсько-світоглядні запитання в інтересах замовників, і селяни, звісно, розповідають, що проти продажу землі в Україні і що вони не готові працювати в ринкових умовах", - каже експерт з аграрного права "АгроІнвест" Павло Кулинич. При цьому, додає він, з інших даних видно, що щонайменше половина селян прагматично хочуть мати землю у своїй власності й готові розпоряджатися нею на власний розсуд.