Щороку на українських дорогах стається близько 20 тисяч дорожньо-транспортних пригод (ДТП), в яких травмується 20 тисяч, а гине п'ять тисяч осіб. Про це заявив віце-прем'єр України Костянтин Грищенко на міжнародній конференції "Безпека пішоходів і велосипедистів", яка проходить в Києві і була організована Міжнародною організацією з безпеки дорожнього руху (La Prevention Routiere Internationale, PRI) та Всеукраїнською громадською організацією "Асоціація безпеки дорожнього руху". За оцінками Світового банку, внаслідок ДТП держава щороку втрачає 2,5-3 відсотки валового внутрішнього продукту, що становить у перерахунку п'ять мільярдів доларів.

Пішоходи й велосипедисти є найуразливішими учасниками дорожнього руху в Україні, яка посідає перше місце в Європі за показниками смертей і травмувань пішоходів, заявив в інтерв'ю DW голова Громадської спілки захисту пішоходів "За безпеку пішоходів!" Віктор Козоріз. Він зазначив, що, згідно з міліцейською статистикою, понад 40 відсотків смертельних ДТП в Україні пов’язані з наїздами на пішоходів. Натомість в Європейському Союзі, за даними Єврокомісії, лише кожен п’ятий (21 відсоток) загиблий на дорозі є  пішоходом. "ДАІ повідомляє про понад 1900 пішоходів, загиблих в ДТП впродовж 2012 року. А коли ми звернулися до міністерства охорони здоров'я, то за їхніми даними, загиблих було 2418 осіб", – сказав Козоріз. Для порівняння: у Німеччині, за даними автомобільного клубу ACE, 2010 року загинули 476 пішоходів.

50 кілометрів у містах

Організація "За безпеку пішоходів!" розробила концепцію Державної цільової програми підвищення безпеки пішоходів в Україні на період до 2020 року. Серед іншого, вона містить пропозицію обмежити швидкість транспорту в населених пунктах до 50 кілометрів на годину. Козоріз підкреслив, що таке обмеження запроваджене в ЄС, де довело свою ефективність, і що, за європейськими розрахунками, зменшення швидкості руху на 10 кілометрів дає зменшення рівня смертельних випадків на 15-20 відсотків. За його словами, в Європі розгортається рух за обмеження швидкості авт в житлових зонах до 30 км на годину, оскільки тоді, "навіть якщо пішохід втрапить під колеса авта, в нього залишаються великі шанси вижити".

За словами Козоріза,  така ідея вітається начальником Центру безпеки дорожнього руху і автоматизованих систем при МВС України Сергієм Будником. І хоча втілення цієї ідеї не потребує жодних коштів, громадським активістам не вдалося домогтися того, аби в нових правилах дорожнього руху, що набули чинності навесні 2013 року, швидкість транспорту була обмежена. "Можновладці виходять з політичної  доцільності і побоюються, що обмеження швидкості спричинить невдоволення частини водіїв швидкісних авт. Вони й самі вже давно не були звичайними пішоходами і не розуміють небезпеки, на яку щодня наражаються на вулицях міст звичайні українці", – сказав Козоріз.

Велосипедисти виборюють права

Пропоноване ним обмеження швидкості підтримують і організації велосипедистів. Але вони домагаються ще й побудови велосипедних доріжок в містах за європейськими стандартами. Координаторка Асоціації велосипедистів Києва Ірина Бондаренко сказала DW, що кількість велосипедистів в столиці щороку збільшується і наразі сягає близько 300 тисяч. Але на ціле трьохмільйонне місто і досі існує тільки одна велодоріжка. "2012 року сталося близько 130 ДТП за участі велосипедистів, які буди визнані винними в половині випадків. Причиною є те, що міські магістралі побудовані так, що велосипедист не може ними поїхати, не порушуючи правила", – поскаржилася активістка.

За приклад, вона навела будівництво велодоріжки під час нинішньої реконструкції проспекту Перемоги. "Ця доріжка постійно переривається підземними переходами, або раптово зникає і знову з'являється на іншому боці вулиці, якою їздить автотранспорт. Якщо велосипедист спробує  подолати таку перешкоду і буде збитий, міліція визнає його порушником правил", – застерегла Бондаренко. Вона вважає, що безпека велосипедистів цілковито знехтувана Державними будівельними нормами.  Громадські активісти домагаються змінити їх в міністерстві регіонального розвитку і будівництва. "Але це дуже повільний процес, бо чиновники не хочуть нічого робити і не розуміють, нащо треба щось змінювати для велосипедистів", – сказала координаторка Асоціації велосипедистів Києва. Вона не виключила, що в разі неспроможності подолати байдужість державних чиновників, її організація намагатиметься залучати політиків до вирішення проблеми велосипедистів.