Якою б малою за розміром не була протизаплідна пігулка, її дію важко переоцінити - у всіх значеннях цього слова. Коли перші такі пігулки з'явилися на ринку США 18 серпня 1960 року, це було сенсацією - першою формою гормональної контрацепції. Через рік протизаплідні пігулки з'явились і в Західній Німеччині, ще за чотири роки - у Східній. Фармакологічні компанії спершу рекламували пігулки як засіб проти проблем, пов'язаних із менструацією. Їх виписували лише заміжнім жінкам. І лише наприкінці інструкції щодо прийому була позначена найважливіша якість пігулок - дрібним шрифтом там зазначалося, що медикамент також запобігає заплідненню.

Читайте також: Коментар: Хто має увійти до вагона першим

Іще один "побічний ефект" пігулки з медициною прямо пов'язаний не був: йдеться про суспільне значення цього препарату. Новий засіб контрацепції вперше відокремив поняття статевого акту від розмноження. Секс для задоволення, а не лише заради майбутньої дитини - нова пігулка зробила це можливим. Вона дала жінкам новий рівень свободи розпоряджатися своїм тіло, можливість жити більш розмаїтим сексуальним життям та зробила в їхньому житті справжню революцію.

У ті часи побоювання небажаної вагітності було лейтмотивом усього сексуального життя, згадує німецька публіцистка та борчиня за права жінок Аліс Шварцер (Alice Schwarzer) в інтерв'ю телеканалу ZDF. Жінки повністю були на цьому сконцентровані, каже вона. "Адже всі знали, що легально зробити аборт було фактично неможливий. Ходили історії про кухонні столи та жінок, які загинули від кровотечі", - продовжує Шварцер. Тож люди відмовлялися від абортів не лише з морально-етичних міркувань. "І коли тоді у першій половині 1960-х з'явилися протизаплідні пігулки - я тоді була молодою жінкою - це було просто необмежене звільнення. Це було фантастично. Ми всі, думаю, з радістю вхопилися за них. Чудодійний засіб", - пригадує жінка.

Лікарі застерігають, церква забороняє

До того часу соціальна роль жінки у Німеччини зводилася до так званої формули "трьох К": діти, кухня, церква (німецькою: Kinder, Küche, Kirche). Самовизначене жіноче життя консервативним німецьким повоєнним суспільством передбачене не було. Визрівав значний опір новому медикаменту. До нього долучилися навіть лікарі. Медичний історик Роберт Ютте (Robert Jütte) згадує в розмові з DW так звану "ульмську декларацію" 1964 року. У ній близько 200 лікарів застерігали від "руйнівних наслідків безрезультатної любові". Експерт підкреслює: "Існував широкий суспільний, авторитарний консенсус, аби тримати контрацепцію в певних рамках".

Читайте також: Коментар: Права жінок кордонів не мають

Запеклу боротьбу проти протизаплідних пігулок вела церква. 25 липня 1968 року тодішній Папа Римський Павло Шостий в одній зі своїх енциклік - основний папський документ - засудив контроль над вагітністю за допомогою штучної контрацепції. У цьому документі зазначалося, що контрацепція сприяє позашлюбному сексу та "загальній ерозії моральної поведінки". Для віруючих католиків це фактично означало заборону за використання контрацептивів.

"Займайтеся коханням, а не війною"

Але дух часу був іншим. Старий суспільний лад уже почав хитатися. Зростання добробуту населення посилювало бажання самореалізації та індивідуальної свободи. Сексуальна революція посунула закостенілі традиції. Поширене у культурі хіпі гасло "Займайтеся коханням, а не війною" було одним із визначальних під час протестів 1968 року, в яких масово брали участь студенти й молодь різних країн Заходу. Люди змінювали сексуальних партнерів так відкрито й часто, як ніколи раніше. Історик медицини Ютте, однак, застерігає від перебільшення ролі протизаплідних пігулок. Вони не були причиною суспільного розвитку тих років, "натомість радше каталізатором", каже він.

Та разом із сексуальною свободою жінки відчули й нові вимоги до себе, які висувало суспільство, передусім чоловіки. "Раніше молоді дівчата та жінки повинні були виходити заміж. А тепер? Із пігулками все змінилося, жінки повинні тепер бути доступними", - згадує Аліс Шварцер. Якщо дівчина не приймала пігулки, казали, що "вона надто дурна, і більше з неї ніхто не танцював", каже німецька феміністка: "Тепер очікувалася постійна сексуальна доступність, і чоловікам не треба було брати на себе відповідальність за її наслідки".

Небажання гормональної контрацепції

У Німеччині протизаплідні пігулки вже довгий час є найуживанішим та найнадійнішим засобом контрацепції. Попри те що їх спершу жінці має виписати лікар. Для дівчат та жінок віком до 22 років витрати на протизаплідні пігулки бере на себе медична страховка. Але й для старших жінок вартість цих пігулок не є якоюсь проблемою - за шестимісячну дозу вони викладають в аптеках менше 30 євро.

Але останнім часом у Німеччині спостерігається зворотний тренд. Дедалі більше молодих жінок не хочуть втручатися у природні гормональні цикли. Лікарка-гінеколог Ґабріелле Штеккер (Gabrielle Stöcker) розповідає, що впродовж останніх п'яти-шести років спостерігає "дедалі більше бажання негормональної контрацепції, звільнення від пігулок". Вона працює на організацію pro familia, яка є лідером у Німеччині в питаннях сексуального життя та партнерства. Лікарка вказує, що протизаплідні пігулки хоч і є дуже хороший засобом контрацепції, але, на жаль, вони водночас мають і побічні дії.

Читайте також: Пристрасті за гендером: що заважає Україні ратифікувати Стамбульську конвенцію

Тому Штеккер критично спостерігає за тим, як фармакологічні компанії рекламують протизаплідні пігулки як продукцію зі сфери стилю життя й краси. Часом ідеться про те, що медикамент, мовляв, сприяє схудненню або покращує шкіру. Натомість про небезпеку тромбозу, приміром, часто забувають нагадати, каже гінекологиня. За її словами, якщо подивитися рекламу, можна просто подумати, що "пігулки - це косметичний продукт без ризиків". "Зрозуміло, що жінки, які страждають від побічних дій чи ускладнень, почуваються так, ніби їх не сприймають серйозно", - каже Штеккер.

Номер чотири в світі

Спостереження Штеккер підтверджують дані Федеральної служби просвіти у сфері охорони здоров'я Німеччини. Дослідження щодо контрацепції серед дорослих у 2018 році показало: протизаплідні пігулки та презервативи досі є найбільш популярними контрацептивами в Німеччині: їх використовують 47 та 46 відсотків населення відповідно. Але в порівнянні до даних за 2011 рік популярність пігулок зменшилася на шість відсоткових пунктів. Натомість використання презервативів збільшилося на дев'ять пунктів. Тут важливу роль, певно, відіграє і питання захисту від ВІЛ та інших статевих захворювань, від яких пігулка не захищає.

Такою самою великою популярністю, як у Німеччині, протизаплідні пігулки користуються передусім в інших країнах ЄС. У світовому масштабі, за даними ООН, найпоширенішим методом контрацепції є жіноча стерилізація. І це при тому, що стерилізація чоловіків - набагато простіша з медичної точки зору операція. Торік 23,7 відсотка, або 219 мільйонів жінок, які застосовують контрацепцію, були стерилізовані. На другому місці за популярністю в світі - використання презервативів (189 мільйонів), спіралей (159 мільйонів), і лише потім вживання протизаплідних пігулок - 151 мільйон.

Бідні країни роблять ставку на стерилізацію

У країнах, що розвиваються, розташованих переважно в Південній півкулі, через проблеми з інфраструктурою та фінансами важким завданням є навіть забезпечення населення необхідними антибіотиками. Тож недивно, що протизаплідні таблетки, які треба приймати щодня, навряд чи набудуть популярності в таких країнах. Медичний історик Ютте пояснює невисоку популярність пігулок також і з нижчою соціальною роллю жінок у цих суспільствах. "Не можна забувати про державні репресії у мусульманських країнах, які в принципі проти контрацепції. Це комбінація з соціальних, економічних та політичних чинників", - каже експерт.

Ютте зазначає, що навіть у країнах із найнижчим валовим соціальним продуктом у світі 28 відсотків жінок вживають заходів контрацепції. Вона звернула увагу на те, що в цих країнах - також з огляду на систему медичного забезпечення - довгострокові методи контрацепції на кшталт стерилізації жінок чи використання спіралі відіграють важливішу роль, ніж протизаплідні пігулки.