У Польщі відбулися заходи з нагоди 75-річчя звільнення концтаборцу "Аушвіц-Біркенау" поблизу Освенціма. Участь у заходах взяли представники багатьох країн.
Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр взяв участь у заходах з нагоди 75-річчя звільнення концтабору "Аушвіц"Фото: picture-alliance/dpa/B. Pedersen
Реклама
На території колишнього табору смерті "Аушвіц-Біркенау" біля польського міста Освенцім у понеділок, 27 січня, відбулися заходи пам'яті з нагоди звільнення концтабору 75 років тому. Президент Польщі Анджей Дуда та понад 200 колишніх в'язнів поклали траурні вінки до так званої "чорної стіні", біля якої було вбито тисячі ув'язнених.
Багато з тих, хто пережив часи в концтаборі, прийшли на захід з головними уборами та шарфами у біло-синю смужку, нагадуючи про тодішній табірний одяг цих кольорів. "Ми хочемо, щоб наступне покоління знало, через що ми пройшли, і щоб це ніколи більше не повторилося", - сказав один з колишніх в'язнів табору, 93-річний Давид Маркс.
"Правда про Голокост не може згасати. Ми повинні продовжувати пам'ятати "Аушвіц", щоб Голокост ніколи більше не повторився у світовій історії", - сказав у своїй промові польський президент Анджей Дуда.
Під час церемонії вшанування пам'яті жертв у колишньому концентраційному таборі Фото: picture-alliance/AP Photo/C. Sokolowski
Глава Всесвітнього єврейського конгресу Рональд Лаудер заявив, що під час пам'ятних заходів в центрі уваги перебувають колишні ув'язнені, а не політики. "Мова йде про тих, хто вижив, а не про політику… Ми спостерігаємо зростання антисемітизму і не хочемо, щоб минуле людей, які вижили, стало майбутнім їхніх дітей чи онуків", - наголосив він.
Президент ФРН вперше приїхав в Освенцім
У другій половині дня на території меморіалу зібралися представники делегацій з 50 країн світу. Президента ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра (Frank-Walter Steinmeier), який вперше відвідав територію колишнього концтабору, супроводжували троє колишніх в'язнів. Вони прилетіли до Польщі спільним рейсом з Берліна, де Штайнмайєр приймав їх у своїй офіційній резиденції - палаці Бельвю.
Президент Німеччини та його дружина Ельке Бюденбендер (Elke Büdenbender) зробили запис у гостьовій книзі меморіалу. "Аушвіц - це місце жаху та німецької провини. Саме німці принижували, катували та вбивали інших людей. Ми знаємо, що сталося, і ми повинні знати, що це може знову статися", - написав Штайнмаєр.
Український президент Володимир Зеленський також взяв участь у заходах з нагоди 75-ї річниці визволення концтабору "Аушвіц-Біркенау". Разом з іншими лідерами делегацій Зеленський поставив запалену лампаду до дошки пам'яті з написом українською мовою, повідомляє пресслужба президента України.
Колишні в'язні концентраційного табору та їхні родиниФото: picture-alliance/ANP/R. de Waal
27 січня у світі згадують жертв Голокосту. В цей день у 1945 році радянські війська звільнили найбільший нацистський табір смерті "Аушвіц-Біркенау" поблизу польського міста Освенціма. Точна кількість загиблих в таборі невідома, оскільки багато документів були знищені. Більшість сучасних істориків вважають, що в "Аушвіці" знищили більше мільйона людей, більшість з яких - євреї.
Повернення в "Аушвіц": сестри, які пережили концтабір, відвідують меморіал (27.01.2020)
04:24
This browser does not support the video element.
Табір смерті "Аушвіц"
27 січня в Німеччині та у світі згадують жертв Голокосту. Саме в цей день у 1945 році радянські війська звільнили найбільший нацистський табір смерті "Аушвіц-Біркенау" поблизу польського міста Освенціма.
Фото: DW/D.Bryantseva
Ворота з написом "Праця звільняє"
Вхід на територію колишнього концтабору "Аушвіц 1". Комплекс поблизу польського міста Освенціма складався з трьох головних таборів: "Аушвіц 1", "Аушвіц 2" та "Аушвіц 3". Перший табір, який створили 1940 року, згодом став адміністративним центром усього комплексу. Охороняли в'язнів війська СС з дивізії "Мертва голова".
Фото: DW/D.Bryantseva
В одному з адміністративних приміщень
Ув'язнені табору "Аушвіц 1" повинні були працювати. Виснажлива робота і недоїдання стали причиною загибелі багатьох бранців.
Фото: DW/D.Bryantseva
В одній з камер
Ув'язнених морили голодом та запроторювали до камер, де було місце тільки стояти. А ще - кидали в герметичні карцери, в яких люди помирали від нестачі повітря, а також катували та розстрілювали. У 1941 році в таборі "Аушвіц 1" провели досліди з отруєння групи ув'язнених газом. Результати назвали успішними…
Фото: DW/D.Bryantseva
Нашивки
Ув'язнених в концтаборах поділяли на різні категорії, відповідно до яких вони повинні були носити нашивки на уніформі. Наприклад, рожевий трикутник - гомосексуал, червоний - політв'язень. Така нашивка, як на цій фотографии, свідчила про єврейське походження бранця.
Фото: DW/D.Bryantseva
Табір "Аушвіц 2"
Бараки майже не збереглися. Більшість з них нашвидкоруч збивали з дошок та колод. Про те, що тут були бараки, зараз нагадуються тількі димарі.
Фото: DW/D.Bryantseva
Всередині барака
В одноповерхових дерев'яних бараках табору "Аушвіц 2" утримували сотні тисяч євреїв, поляків, росіян, українців, білорусів, синті та ромів, а також ув'язнених інших національностей.
Фото: DW/D.Bryantseva
Табір смерті
Новоприбулих ділили на дві групи. Тих, кто потрапляв в першу групу, а їх була більшість, практично одразу відправляли в газові камери. Така доля чекала на всіх, хто був непридатний до виснажливої роботи: дітей, жінок, людей похилого віку...
Фото: DW/D.Bryantseva
Рабська праця
Друга група ув'язнених вирушала на примусові роботи - на різноманітні промислові підприємства. Більшість з них помирали від виснажливої праці, жорстоких побоїв та хвороб.
Фото: DW/D.Bryantseva
До "медиків"
Ще одну групу новоприбулих в "Аушвіц 2" відсилали до місцевих "лікарів", які проводили над бранцями експерименти.
Фото: DW/D.Bryantseva
Обслуга
Частина жінок в таборі "Аушвіц 2" безпосередньо підпорядковувалась нацистам, які використовували їх як рабинь.
Фото: DW/D.Bryantseva
Голокост
Коли розповідають про табір смерті "Аушвіц-Біркенау", перш за все мають на увазі "Аушвіц 2". Саме на його території нацисти започаткували практику масових вбивств у небачених доти масштабах. Саме тут було знищено понад мільйон євреїв.
Фото: DW/D.Bryantseva
Дорога смерті
Ув'язнених привозили в "Аушвіца" у переповнених товарних вагонах. Багато хто помирав дорогою - від холоду, голоду та хвороб.
Фото: DW/D.Bryantseva
В музеї
В музеї на місці табору "Аушвіц-Біркенау" можна побачити вцілілі речі бранців, а також архівні фотографії.
Фото: DW/D.Bryantseva
Печі, в яких спалювали тіла
В "Аушвіці" були як газові камери, так і крематорії. Коли потужностей крематоріїв не вистачало, тіла отруєних газом людей спалювали у ровах.
Фото: DW/D.Bryantseva
Величезна територія
"Аушвіц 3" - це група невеликих таборів, що створювалися при фабриках і копальнях навколо усього комплексу. Трудові табори регулярно відвідували лікарі, які відбирали слабких і хворих для газових камер.
Фото: DW/D.Bryantseva
Звільнені
27 січня 1945 року майор Анатолій Шапіро одним з перших увійшов у Освенцім. Його загін з боями прорвався до концтабору і розмінував підступи до нього. Командир Шапіро відкрив ворота табору смерті "Аушвіц 1" та звільнив в'язнів.
Фото: DW/D.Bryantseva
Що було далі
Після звільнення концтабору радянськими військами частину бараків і будівель "Аушвіца 1" стали використовувати як шпиталь для ув'язнених. Згодом до 1947 року частину табору переобладнали на в'язницю НКВС та міністерства громадської безпеки Польщі.
Фото: DW/D.Bryantseva
Державний музей "Аушвіц-Біркенау"
1947 року на території колишнього табору смерті організували музей, а у 1979 році меморіальний комплекс внесли у перелік Світової спадщини ЮНЕСКО. Щороку в музей приїжджають сотні тисяч людей з усього світу.
Фото: DW/D.Bryantseva
Пам'ятна плита
Табір звільнили 27 січня 1945 року радянськими військами. В наш час 27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.
Фото: DW/D.Bryantseva
Число жертв
Точну кількість загиблих у "Аушвіці" з'ясувати неможливо, оскільки багато документів знищені. Більшість сучасних істориків вважають, що в "Аушвіці" знищили майже півтора мільйона людей. Більшість із них - євреї.
