У цього культового витвору модельєрів є свій день - День бікіні, який відзначають 5 липня. В Німеччині навть є Музей бікіні (BikiniARTmuseum) у Бад-Раппенау. Експозиція містить 1200 об'єктів пляжної моди. На двічатах на фото - бікіні 1940-50-х років. Бікіні в горошок - дітище француза Луї Реара.

Саме Луї Реар - французький інженер-механік - розробив перший купальник бікіні. Чотири маленькі трикутники, скріплені тоненькими мотузочками, - менше вже нема куди. 5 липня 1946 року йогоперед камерами біля паризького басейну представила танцівниця стриптизу Мішелін Бернардіні. Реар і не підозрював, як довго його винахід буде популярним.

Тоді у південній частині Тихого океану, на атолі Бікіні, американці почали проведення випробувань ядерної бомби. Це й надихнуло Реара назвати купальник "бікіні". Реклама для нового пляжного одягу використовувала гру слів: "Бікіні - перша анатомічна (an-atomic) бомба".

Насправді французький інженер не є винахідником бікіні. Ідея носити невеликі шматки тканини виникла ще сотні років до цього - у Стародавньому Римі. Мозаїка IV століття нашої ери, яку знайшли на острові Сицилія, зображує римських жінок в античних бікіні під час заняття спортом.

Перші ж купальники для жінок і закриті купальні костюми для чоловіків з'явилися у 18-му столітті. Тоді купалися у костюмі з товстої шерстяної або бавовняної тканини, що у воді ставав важким і дуже довго сохнув.

З розквітом туризму на початку 20-го століття став модним відпочинок на пляжі з купанням. Купальні костюми стали трохи тіснішими, з'явилися перші моделі з еластичної трикотажної тканини. Купальні шапочки ще були дещо схожими на ковпак і мали захищати від сонця. Костюми, що закривали все тіло, як на цьому фото 1910 року, були і для жінок, і для чоловіків.

Тож винахід Луї Реара влучив в десятку. Для Мерилін Монро та інших дівчат , які тоді працювали пін-ап-моделями, відверті бікіні стали знахідкою. Фотографію 1949 року "Мерилін на пляжі" можна побачити на виставці у Бруклінському музеї.

У США в 1950-х роках одним із прикладів успіху в Голлівуді були плавчині в бікіні, які демонстрували водний балет і акробатику на водних лижах. На цьому фото видно, що дві "русалки" можуть легко втратити верхню частину свого вбрання, а от нижня частина, здається, здатна витримати максимальну швидкість катеру.

Коли Урсула Андресс, одягнена в маленьке бікіні, граційно вийшла з океану в 1962 році, кіноглядачі не могли повірити своїм очам. Навіть Джеймсові Бонду (Шону Коннері) довелося перервати своє полювання на доктора Ноу, щоб перевести подих. Те ж саме 40 років потому спіткало і Пірса Броснана в фільмі "Помри, але не зараз", коли нова дівчина Бонда - Хеллі Беррі - знову з'явилася у пляжній сцені.

Після того, як купальник бікіні засвітився у фільмах про Бонда, він отримав ще більшої популярності. 1963 року в Гамбурзі були представлені нові моделі бікіні: Capri (ліворуч), схожа на бікіні Урсули Андресс, та Sissi, більш спортивна на вигляд та стримана.

У соціалістичній НДР жінки також були в захваті від сучасного купальника. У 1971 році жіночий журнал вихваляв в'язані бікіні - недорогий варіант, для якого не треба багато матеріалу й часу. Єдиним недоліком було те, що бавовна вбирала багато води і ставала важкою, розтягуючи бікіні. Нині бікіні в'яжуть із синтетичних матеріалів, які швидко висихають.

У 1950-ті роки в місті, де можна було побачити багато неприкритого тіла, - Ріо-де-Жанейро - була заснована організація, яка виступала проти бікіні. Бразильські трусики танга мали досить погану репутацію аж до 1970-тих. Та сьогодні жінки на пляжах Бразилії, як правило, вибирають найменші бікіні з наявних.

Пляжний волейбол став олімпійським видом спорту 1996 року. Його популярність зростала зокрема й тому, що в цьому виді спорту є на що подивитись. Аж до 2012 року волейболістки були зобов'язані носити бікіні, поки Міжнародна федерація волейболу не послабила сексистські правила. Тепер вони дозволяють носити все, що завгодно, - від трусиків танга до велосипедних шортів.

Скільки має бути тканини? Межі між бікіні та купальником, який більше прикраває тіло, доволі розмиті. Монокіні (на фото) - полегшений варіант суцільного купальника - називають універсальним. Утім, дедалі улюбленішим стає танкіні - вгорі наче топ, а знизу трусики. Такі моделі лестять фігурі і є чудовою альтернативою для жінок, які не хочуть показувати свій живіт.

Слово "бікіні" в перекладі означає "земля кокосових горіхів". Радіоактивний атол вже давно безлюдний, але купальник з його ім'ям і надалі залишається "безальтернативним" для більшості купальниць.

Де можна приймати сонячні ванни у зручному, захищеному від вітру місці? Тільки у пляжному кошику! Ось уже 135 років такі комфортабельні гарні кабінки прикрашають пляжі Німеччини. Вони давно набули культового статусу.

Зазвичай пляжний кошик розраховано на одного, або на двох осіб. Хоча у наш час виробляють і багатомісні, так звані "сімейні" кабінки. Купол кошика рухливий, як у дитячого візка. Його можна відкривати і закривати. Усередині - зручний, м'який диван з подушками. Під ним - висувна підставка для ніг. З боків - відкидні столики. Є також скриньки для одягу і кишеньки для дрібниць.

Такі плетені пляжні крісла стали справжніми бестселерами. Сьогодні існує безліч варіацій. При їх виготовленні, виробники орієнтуються на побажання замовника. На цьому знімку можна побачити крісла, які було встановлено на одному з пляжів знаменитого німецького острова Узедом на Балтиці.

Сьогодні такі кошики можна побачити не лише на морському узбережжі, а й у місті. На цьому фото зображено один з берлінських пляжних клубів на березі річки Шпрее.

Пальми, білий пісок, екзотичні коктейлі та, звичайно ж, пляжні кошики. Так виглядає пляжний клуб східнонімецького міста Демітц на березі Ельби.

Головні замовники мануфактур із виробництва пляжних кошиків - власники і орендарі пляжів. Хоча останніми роками їх купують також для дач, терас і балконів.

Ширина - 1,3 метра. Довжина - 2,4 метра. Справжні спальні кошики - нововведення на пляжах Німеччини. Такі моделі з'явилися тут лише цього року. На знімку - один із пляжів у північнонімецькому Кілі. Які ще винаходи створять для відпочивальників?

Марка Levi's не надто асоціювалася з елегантною модою, доки фотограф Крістоф Гілберт не зробив знімок цієї дуже худорлявої жінки, яка так спокусливо обливає себе фарбою. Це фото представлене на збірній фотовиставці "Women on View" ("Жінки напоказ"), яка зараз триває у Берліні й присвячена еротизації жіночого тіла у рекламній фотографії з 1940-х років до сьогодні.

Франко Рубартеллі зняв багато яскравих фото для журналу Vogue у 60-х, серед них і цей знімок 1968 року- другої дружини фотографа, німецької моделі Верушки фон Лендорф (Veruschka von Lehndorff) у вбранні від Yves Saint Laurent. У ті роки подібні фото уособлювали вільних дух часу, а тепер - зазнають критики через об'єтивацію жінки та стиль сафарі, який своїм корінням сягає часів колоніалізму.

Що спільного між пляшечкою парфумів і пляжем? Та, власне, нічого. Але в рекламній галузі цей маленький флакончик перетворився на символ бажаного стилю життя, до якого так пасує засмагла дівчина у покірній позі. Це фото зробив у 1980 році французький фотограф Жан-Даніель Лор'є - у часи, коли сексуальні метафори у рекламі стали значно поширенішими, ніж раніше.

Дуже поширений і водночас розкритикований у рекламі мотив - об'єктивація певних частин жіночого тіла. Як от у цій рекламі білизни. Відомий міланський фотограф Маріно Парізотто у 1998 році зобразив на цьому фото вдягнену у відверту білизну жінку, яка лежить на ліжку в провокаційній позі. Обличчя дівчини при цьому повністю закрите.

Жінка, вся в червоному - кольорі, який автоматично асоціюється із пристрастю - тримає у руках витончений підсвічник. Знімок німецької фотографки Еллен фон Унверт (Ellen von Unwerth) є яскравим прикладом того, що сучасна реклама "продає" швидше ністрій чи стиль життя, а не сам продукт. Ви, до речі, помітили на фото горілку, яку, власне, і рекламують?

Французький фешн-фотограф Гі Бурден був одним з найвідоміших фотомитців ХХ століття. Знімки Бурдена прикрашали обкладинки журналу Vogue та з'являлися в численних рекламних кампаніях. Багато з його фотографій жінок - чуттєві і шокуючі водночас.