"Масове вбивство євреїв походило з Німеччини. Воно було заплановане і вчинене німцями. Цим зумовлена незмінна відповідальність будь-якого німецького уряду за безпеку держави Ізраїль та захист життів євреїв. Ми ніколи не забудемо жертв та страждання мільйонів", - заявив 2 березня 2022 року в ході свого першого візиту до Ізраїлю під час відвідин меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем у Єрусалимі канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz), який після цього дуже принципово висловився про відносини ФРН та Ізраїлю.

14 травня виповнюється 75 років державі Ізраїль. Німецько-ізраільські відносини - особливі. Вони завжди будуть затьмарені Голокостом, масовим вбивством 6 мільйонів євреїв, скоєних нацистською Німеччиною. Проте з 1965 року, коли було встановлено повноцінні дипломатичні відносини між двома країнами, ці відносини вражаюче розвиваються.

"За винятком Німеччини"

У перші роки (після створення держави Ізраїль. - Ред.) у паспорті кожного громадянина Ізраїлю можна було прочитати: "Цей паспорт дійсний для всіх країн - за винятком Німеччини". Молода держава Ізраїль хотіла зберігати чітку дистанцію "з країною вбивць". Аві Прімор, посол Ізраїлю у ФРН з 1993 по 1999 рік, одну зі своїх книг навіть так і назвав - "... за винятком Німеччини".

Основою для зближення двох країн став Люксембурзький договір - Угода про репарації між ФРН та Ізраїлем, прийнята у вересні 1952 року та підписана, з одного боку, Німеччиною, а з іншого - Ізраїлем та "Конференцією з матеріальних претензій євреїв до Німеччини" (Jewish Claims). Воно регулювало виплати репарацій німецькою стороною і досі є основою для надання Німеччиною допомоги Ізраїлю та постраждалим від Голокосту.

Християнський демократ, перший федеральний канцлер ФРН Конрад Аденауер (Konrad Adenauer), незважаючи на те, що частина депутатів від фракції його партії виступали проти, провів цей договір через Бундестаг і невдовзі став політиком, з яким асоціювалося зближення Німеччини та Ізраїлю. За якнайшвидше примирення передусім виступав Давид Бен-Гуріон. Легендарний перший прем'єр-міністр Ізраїлю поділяв думку про "іншу Німеччину". Бен-Гуріон та Аденауер за життя зустрічалися лише двічі - у 1960 та 1966 роках, але, незважаючи на це, вони здавалися давніми друзями.

Коли у неспокійному регіоні Близького Сходу у 1964 році стало відомо про постачання Німеччиною зброї Ізраїлю, що трималося в таємниці, новина викликала широкий резонанс. Але це був і останній поштовх до встановлення повноцінних дипломатичних відносин між двома державами у 1965 році. Хоча такий крок для багатьох мешканців молодої держави Ізраїль був складним. Прибуття першого німецького посла до країни навіть супроводжувалося заворушеннями.

Віллі Брандт - перший канцлер ФРН, який відвідав Ізраїль із візитом

За допомогою спільних Днів пам'яті жертв Голокосту та візитів представників німецького уряду двосторонні відносини повільно зміцнювалися. У червні 1973 року Віллі Брандт (Willy Brandt), який перебував на посаді канцлера ФРН з 1969 по 1974 роки, став першим главою німецького уряду, який здійснив державний візит до Ізраїлю, який тривав п'ять днів.

Гельмут Шмідт (Helmut Schmidt), який змінив його, канцлер з 1974 по 1982 рік, у складні для обох держав часи не зміг побувати в Ізраїлі з візитом. Ґергард Шредер (Gerhard Schröder), який керував урядом ФРН з 1998 по 2005 рік, був з дводенним візитом в Ізраїлі в 2000 році і наголошував, що є "другом Ізраїлю та другом його народу". Гельмут Коль (Helmut Kohl) за свої 16 років перебування на посаді канцлера (1982-1998) двічі відвідував Ізраїль.

Анґела Меркель (Angela Merkel), яка також 16 років залишалася канцлеркою ФРН (1998-2021 роки), бувала в Ізраїлі частіше за попередників -  8 разів. Останній візит відбувся у жовтні 2021 року. Першим прем'єром Ізраїлю, який відвідав Німеччину та Західний Берлін, став Іцхак Рабін у 1975 році. Глави уряду НДР, як і міністри, ніколи не їздили до Ізраїлю. Східний Берлін підтримував палестинсько-арабський табір і бачив в Ізраїлі "сіоністського ворога".

Глави урядів ФРН, насамперед Меркель, постійно і абсолютно чітко наголошували на праві держави Ізраїль на існування. Паралельно з ізраїльською політикою будівництва поселень на палестинських територіях німецькі канцлери знову і знову висловлювалися за врегулювання конфлікту між ізраїльтянами та палестинцями на основі принципу "двох держав" і згадували його, апелюючи до палестинської сторони. Кожне нове будівництво ізраїльського поселення супроводжувалося попередженням з Німеччини не розпалювати і так напружену ситуацію.

Кульмінація двосторонніх відносин - виступ Анґели Меркель у Кнесеті. У 2008 році вона стала першою главою уряду іноземної держави, яка виступила у парламенті Ізраїлю, і, крім того, виголосила свою промову німецькою - мовою злочинців, відповідальних за Голокост.

"Кожен федеральний уряд і кожен федеральний канцлер до мене був зобов'язаний нести історичну відповідальність Німеччини за безпеку Ізраїлю. Ця історична відповідальність є однією з основ державної політики моєї країни. Це означає, що безпека Ізраїлю для мене, як для німецької канцлерки, ніколи не буде предметом торгу", - запевнила Меркель. Тодішнім лідером ізраїльської опозиції був Біньямін Нетаньяху, який розкритикував Меркель за те, що вона виголосила свою промову німецькою мовою.

Яке майбутнє міжурядових консультацій?

Коли 2022 року канцлер Олаф Шольц відвідав з візитом Єрусалим, він висловився за якнайшвидше проведення німецько-ізраїльських урядових консультацій, запросивши представників Ізраїлю до Берліна. Але поки що до цього не дійшло. Що, можливо, є явним індикатором віддалення - за всіх історичних зобов'язань.

У 2008 році в Єрусалимі відбулася перша велика міжурядова зустріч, до 2018 року були шість інших - три в Берліні, три в Єрусалимі. Зараз зустріч за участю всіх членів кабінетів міністрів двох країн, на думку багатьох спостерігачів, навряд чи можна собі уявити.

Хоча Шольц і привітав Нетаньяху з його черговим обранням на посаду глави ізраїльського уряду наприкінці 2022 року і згадав про особливу і тісну дружбу двох країн. Однак у Берліні критично ставляться до входження до складу нового уряду Ізраїлю праворадикальних партій та політиків. Серед їхніх цілей, серед іншого, є реформа юстиції, що викликала багато суперечок, відновлення застосування смертної кари і розширення ізраїльських поселень на територіях, на які претендують палестинці, говорячи про свою майбутню державу.

З лютого 2023 року з боку уряду Німеччини чути чітку критику на адресу курсу ізраїльських партнерів. Навряд чи хтось раніше з Берліна настільки критично висловлювався про внутрішньополітичну ситуацію в Ізраїлі.

Спочатку це були міністр юстиції ФРН Марко Бушманн (Marko Buschmann), який представляє ВДП, та голова МЗС Анналена Бербок (Annalena Bаerbock) від Зелених, які закликали до збереження в Ізраїлі незалежного правосуддя та правового характеру держави. Президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) також висловив занепокоєння з приводу "перебудови правової держави", що планується ізраїльським урядом.

Канцлер Шольц застерігає

Зрештою висловився і канцлер ФРН Шольц, коли у березні приймав у себе з візитом Нетаньяху. Як зазначив Шольц на спільній пресконференції після зустрічі з прем'єр-міністром Ізраїлю, "як демократичні партнери з цінностей і близькі друзі Ізраїлю, ми стежимо за дискусіями (щодо підготовки судової реформи. - Ред.) з великою увагою і - не стану приховувати цього - з великим занепокоєнням”.

При цьому в Німеччині, як і раніше, існує проблема антисемітизму. Коли Шольц був із візитом в Ізраїлі, ще не вибухнув скандал навколо однієї з найважливіших міжнародних виставок сучасного мистецтва documenta в Касселі, на якій опинилися кілька явно антисемітських експонатів. Посол Ізраїлю в Німеччині Рон Прозор висловлюється частіше і дедалі більш тривожно, ніж його попередник у минулому десятилітті. Щонайменше це дозволяє сказати: зараз Ізраїль і Німеччина розмовляють один з одним більш відкрито, ніж було упродовж тривалого часу.

Дивіться також: