День визволення чи пам'яті? 80 років потому суперечки в Німеччині про те, як відзначати річницю закінчення Другої світової війни в Європі, вщухли, але не зникли зовсім. Дехто, як коментатор консервативної газети Frankfurter Allgemeine, вважає, що "святкувати нема що", а потрібно "тихо згадувати" про жертв та уроки. Схожі аргументи лунали у Німеччині у перші десятиліття після війни, аж поки 1985 року тодішній президент Ріхард фон Вайцзекер (Richard von Weizsäcker) не сказав першим про "день визволення".

Сьогодні ця фраза стала частиною культури пам'яті про війну в Німеччині. Вона згадується в назві свята в Берліні, єдиній федеральній землі, де четвер, 8 травня, був оголошений одноразовим вихідним. Згадав ці слова на урочистому засіданні Бундестагу і нинішній федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier).

Промова Вайцзекера вважається історичною. Виступи Штайнмаєра і голови Бундестагу Юлії Клекнер (Julia Klöckner) не містили нових формулювань про війну, яка забрала 60 мільйонів життів, але розставили нові акценти. Обоє говорили про те, що не всі німці хотіли звільнення, про жорстокість німецьких окупантів ("спалювали дітей живцем") і про тривале замовчування злочинів, зокрема й таких, як сексуальне насильство щодо жінок.

Особливість заходу в Бундестазі - він відбувся на тлі радикальних змін у світі. Штайнмаєр назвав це "подвійним зламом епох" - повномасштабна війна Росії проти України, яка триває, і "ціннісний розрив Америки" з приходом до влади в США президента Дональда Трампа. 

Штайнмаєр розкритикував виправдання війни РФ в Україні

З одного боку, Штайнмаєр і Клекнер говорили про вдячність німців визволителям - арміям союзників зі США, Великобританії, Франції та СРСР. З іншого - наголошували, що в тодішній Червоній армії служили не тільки росіяни, а й представники інших народів, зокрема українці.

Обоє згадали також про парад перемоги, який традиційно відбувається в Москві 9 травня. Юлія Клекнер назвала "інструменталізацією історії" очікувані спроби використати "імена визволителів" від нацизму для "виправдання війни проти України сьогодні". Щоб уникнути цього в пленарній залі, адміністрація Бундестагу не запросила послів Росії та Білорусі, дотримуючись рекомендації німецького МЗС.

Ще жорсткіше про порівняння в Росії тодішньої війни проти нацистської Німеччини і сьогоднішньої проти України висловився Штайнмаєр. Федеральний президент сказав, що, якщо 9 травня в Москві "знову стверджуватимуть" зворотне, "війна проти України не є продовженням боротьби з фашизмом. Агресивна війна Путіна, його похід проти вільної, демократичної країни, не має нічого спільного з битвою проти націонал-соціалістичної тиранії під час Другої світової війни". Зал аплодував.

Президент ФРН назвав порівняння "історичною брехнею", "імперським божевіллям" Москви і "важкими злочинами". Штайнмаєр також сказав, що Німеччина продовжує підтримувати Україну - "зокрема й особливо" в день 8 травня.

Серед музичних творів, які лунали цього дня в Бундестазі, був уривок із 8-го струнного квартету Дмитра Шостаковича, написаний ним у Дрездені 1960 року. Радянський композитор присвятив його "пам'яті жертвам фашизму і війни", сказано в пояснювальному тексті для учасників урочистого заходу. Інші уривки з цього квартету вже виконували раніше в Бундестазі, сказала DW співробітниця парламенту. Чи можна вважати це жестом у бік Росії? Її відповідь: "Це питання інтерпретації".

Штайнмаєр проти "підведення риски" в культурі пам'яті

Не обійшов стороною Штайнмаєр і політичні зміни в самій Німеччині, де на лютневих дострокових виборах до Бундестагу друге місце посіла ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН), окремі осередки якої спецслужби визнають правоекстремістськими. Деякі представники цієї партії раніше називали період правління нацистів лише епізодом у "славетній німецькій історії". Не згадавши АдН прямо, федеральний президент сказав, що не розуміє тих, хто закликає "підвести риску" в культурі пам'яті про Другу світову війну.

Штайнмаєр закликав не забувати уроків війни, боротися за мир і захищати демократію, повторивши про німців кілька разів: "Ми всі - діти 8 травня".