Олена Худякова служить бойовою медикинею - евакуює поранених і надає їм першу допомогу. До того, із 2015 року, вона воювала як доброволиця. Кілька місяців тому вона отримала травму і потрапила до резервного батальйону. "Я побачила там, наприклад, людину на милицях, із травмою голови. Вона не може тримати чашку, не може самостійно піти в туалет. Тобто людина, яка потребує догляду, опинилася в таких умовах. Я вже не кажу про відсутність ліфтів та окремих ліжок", - обурюється Олена в інтерв'ю DW.

Резервні батальйони розташовуються в тилу, зазвичай на базі військових об'єктів, пояснює бойова медикиня. Потрапляючи туди, боєць вибуває зі своєї військової частини. Це відбувається без його згоди і навіть попередження, наголошує Олена.

Читайте також: Невидимі поранення. Психологічна реабілітація військових

Що таке резервні батальйони

"Бійці, яких командири на свій розсуд відносять до категорії "непотріб", можуть потрапити у такий резервний батальйон. Там переважно люди із залежностями й ті, хто створює проблеми у війську, - розповідає військова. - Але деякі командири відправляють туди також поранених і хворих бійців. Наприклад, у військового, який п'ять років прослужив на контракті, а в повномасштабну війну був залучений до протиповітряної оборони, загострилися хронічні хвороби. Проте замість лікарні його направили у резервний батальйон".

Резервні батальйони створювали для доукомплектації - представники підрозділів набирають звідти бійців для поповнення, пояснює бойова медикиня. Бувають випадки, коли таким чином на фронт знову потрапляють бійці, які потребують лікування й реабілітації. "Я стала свідком того, як у резервному батальйоні опинився важко поранений боєць із Сил спеціальних операцій, раніше відзначений командуванням. Його, із майже непрацюючою рукою, забрала звідти одна з піхотних бригад", - додає Олена. Проте, за її спостереженнями, частіше підрозділи все-таки не беруть поранених і хворих, вони лишаються в резервному батальйоні на невизначений термін, без належних умов та допомоги.

Читайте також: Реабілітація зі складнощами: як в Одесі відновлюють військових ЗСУ

Представниця міноборони офіцерка Оксана Горбач заявила у відповідь на запит DW, що не володіє інформацією про перебування поранених і хворих військовослужбовців у резервних батальйонах. Радниця командувачки Медичних сил Євгенія Слівко також не прокоментувала DW це питання, посилаючись на те, що за переведення поранених відповідає кожна окрема військова частина. Бойова медикиня Олена Худякова припускає, що ця практика не є законною, але здійснюється в умовах воєнного стану. "Це рудимент радянської системи, який досі не викорінений. І він закладає підвалини для небезпечних процесів у суспільстві, - вважає Олена. - На мій погляд, основна проблема - у повазі до людської гідності, до воїнів. І це впливає на подальшу мотивацію воювати, якщо вдасться відновити здоров'я й повернутись на службу. Мої побратими, звісно, тримаються і не скаржаться. Але лише тому, що їм соромно про це казати. Соромно визнати, що після всього, що вони зробили для своєї країни, до них таке ставлення".

Тимчасова непридатність до служби

Чимало військових, мобілізованих на початку повномасштабного вторгнення, досі служать. Серед підстав для звільнення - стан здоров'я, зокрема важкі поранення. Висновок про непридатність до служби має зробити військово-лікарська комісія, яка керується 402-м наказом міністерства оборони із переліком діагнозів. Військового також можуть визнати тимчасово непридатним, на пів року або рік, із подальшим переглядом цього статусу.

"Військовослужбовець був поранений. Він пройшов лікування і отримав висновок військово-лікарської комісії - "тимчасово непридатний до проходження військової служби". Він повертається до військової частини і зазвичай виводиться поза штат, оскільки не може виконувати службові обов'язки за станом здоров'я", - описує типову ситуацію в розмові з DW Анастасія Володенкова, юристка, яка з 2014 року займається військовим правом і наразі працює у громадській організації "Принцип". Це ініціатива адвоката й військовослужбовця Масі Найєма, який також отримав поранення на фронті, та правозахисниці Любові Галан.

За спостереженнями Володенкової, виведення поза штат є однією з основних проблем, із якими поранені військові звертаються до "Принципу". Вони скаржаться на низьку зарплатню, яку передбачає цей статус. За інформацією юристки, це в середньому тисяча гривень на місяць. "Якщо до грудня 2022 року тимчасово непридатні рятувалися надбавкою у 30 тисяч гривень, яку отримували всі військовослужбовці, то з 2023 року цю надбавку скасували", - пояснює Володенкова. Крім того, виведений поза штат військовий не може влаштуватися на іншу роботу - адже він має лишатися у своїй частині. Це також позбавляє його можливості продовжувати реабілітацію, додає юристка.

Читайте також: Верховна Рада ухвалила закон про доплати військовим

Можливість звільнення в запас

Водночас виведені поза штат військові не мають можливості звільнитися зі служби, зазначає Володенкова. Вона вважає за потрібне передбачити таку можливість для тих, хто хоче повернутись до цивільного життя. "Але це не єдиний ефективний варіант, - зазначає юристка. - Якщо йдеться про військовослужбовця, який вже 20 років служить за контрактом, йому буде нелегко знайти себе в цивільному житті, ще й враховуючи його стан здоров'я. Тож найкращий варіант - надати йому можливість виконувати службові обов'язки на іншій посаді й отримувати нормальну зарплатню. А також надати можливість довше проходити реабілітацію".

Міноборони визнає проблему із виведенням військових поза штат, коментує DW офіцерка Оксана Горбач. "Ця ситуація потребує саме правового рішення. Це є предметом роботи низки підрозділів Збройних сил та уряду, щоб законодавчо змінити цей порядок", - додає вона.

Читайте також: Як в Україні реабілітують звільнених з полону військовослужбовців

У березні цього року Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт, який передбачає зміни у проходженні військової служби. Згідно із ним, тимчасово непридатні військові можуть звільнитися в запас - що дасть їм можливість тимчасово повернутися до цивільного життя. "Цей законопроєкт передбачає можливість звільнитися зі служби на період тимчасової непридатності, але не остаточно, а в резерв, - пояснює юристка "Принципу" Анастасія Володенкова. - Тобто коли людина одужає, вона повторно пройде військово-лікарську комісію і зможе повернутися на службу". Наразі законопроєкт спрямовано на підпис президенту.

Читайте також: "У мене немає ноги, але є мрії": як живе 19-річна військова після ампутації

Непридатність до військової служби

Під час воєнного стану звільнитися зі служби за станом здоров'я можуть лише ті військові, яких військово-лікарська комісія визнала непридатними. "Військовий приїжджає до військової частини з висновком комісії "непридатний з виключенням з військового обліку", пише рапорт на звільнення, збирає підписи для обхідного листа і має бути негайно звільнений", - пояснює процедуру Анастасія Володенкова. Але на практиці цей процес може розтягнутися на кілька місяців, додає юристка.

Так сталось у випадку Юрія Волошина з Одеси. У 2014 році чоловік був заступником командира добровольчого батальйону "ОУН". Із початком повномасштабного вторгнення він долучився до тероборони. У грудні того ж року стан здоров'я військового погіршився. Він хотів пройти обстеження, але не мав часу - адже був залучений до контрнаступу на Херсонщині. Проте незабаром симптоми загострились, і в лютому Юрія евакуювали до Одеської обласної лікарні, де йому поставили діагноз - онкологія четвертої стадії. Згодом чоловік домігся переведення на лікування до Інституту раку в Києві. Проте, за його словами, це не дає результату, адже в Україні немає необхідних препаратів.

Юрій вирішив лікуватися за кордоном і почав процес звільнення зі служби. Він написав рапорт на проходження військово-лікарської комісії, але командир підписав його лише через два місяці. Водночас чоловік досить швидко пройшов комісію - за чотири дні. Його визнали непридатним. Із цим висновком Юрій написав рапорт на звільнення. Тепер він має знятися з обліку в териториальному центрі комплектування та соціальної підтримки, тобто військкоматі. Для цього потрібен військовий квиток, але частина виписала його з помилкою - із зазначенням іншого району. Тож Юрій написав черговий рапорт - цього разу про заміну квитка. І досі чекає на рішення.

"Я міг поїхати за кордон і почати лікування ще чотири місяці тому", - обурюється чоловік. Він вважає, що командування навмисно затягує процес звільнення. "Я прийшов у військо вільною людиною, а став кріпаком", - робить висновок Юрій. Крім того, він більше не отримує військову зарплатню.

Визначення придатності під час мобілізації

За час повномасштабної війни чимало військових вибули зі служби через поранення або хвороби. Аби їх замінити, триває мобілізація військовозобов'язаних чоловіків. На цьому етапі військово-лікарська комісія також може визнати їх непридатними або обмежено придатними - непридатних не мобілізують на службу. Це регулює той самий 402-й наказ міноборони. У ньому придатність військовозобов'язаного із низкою хвороб "визначається індивідуально", зауважує адвокат громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини Роман Лихачов.

"До прикладу - остеохондроз, поширена хвороба. Остеохондроз "зі значними порушеннями функцій" - це непридатний. "З помірними порушеннями" - непридатний або обмежено придатний. І зазначено: "визначається індивідуально", - розтлумачує одну зі статей наказу Лихачов. - Що робить лікар військово-лікарської комісії, коли приходить чоловік з остеохондрозом? Питає, чи звертався той до лікарні раніше. Ні, він лікувався самостійно. Значить - жодних звернень не було, порушень функцій немає. Придатний".

Читайте також: Мобілізація в Україні: ухиляння без покарання

На думку адвоката, відсутність конкретики в наказі створює умови для корупції, а також сприяє тому, що чоловікам зі слабким здоров'ям дають невідповідну військову спеціалізацію, наприклад, відправляють у штурмову бригаду. Як наслідок - здоров'я мобілізованого лише погіршується. Крім того, військовий може відмовитись виконувати бойовий наказ або самовільно залишити частину, за що передбачено кримінальну відповідальність.

"Я десять років прослужив у армії на керівних посадах. Я говорю працівникам центрів комплектування: для чого призивати людей, які мають реальні проблеми зі здоров'ям, якщо потім командування військових частин буде думати, що з цими людьми робити? Адже відправляти їх у бій не має сенсу", - обурюється Лихачов.

Адвокат допомагає мобілізованим, які незгодні з висновком військово-лікарської комісії. Він подає скарги до центральної або регіональних комісій - розгляд триває близько двох місяців. Зазвичай ці скарги задовольняють, каже Лихачов, посилаючись на власну практику. У такому разі мобілізованого спрямовують на повторне проходження військово-лікарської комісії. Але до цього рішення він служить там, куди його розподілили. Якщо комісія не задовольняє скаргу, Лихачов звертається до суду. Проте судовий розгляд лише в першій інстанції може тривати понад рік. За спостереденнями адвоката, наразі суди завантажені такими справами.

Законодавчі зміни

На думку Лихачова, міноборони має змінити 402-й наказ: "Розширити перелік військово-лікарських комісій, переглянути список діагнозів. Максимально знизити людський фактор - щоб були прописані критерії "значних порушень".

Водночас відсутність таких чітких критеріїв дає можливість кадровому військовому залишитися на службі після поранення, аргументує представниця міноборони Оксана Горбач. "Цей військовослужбовець багато вміє, він може передавати свій досвід. Крім того, він хоче служити. Керівництво характеризує його позитивно і хоче зберегти в себе. Відповідно, якщо цей військовослужбовець за параметрами не придатний, але відповідає перерахованим характеристикам, його, скоріш за все, визнають обмежено придатним і залишать на службі, але перемістять на іншу посаду, - пояснює вона. - З іншого боку, дійсно є можливості для недоброчесності. Мені здається, це питання потрібно вирішувати на різних рівнях, у тому числі законодавчому".

Минулого тижня уряд затвердив "план заходів з оптимізації" військово-лікарських комісій. "Буде розширена мережа військово-лікарських комісій, впроваджені цифрові інструменти, обладнані приміщення до вимог людей з обмеженими можливостями, - заявив міністр оборони України Олексій Резніков. - Будуть проведені інформаційні кампанії, щоби кожен військовослужбовець чітко знав свої права під час проходження військово-лікарської комісії, лікування чи реабілітації".

Ці зміни впроваджуватимуть протягом року поетапно, розповіла DW представниця міноборони Оксана Горбач, не вказуючи термінів. За її словами, до кінця року міністерство планує змінити 402-й наказ, який регулює проходження військово-лікарської комісії і від якого залежить не лише мобілізація, а й процедура звільнення зі служби. Зокрема більш конкретно пропишуть порядок оскарження рішень військово-лікарських комісій, додала Горбач.