Оголошуючи 21 вересня "часткову мобілізацію" в країні, російський президент Володимир Путін укотре застеріг супротивників Росії щодо можливості застосування останньою ядерної зброї. Неприхована риторика палія війни й раніше не раз лунала з вуст Путіна, так само він не раз нагадував світу, що Росія - ядерна держава. Однак цього разу його тон був значно погрозливішим. "Ті, хто намагається шантажувати нас ядерною зброєю, повинні знати, що роза вітрів може розвернутися і в їхній бік", - сказав він. Крім того, російський лідер наголосив, що Росія "застосує для свого захисту всі наявні засоби". На додачу Путін ще й нагадав Заходу, що за окремими "засобами ураження" РФ переважає країни НАТО. "Це не блеф", - запевнив господар Кремля.

Яка мета ядерних погроз?

Росія вже не вперше розмахує ядерною палицею, наголошує експерт з безпекової політики полковник у відставці Вольфґанґ Ріхтер (Wolfgang Richter) у розмові з DW. "Від початку війни (Росії проти України. - Ред.) ми неодноразово чули такі погрози, які можна інтерпретувати як погрозу застосування ядерної зброї", - каже експерт. "Я гадаю, що ідея полягає в тому, щоб надіслати сигнал західним державам, мовляв: "Якщо ви (Захід) втрутитесь у війну або навіть нападете на територію Росії, то ядерний удар стане імовірнішим"", - додав він.

Водночас колишня заступниця генерального секретаря НАТО Роуз Готтемюллер в інтерв'ю британській медіакомпанії BBC не виключила можливості того, що Росія справді може застосувати ядерну зброю. "Боюся, що тепер вони вживатимуть непередбачуваних заходів у відповідь", - застерегла Готтемюллер. "Причому таким чином, що може навіть включати застосування зброї масового ураження", - пояснила Готтемюллер.

Росія володіє найбільшим ядерним арсеналом у світі

Натомість експерт з питань безпеки Ріхтер не вважає ситуацію настільки драматичною і посилається при цьому на російську ядерну доктрину, що передбачає лише два випадки застосування ядерної зброї. "По-перше, якщо Росія сама буде атакована ядерною зброєю або іншою зброєю масового ураження. А по-друге, коли на карту поставлено існування та виживання російської держави", - пояснює він. Однак, якщо території держави, яка зазнала нападу, будуть анексовані, а потім оголошені російською територією, такі сценарії позбавлені будь-якого змісту з точки зору міжнародного права, пояснив Ріхтер.

Читайте також: США і НАТО різко відреагували на ядерні погрози Путіна 

Власне, Росія володіє найбільшим у світі ядерним арсеналом - понад 6300 боєголовок. Серед країн НАТО перше місце за кількістю ядерних боєголовок посідає США - близько 5800. У Франції, за деякими даними, майже 300 боєголовок, у Великобританії - близько 215. Точні цифри невідомі, адже більшу частину інформації про свої ядерні програми держави не розголошують.

Унеможливити не можна

Навіть попри розмови про "ядерну парасольку" США, ядерній атаці на Європу неможливо запобігти військовим шляхом. Основу ідеї "парасольки" становить, радше, припущення, що противник не наважиться завдати по країнах НАТО ядерного удару, побоюючись реакції у відповідь.

Завдати такого удару в відповідь могли б три ядерні держави НАТО - США, Великобританія та Франція. Всі ці держави володіють стратегічною ядерною зброєю, що може запускатися й з атомних підводних човнів, а це дає можливість завдати удару у відповідь за будь-якого мислимого сценарію.

Читайте також: Північна Корея офіційно проголосила себе ядерною державою

Ядерні держави НАТО дотримуються різних концепцій стримування. Франція та Великобританія покладаються на так зване мінімальне стримування. Вони не вважають, що ядерний обмін ударами триватиме кілька днів. Їм досить можливості вжити заходів у відповідь або зупинити противника "останнім попереджувальним ударом".

Натомість США покладаються на ширше стримування, що містить застосування ядерної зброї зі зниженою вибуховою потужністю. Ідея полягає в тому, що американські експерти з військового планування, принаймні теоретично, розглядають можливість "обмеженої ядерної війни".

Читайте також: SIPRI: Гонка ядерних озброєнь починається знову

З юридичного погляду слід зазначити, що практично будь-яке застосування ядерної зброї з її неминучими катастрофічними наслідками для цивільного населення буде порушенням міжнародного гуманітарного права. Теоретично можливим винятком може стати хіба що обмежена ядерна атака на військовий корабель у відкритому морі.

Роль Німеччини в ядерному стримуванні

Німеччина бере участь у ядерному стримуванні в Європі за допомогою винищувачів Tornado німецьких ВПС, розміщених на військовій базі у Бюхелі у федеральній землі Рейнланд-Пфальц. У екстреній ситуації німецькі літаки мають доставити американську ядерну зброю до цілі. Щонайменше раз на рік пілоти Бундесверу тренуються скидати муляжі американських ядерних бомб.

У березні уряд Німеччини оголосив намір оснастити ВПС новітніми винищувачами F-35 американського виробництва. Закупівля цих літаків передбачена в рамках багатомільярдної програми модернізації військово-повітряних сил ФРН. Винищувач-бомбардувальник F-35 вважається найсучаснішим у світі бойовим літаком.

Німеччина закупить до 35 таких машин, вони будуть залучені до програми ядерного стримування НАТО Nuclear sharing - концепції, що забезпечує країнам Альянсу, які не мають власної ядерної зброї, доступ до ядерних боєголовок США.

Читайте також: Путін пообіцяв Лукашенку "Іскандер-М". У Білорусі з'явиться ядерна зброя?

Окрім Німеччини, у так званому спільному застосуванні ядерної зброї НАТО беруть участь також Нідерланди, Бельгія та Італія. За наявними даними, наразі у Європі зберігається від 100 до 150 гравітаційних бомб, сертифікованих для військових літаків. Ці бомби вважаються порівняно неточною зброєю.

Хто ухвалює рішення про застосування ядерної зброї

Першим рішення про застосування американської ядерної зброї, яка зберігається в Німеччині, Італії, Бельгії та Нідерландах, ухвалює президент США. Він віддає наказ про бомбардування, а країна розміщення (приміром, Німеччина) повинна погодитися на скидання бомб зі своїх бойових літаків. Перш ніж це відбудеться, ймовірно, будуть проведені консультації з іншими союзниками НАТО в Північноатлантичній раді.

Читайте також: Світ на порозі Третьої світової? Думка відомого австралійського історика

Рішення про розгортання французьких ядерних сил ухвалює виключно президент Франції. У Великобританії це право належить прем'єр-міністру. Наявність трьох центрів ухвалення рішень щодо застосування ядерної зброї розглядається як елемент стримування, оскільки противнику важко точно розрахувати реакцію НАТО у разі нападу.

Ймовірність застосування ядерної зброї у війні в Україні

Застосування тактичної ядерної зброї під час війни Росії проти України повністю виключати не можна. Такі боєзаряди відносно малої потужності, приміром, деякі мають лише одну п'ятдесяту руйнівної сили бомби, яку було скинуто на Хіросіму 1945 року.

Однак експерт з питань безпеки Вольфґанґ Ріхтер сумнівається, що Росія справді піде на це. "Якби Росія порушила ядерне табу, що існує з 1945 року, країна також опинилася б в ізоляції й від неї відвернувся б увесь світ. Путін втратить усіх своїх союзників, включно з Китаєм. Це мало б непередбачувані наслідки для політичного, економічного та соціального виживання Російської Федерації", - пояснює експерт.

Тож Ріхтер вважає ядерну війну з НАТО досить малоймовірною. "Росія не зможе перемогти, бо це призведе до взаємного знищення. Я гадаю, що у Кремлі ще залишилися рештки раціональності", - каже він.

А, можливо, Володимир Путін також пам'ятає недвозначне застереження президента США. У телеінтерв'ю CBS кілька днів тому Джо Байден рішуче застеріг Путіна від застосування ядерної чи хімічної зброї: "Не робіть цього! Це як ніщо інше змінить обличчя війни з часу Другої світової війни".