Українська влада разом із міжнародними партнерами вже кілька років вибудовує багаторівневий механізм репарацій від Росії. Його основою є Міжнародний реєстр збитків, який фіксує шкоду, що завдає Україні агресивна війна, яку проти неї веде РФ. Наступним кроком стало створення наприкінці 2025 року Міжнародної компенсаційної комісії, що розглядатиме заяви й визначатиме розмір відшкодування. І третім етапом, який, утім, поки що не має часових рамок, буде створення Компенсаційного фонду, покликаного вже забезпечити виплати.

Тим часом український бізнес, не чекаючи репараційного процесу, звертається до українського та міжнародного правосуддя, намагаючись змусити РФ заплатити за зруйновані й захоплені активи. Про які суми йдеться та чи є шанс на компенсації, читайте в матеріалі DW.

Подача заяв до Реєстру збитків

Досі подавати заяви про компенсації до Реєстру збитків, який стане основою для майбутніх репарацій, могли лише фізичні особи. Але в грудні ця можливість з'явилася в режимі бета-тестування для деяких юридичних осіб. У Реєстрі збитків повідомили DW, що вже "скоро" подати заявки зможуть усі охочі компанії.

Втім, очікувати швидких виплат не варто. Як пояснює DW керівник Реєстру збитків Маркіян Ключковський, запуск компенсаційного фонду залежатиме від політичних і юридичних рішень. "Детальної відповіді на питання практичної реалізації виплат поки що немає. Багато обговорень про суверенні активи РФ - так званий репараційний кредит", - каже він.

Подавати заявку до Реєстру планує фінансово-промислова група СКМ (System Capital Management), що належить Рінату Ахметову. Її бізнес - один із тих, хто найбільше постраждав від агресії РФ. "Сподіваємося, за кілька років суверенні активи Росії будуть використані для відшкодування наших вимог і вимог інших українських заявників", - зазначив у розмові з DW директор з правового забезпечення СКМ Ярослав Сімонов.

У СКМ не стали називати суму збитків, яких РФ завдала групі з 2014 року. Втім, як зауважила у розмові з DW Марні Чік, юристка американської компанії Covington & Burling, яка представляє ДТЕК, СКМ та особисто Ріната Ахметова у судових процесах проти РФ, ідеться про десятки мільярдів доларів. 

Читайте також: Реєстр збитків для України вже отримав понад 60 тисяч заяв

Позови в міжнародний інвестиційний арбітраж

Водночас СКМ домагається відшкодування від РФ самостійно. Так, група має низку позовів у міжнародний інвестиційний арбітраж (МІА) на підставі двосторонньої Угоди про заохочення та взаємний захист інвестицій між Росією та Україною, підписаної у 1998 році. "Першим позивачем із групи стала компанія ДТЕК Крименерго у 2017 році. Вже у 2023 році ми отримали рішення про стягнення основної суми та відсотків за експропрійовані активи у Криму. Сьогодні це приблизно 263 мільйони доларів США", - сказав Сімонов.

РФ, однак, відмовляється виплачувати ці кошти, тому, за його словами, ДТЕК Крименерго розпочала процеси щодо визнання та примусового виконання рішення арбітражу. В Нідерландах за заявою ДТЕК вже накладено арешт на частки, якими "Газпром" володіє у компанії South Stream ("Південний потік"), а також у компанії Wintershall (розробка родовищ газу в Північному морі), зазначив Сімонов. "Газпром подає апеляції, намагаючись стверджувати, що нібито не несуть відповідальності за борги РФ. Втім, ми сподіваємося, що апеляційні суди Нідерландів остаточно підтвердять заморожування акцій, після чого ми перейдемо до розглядів по суті, де нідерландський суд, зрештою, скаже: чи конфісковувати і продавати ці акції, чи ні", - пояснює він.

Читайте також: $5 млрд за майно "Нафтогазу" у Криму: що треба знати про рішення Гааги

Також СКМ та Ахметов вимагають від РФ відшкодування збитків за експропріацію нерухомості у Криму, яка відбулася у 2014-2017 роках. "Трибунал підготує та оголосить арбітражне рішення, ймовірно, у першій половині 2026 року", - сподівається Сімонов. Крім того, у травні 2025 року СКМ подала позови щодо активів, експропрійованих на території так званих "ДНР" і "ЛНР" у період з 2014 по 2017 роки. Слухання у цій справі, ймовірно, відбудуться у 2027 році, а рішення можуть бути вже у 2028-му.

Після повномасштабного вторгнення активи СКМ знову постраждали, зокрема металургійні комбінати в Маріуполі. За ці та інші активи група готується позиватися до міжнародного інвестиційного арбітражу та вже подала скаргу до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). 

Державні підприємства чекають на репарації

Домогтися від РФ відшкодування втрати своїх активів намагаються й інші українські компанії. Так, Європейська Бізнес Асоціація (EBA), яка об'єднує понад тисячу компаній в Україні, провела у листопаді 2025 року опитування. Згідно з його даними, серед 88 опитаних компаній дев'ять відсотків подали позови в національні суди, а чотири - у міжнародні інстанції. Ще 23 відсотки вже звернулись до правоохоронних органів, а 17 відсотків мають такі плани. Загалом жодних втрат від війни не понесли тільки 11 відсотків опитаних компаній-членів EBA. DW звернулася й до інших українських бізнес-асоціацій з проханням надати дані про позови їхніх членів, однак відповіді на момент публікації не отримала.

Тим часом підприємства державної власності не ініціюють судові позови для відшкодування збитків, завданих Росією, випливає із відповіді міністерства юстиції України DW. "Задля комплексного відшкодування шкоди та втрат, завданих агресією РФ, Україна спільно з міжнародними партнерами працює над впровадженням міжнародного компенсаційного механізму", - наголосили в мін'юсті.

Окремо у відомстві повідомили, що з 2014 року було подано до ЄСПЛ низку позовів проти уряду РФ щодо існування "адміністративної практики" порушень з боку Росії прав та свобод. "ЄСПЛ не наділений повноваженнями розглядати скарги щодо заподіяння шкоди і збитків, що стосуються державної власності", - зазначили у мін'юсті.

Розгляд позовів в українських судах

Після 2022 року, як зауважує у розмові з DW радниця юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Марина Рященко, серед бізнесу найбільш поширеним і доступним інструментом стало ініціювання судових процесів в Україні. Справді, за даними Opendatabot, якщо у 2022 році суди винесли лише п'ять таких рішень, то наступного року їх кількість зросла вдесятеро. Загалом по всій Україні ухвалено 639 рішень про компенсацію збитків, з яких 85 відсотків позовних вимог було задоволено повністю і лише три відхилено. 

Після отримання такої ухвали, зауважує Рященко, українська компанія може йти до іноземних юрисдикцій, де в РФ є активи. "Однак величезним питанням цього процесу є те, що держави, згідно з міжнародним правом, мають суверенний імунітет. Тобто одну суверенну державу не можна судити в судах іншої держави без її згоди", - каже вона.

Глава Реєстру збитків Маркіян Ключковський підтверджує, що там, де українські суди знаходять підстави для подолання імунітету, іноземні суди вимушені більш ретельно до цього підходити. "Вже є прецеденти, коли у виконанні рішення українських судів про стягнення з РФ було відмовлено за кордоном саме через ці причини", - додає він.

Складність міжнародних позовів

Найпоширенішими інструментами захисту бізнесу за кордоном є інвестиційний арбітраж та ЄСПЛ, однак останній має низку обмежень, зазначають співрозмовники DW. Як розповів DW Джонатан Гімблетт, юрист Covington & Burling, РФ припинила бути стороною Європейської конвенції з прав людини у вересні 2022 року. "Тому вимоги про відшкодування в ЄСПЛ можуть стосуватися лише дій до вересня 2022 року. Водночас у справах за двосторонніми інвестиційними договорами такого обмеження немає. Навіть попри те, що Україна припинила дію договору з Росією, протягом 10 років все ще можна подавати позови проти Росії за її протиправні дії", - зазначив він.

Ще одним мінусом скарги до ЄСПЛ є довгий час розгляду, зауважує юристка компанії "Ілляшев і партнери" Марина Рященко. "ЄСПЛ може виносити рішення лише щодо прийнятності скарги багато років, а саме рішення виноситься ще довше. Але головне питання потім щодо механізму стягнення, якщо буде присуджена компенсація. РФ добровільно навряд чи виконуватиме його", - зазначила вона.

Інвестиційний арбітраж, зауважує Рященко, є дієвим інструментом, але також досить тривалим і дорогим. "Від двох до п'яти років. Але не кожен бізнес володіє юридичним департаментом, який може компетентно представляти інтереси компанії в міжнародному інвестиційному арбітражі. Компаніям потрібно залучати радників, юристів. І вартість їхніх послуг може сягати кількох мільйонів євро", - говорить вона.

Перспективи міжнародних позовів

Рященко зауважує, що виконання рішення судів можливо лише щодо комерційних активів РФ. "Але все ж таки держави і суди поки що бояться щось робити проти цих активів. Поки жоден український бізнес не отримав компенсації", - констатує вона.

СКМ налаштована оптимістично щодо перспективи отримати компенсацію від РФ за рахунок комерційних активів по всьому світу. "Ми не намагаємося арештовувати російські дипломатичні активи по всьому світу, це було б безнадійно. Але якщо ми знаходимо російські суверенні активи, які належать безпосередньо російській державі і використовуються у звичайній комерційній діяльності, то ми можемо звертати на них стягнення за Нью-Йоркською конвенцією про визнання та виконання арбітражних рішень", - наголошує Сімонов. Крім Нідерландів та Ізраїлю, за його словами, СКМ має провадження з виконання рішень арбітражу в Чехії. "Там є ціла низка об’єктів нерухомості, що належать російській державі і використовуються в Празі виключно з комерційною метою - магазини, ресторани, офісні будівлі, де працюють російські приватні підприємці", - підсумовує він.