З нового навчального року в законодавстві Німеччини набуває чинності зміна, що стосується догляду за дітьми у початкових школах: у батьків з'явиться право залишати дітей у навчальному закладі на повний день, а не тільки на пів дня, як було досі. Цю норму запроваджуватимуть поетапно: із 2026-2027 навчального року вона поширюватиметься лише на першокласників, а в наступні роки - і на учнів старших класів.

Однак за пів року до нововведення з'ясовується, що школи багато в чому не готові до збільшення навантаження. Згідно з результатами дослідження, проведеного кельнським Інститутом німецької економіки (IW), опублікованим 25 лютого, до 2029-2030 навчального року, коли законодавча зміна набере повної чинності, у школах повного дня необхідно створити майже 150 тисяч місць для дітей, головним чином - у західних федеральних землях.

А федеральне міністерство освіти повідомило в середині лютого про брак персоналу: протягом найближчих трьох років знадобиться орієнтовно від 9000 до 15 400 додаткових повних робочих місць.

Мерц закликає більше працювати

Проблема стосується не лише галузі освіти. Вона безпосередньо пов'язана з планами консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС), очолюваного канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом (Friedrich Merz), реформувати ринок праці.

Те, що батьки не можуть залишити своїх дітей у дитсадках або початкових школах на цілий день, по суті суперечить словам канцлера про те, що в Німеччині надто багато людей працюють неповний робочий день і що їм слід перейти на повну зайнятість. Мерц переконаний, що економічне процвітання неможливе підтримувати за "надмірного прагнення до балансу між роботою та особистим життям".

Читайте також: Німці хочуть менше працювати? У Німеччині сперечаються про неповну зайнятість

Однак дедалі більше батьків змушені працювати лише неповний робочий день через зовнішні чинники: нестачу персоналу у школах і дитячих дошкільних установах, скорочення годин їхньої роботи, а подекуди і повним закриттям таких закладів. Такого висновку дійшли фахівці Інституту економічних і соціальних наук (WSI) близького до профспілок Фонду імені Ганса Беклера.

"У нинішніх умовах батьки, що працюють, не можуть упевнено планувати свій час. Особливо жінкам доводиться двічі подумати, чи зможуть вони влаштуватися на добре оплачувану роботу або збільшити свою зайнятість, - пояснює авторка дослідження й директорка WSI Беттіна Кольрауш (Bettina Kohlrausch). - Нинішня дискусія про робочий час часто ведеться з неправильної точки зору: по-перше, нам потрібні подальші масштабні інвестиції у справді надійну інфраструктуру освіти дітей молодшого віку, насамперед - у поліпшення кадрового забезпечення. Адже в дитячих установах не вистачає сотень тисяч співробітників".

Згідно з даними Німецького інституту молоді (Deutsches Jugendinstitut, DJI), послуг з догляду за дітьми поза домом у Німеччині потребують більше половини батьків. Лише 33 відсотки з них повідомили під час опитування, що місцеві дитячі заклади могли задовольнити їхні потреби в усі години, необхідні для роботи.

У разі нестачі або хвороби персоналу найчастіше матері опиняються в безвихідному становищі. Понад половина (54%) респондентів, опитаних під час дослідження Беттіни Кольрауш, у якому взяли участь близько 900 сімей по всій Німеччині з усіх соціальних груп, стикалися з раптовим, незапланованим скасуванням послуг із догляду за дітьми. У результаті 30 відсоткам батьків довелося скоротити свій робочий час, а 42 відсотки були змушені звернутися по допомогу до друзів і родичів.

Читайте також: У Німеччині працюють менше, ніж у багатьох інших країнах - дослідження

Останній варіант часто недоступний для іммігрантів та сімей з низьким доходом. "Я не зможу знову працювати на повну ставку, поки обидві мої дитини не підуть до старшої школи", - поділилася з DW шкільна вчителька з Кельна Рахель.

Їй довелося перейти на скорочений робочий день два роки тому, після того як через брак персоналу дитячий садочок, до якого ходили її діти (зараз їм 3 і 7 років), почав закриватися раніше.

Рахель зізналася, що вдячна за можливість працювати і на неповну ставку, але додала, що за умови постійного зростання цін це стає дедалі важче: "Але про повну зайнятість за контрактом не може бути й мови - у нас поблизу немає родичів, і якщо садок раптово закриється, я просто не зможу вийти на роботу".

Читайте також: Німеччина швидко старіє: чим це загрожує країні?

Не вистачає мільярдів

Дослідження WSI висвітило й інший важливий аспект: ненадійна система догляду за дітьми погіршує ситуацію, за якої домашні обов'язки між чоловіками і жінками розподіляються нерівномірно. Тим самим посилюються гендерні відмінності в розподілі роботи з догляду за дітьми та трудової діяльності, що перешкоджає більшій участі жінок на ринку праці.

Не сприяють тому, щоб більше працювати, до чого уряд намагається спонукати німців, і скорочення інвестицій у сектор догляду за дітьми. За даними німецького державного банку розвитку KFW, для забезпечення кожної сім'ї надійним і якісним доглядом за дітьми з 2022 року в усій країні не вистачає близько 10,5 мільярда євро.

Відповідальність за створення відповідної інфраструктури та навчання вихователів фактично лежить на землях і муніципалітетах. За даними Німецького інституту молоді, ситуація значно відрізняється за регіонами: так, якщо в Бремені на заході Німеччини на недостатні години роботи дитсадків скаржаться 23% батьків, то у східнонімецькій федеральній землі Саксонія Ангальт - тільки 5%.

На жінок лягає більше навантаження

Також у Німеччині спостерігається дуже суттєвий розрив у розподілі навантажень з догляду за дітьми між чоловіками та жінками. Згідно з дослідженням WSI, 73% чоловіків із гетеросексуальних родин вказали, що в разі необхідності догляд за дітьми перебирали на себе їхні партнерки. Серед жінок аналогічну відповідь дали лише 39%.

Беттіна Кольрауш попереджає, що скасування максимальної тривалості робочого дня у вісім годин, як пропонує ХДС під приводом підвищення зайнятості, ще більше нашкодить жінкам. У своїй передвиборчій програмі партія Мерца обіцяла більше грошей сім'ям, доступну дитячу освіту і поліпшення системи батьківських виплат. Але через десять місяців при владі ці обіцянки залишаються лише на папері.

Читайте також: Чайлдфрі в Німеччині: чому жінки не хочуть дітей