Пізно ввечері 20 жовтня 2024 року, невдовзі після закінчення першого туру президентських виборів і референдуму щодо необхідності закріпити в конституції мету вступу до ЄС, президентка Молдови Майя Санду постала перед пресою з кам'яним обличчям. Її виступ тривав лише півтори хвилини. У нашій країні сталася "безпрецедентна атака на свободу і демократію", сказала Санду. Фальсифікація виборів досягла "безпрецедентного рівня", було зроблено спробу купити до 300 тисяч голосів. Санду не відповіла на жодне запитання і пішла з таким самим кам'яним обличчям.

До цього моменту вже було зрозуміло, що Санду - чинна проєвропейська президентка - упевнено лідирує в першому турі перегонів. Однак її переважно проросійські опоненти отримали значно більше голосів, ніж передбачали опитування. Зовсім інакше виглядали результати референдуму щодо ЄС: всупереч усім опитуванням здавалося, що більшість молдовських виборців відкине перспективу євроінтеграції. Наступного ранку, завдяки голосам молдавської діаспори в Європі, кількість прихильників ЄС зросла до мінімальної переваги, але кінцевий результат все одно був значно нижчим за прогнози.

Відтоді спостерігачі дивувалися: чи справді Молдова розділена на проєвропейський і проросійський табір набагато сильніше, ніж очікувалося? Чи підсумки голосування, які так сильно відрізняються від опитувань, насправді є результатом "безпрецедентних фальсифікацій на виборах"?

Читайте також: Чому референдум у Молдові - ще не перемога євроінтеграції

Полігон для гібридної війни

Тепер відповідь зрозуміла: в основному це була фальсифікація. І не тільки в безпрецедентних масштабах, а й методами, які ще ніколи не використовувалися в Європі. За результатами розслідування, що їх оприлюднила наприкінці минулого тижня молдавська поліція, Молдова стала випробувальним полігоном для гібридної війни, розв'язаної Росією.

За словами начальника поліції Молдови Віорела Чернаутяну, злочинне угруповання на чолі з молдовсько-ізраїльським бізнесменом Іланом Шором, який живе в Росії, у квітні 2024 року створило мережу з підкупу голосів, до якої залучено 138 тисяч молдовських громадян. Рахунки їм було відкрито в російському Промсвязьбанку (ПСБ), який із 2018 року належить російській державі та вважається банком російської оборонної промисловості. Промсвязьбанк потрапив під західні санкції ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Через мобільний додаток Промсвязьбанку громадяни Молдови отримали доступ до грошей, виплачених їм за власні голоси та голоси родичів. На президентських виборах і референдумі про ЄС вони отримували суму, еквівалентну приблизно 100 євро, за кожний голос на користь проросійського кандидата і проти інтеграції Молдови в ЄС.

Читайте також: Молдова зробила вибір: чи йде країна в ЄС і з яким президентом?

У фальсифікаціях задіяно до 10 відсотків виборців

Гроші виплачували через сотні так званих "місцевих координаторів", які мали перевірити, чи проголосували люди в їхніх групах за домовленістю. Підтвердженням участі могли слугувати фотографії бюлетенів зроблені з кабіни для голосування. Молдавська поліція зафіксувала близько 1,4 мільйона транзакцій через застосунок Промсвязьбанку, з квітня 2024 року. Більшу частину грошей - загалом близько 39 мільйонів доларів - було переказано за кілька тижнів до голосування.

За оцінками, крім відомих 138 тисяч користувачів мобільного застосунку банку, у схемі брали участь ще 2-4 громадянина на кожного користувача, більшість - члени сім'ї. При цьому тільки кількість користувачів додатка становить понад 10 відсотків від загальної кількості виборців, які 20 жовтня голосували на території Молдови.

На пресконференції 24 жовтня начальник поліції Молдови Чернаутяну не залишив сумнівів у тому, що "корупційні дії на виборах були здійснені членами злочинного угруповання Ілана Шора". У 2019 році той утік до Ізраїлю, а 2023 року був заочно засуджений у Молдові до 15 років позбавлення волі у справі про "крадіжку мільярда" - виведення 1 млрд доларів із банківської системи Молдови в період із 2012 до 2014 року.

На початку 2024 року Шор переїхав до Росії, він перебуває у санкційних списках США та ЄС і розшукується Інтерполом на підставі ордера на арешт. Росія відмовляється його екстрадувати.

Читайте також: Як Молдова позбувається впливу проросійського олігарха

Масштабні кампанії з дезінформації

Незважаючи на втечу з Молдови, Шор залишається політично активним у країні. Його перша  проросійська партія "Шор" була заборонена 2023 року, як і всі інші партії, створені пізніше. Політик роками фінансував антиєвропейські кампанії і платив людям за участь у проросійських протестах у Молдові.

Під час нинішньої передвиборчої кампанії Шор був відповідальним за масштабні кампанії з дезінформації, під час яких поширювали наратив про втягування Молдови у війну проти Росії на боці НАТО в разі її інтеграції в Євросоюз.

За даними молдавської поліції, ключові деталі операції з фальсифікації виборів були виявлені слідчими лише за кілька днів до виборів. Можна, звичайно, засумніватися в достовірності цього твердження. Майя Санду заявила наступного дня після голосування, що органи юстиції зробили недостатньо для запобігання фальсифікаціям на виборах. Президент побічно поклала провину за саму можливість фальсифікацій на поширену в країні корупцію.

28 жовтня генеральний прокурор Молдови Іон Мунтяну звинуватив російські спецслужби в тому, що вони розробили механізм купівлі голосів за допомогою застосунку Промсвязьбанку. Крім того, створити механізм фальсифікацій у Молдові допомогли місцеві експерти та фахівці, які раніше працювали "співробітниками поліції, суддями, прокурорами та адвокатами".

Другий тур виборів буде непростим для Майі Санду

Другий тур виборів президента Молдови відбудеться 3 листопада. Як і в першому турі, фаворитом вважається Майя Санду. Її опонент Олександр Стояногло- колишній генеральний прокурор Молдови, якого відсторонили від посади 2021 року через звинувачення в корупції - значно відстав від Санду в першому турі голосування. Але йому вдалося привернути на свій бік голоси інших кандидатів, що може сильно ускладнити життя Санду.

Стояногло підтримує проросійська й антиєвропейська Партія соціалістів (ПСРМ). Сам він не висловлюється безпосередньо проти інтеграції Молдови в ЄС або за формальне приєднання до Росії, але підкреслює, що Кишинів повинен мати тісніші відносини з Москвою.

Попри все, Майя Санду поки що уникає звинувачень Росії у фальсифікаціях під час передвиборчої кампанії. Вона говорить тільки про "бандитів" і, мабуть, сподівається залучити на свій бік невизначених і скептично налаштованих виборців.