1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Як черниці в Австрії зайняли монастир, звідки їх виселили

30 вересня 2025 р.

В Австрії три черниці самовільно повернулися з будинку для людей похилого віку до монастиря, звідки їх переселили, і відмовилися його залишати. Ця історія привернула суспільну увагу.

Австрійські черниці Ріта, Реґіна та Бернадетт під час молитви, фото 20 вересня 2025 року
Черниці Ріта, Реґіна та Бернадетт стали відомими на весь світФото: Joe Klamar/AFP

У тихому австрійському містечку Ельсбетен, неподалік від Зальцбурга, довкола місцевого колишнього місцевого жіночого монастиря розгорівся конфлікт, який вийшов далеко за межі монастирських стін. Три черниці Августинського ордену - сестри Ріта (Rita), Реґіна (Regina) та Бернадетт (Bernadette), усім з яких понад 80 років, - відмовилися виконати наказ керівництва ордену й переїхати до притулку для людей похилого віку.

Три черниці відмовилися переїхати до притулку для літніх і залишилися у монастиріФото: Joe Klamar/AFP

Черниці прожили все життя в монастирі, що розташовувався у замку Ґольденштайн біля кордону з Баварією, побудованому орієнтовно наприкінці XIV століття. З 1877 року замок слугував монастирем, при якому згодом було відкрито приватну жіночу школу. Усі три черниці викладали у цій школі.

Черниці викладали у жіночій школі при монастиріФото: Joe Klamar/AFP

Черниць переселили до притулку Caritas

Після того як місцева громада зменшилася, у 2024 році монастир вирішили закрити. Ще у 2022 році його передали Зальцбурзькій архиєпархії та абатству Райхерсберґ. Але черницям дали право й надалі жити в ньому - утім, за умови, що це триватиме лише до тих пір, поки дозволятиме їхнє фізичне та духовне здоров'я.

Замок Ґольденштайн, де раніше був монастир. У 2024 році його вирішили закритиФото: Chris Hofer/dpa/picture alliance

Наприкінці 2023 року монахинь після їхнього перебування в лікарні перевели до притулку Caritas. "Ми не могли повернутися до своїх кімнат, замки було змінено, і ми більше не мали доступу до своїх речей", - бідкалася 88-річна сестра Бернадетт про їхній вимушений переїзд. Колись вона була ученицею школи, у якій згодом сама викладала. 

Читайте також: "Марія 2.0": Німецькі католички страйкують за права жінок

Три черниці проти наказу ордену

І черниці вирішили вдатися до авантюрного кроку - вони покинули притулок і самовільно повернулися до будівлі, у якій раніше діяв монастир. Його настоятель Маркус Ґрасль (Markus Grasl) закликав їх повернутися до притулку, аргументуючи тим, що вони, з огляду на їхній похилий вік, потребують догляду. Однак ці заклики не принесли жодного результату - черниці відмовилися залишати Ґольденштайн.

"Ми не відчуваємо себе сквотерками чи грабіжницями", - сказала сестра Бернадетт в інтерв'ю газеті Kronenzeitung, пояснюючи, що не хоче ані жити, ані вмирати в будинку для людей похилого віку. 

Сестра БернадеттФото: Joe Klamar/AFP

Ширший контекст проблеми догляду за літніми людьми

Історія повстання черниць привернула увагу в усьому світі. Про них пишуть у ЗМІ, а прихильники трьох сестер навіть створили для них акаунт в соцмережі Instagram, який зараз має майже 50 тисяч підписників. У повсякденному житті, а також у створенні контенту для соціальних мереж черницям допомагає кілька людей.

Сестра Ріта навіть вивчає англійську мову, щоб звертатися до своїх прихильників за межами Австрії. У публікаціях в Instagram сестер можна побачити за молитвою, їжею або прибиранням.

Як зауважує австрійське видання Der Standard, ця історія також відображає болючі життєві історії, які доводиться проживати членам багатьох сімей, коли постає питання переїзду близької людини до будинку для літніх людей.

Черниці у капелі монастиря в замку ҐольденштайнФото: Joe Klamar/AFP

"Люди похилого віку хочуть залишатися вдома, понад 800 тисяч опікунів в Австрії несуть на собі тягар, який часто є фізично та емоційно нестерпним, аж доки вони самі не захворіють або майже не зламаються, - зауважує видання. - Переїзд до будинку для людей похилого віку часто відкладається доти, доки нічого іншого не залишається. І завжди залишається питання: зрада чи турбота? Автономія чи захист проти висловленої волі?" Der Standard звертає увагу на те, що багато хто має почуття провини, коли переїзд до пансіонату стає неминучим. "Сам притулок став символом втрати: втрати самовизначення. Втрати гідності", - пише видання.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW