Розширенню ЄС нічого не завадить? Часи запеклого спротиву розширенню ЄС, схоже, минули. Про це свідчать результати опитування, проведеного Європейською радою з міжнародних відносин (ECFR) у листопаді цього року.

Згідно з опитуванням, суспільна підтримка розширення ЄС зросла майже в усіх країнах-членах спільноти після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Найбільший показник підтримки спостерігається в Литві (77 відсотки), Іспанії (74 відсотки) та Хорватії (71 відсоток).

Переважна більшість населення Латвії, Мальти, Польщі, Словаччини, Ірландії, Португалії та Швеції (понад 60 відсотків) також підтримує розширення. Навіть в Угорщині, прем'єр-міністр якої Віктор Орбан погрожує накласти вето на початок переговорів з Україною про вступ, більшість громадян підтримують такий крок. Загалом, у 24 країнах кількість тих, хто "за", перевищує кількість тих, хто "проти".

Макрон змінює курс

"Глави держав і урядів, які в минулому виявляли мало ентузіазму щодо розширення, повністю змінили свою позицію", - йдеться у звіті. До них, наприклад, належить президент Франції Еммануель Макрон.

У жовтні 2019 року він блокував переговори про вступ Албанії та Північної Македонії на саміті ЄС у Брюсселі. У травні цього року на конференції з питань політики безпеки в Братиславі він несподівано заявив, що питання не в тому, "чи повинен ЄС розширюватися, а в тому, як має виглядати це розширення".

Солідарність з Україною

Конкретно щодо підтримки вступу України до ЄС в рамках дослідження опитали населення шести країн. Серед них найвищою виявилися підтримка вступу України в Данії (50 відсотків) та Польщі (47 відсотків). Думки розділилися в Румунії (32 відсотки - за, 29 відсотків - проти), Німеччині (37 відсотків - за, 39 відсотків - проти) та Франції (29 відсотків - за, 35 відсотків - проти). В Австрії більшість респондентів (52 відсотки) висловилися проти прийняття України, трохи більше чверті - за.

Читайте також: Перешкоди на шляху України в ЄС. Що робити з Орбаном?

Натомість більшість опитаних у цих шести країнах ЄС висловилися проти можливого вступу Туреччини. Згідно з опитуванням, перспективу вступу до ЄС Албанії, Боснії, Грузії, Косова, Північної Македонії та Сербії опитані також сприймають "вкрай прохолодно".

Наскільки велике розширення може витримати ЄС?

"Вторгнення Росії в Україну знову поставило на порядок денний питання розширення ЄС", - коментує Пол Тейлор з брюссельського аналітичного центру "Друзі Європи" британській газеті Guardian.

Провідні політики ЄС постали перед тим, щоб з геополітичних причин розкрити свої обійми таким країнам, як Україна, Молдова та західнобалканським державам.  "Але вони матимуть проблеми з тим, щоб реформувати ЄС так, щоб він міг впоратися з розширенням", - додає Тейлор.

У червні 2022 року ЄС надав статус кандидатів Україні та Молдові у відповідь на війну в Україні. Для країн Західних Балкан (Албанія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Косово, Північна Македонія та Сербія) перспектива вступу вже була схвалена на саміті в Салоніках у 2003 році.

Із деякими з цих країн уже ведуться офіційні переговори про вступ. Цього року Комісія запропонувала розпочати переговори про вступ з Україною, Молдовою та Боснією і Герцеговиною. Грузія поки що чекає на статус кандидата на вступ до ЄС.

Суперечка щодо бюджетів

Незважаючи на підтримку розширення ЄС, опитані надалі мають чіткі застереження. Наприклад, 45 відсотків респондентів побоюються, що вступ України матиме негативний вплив на безпеку ЄС, тоді як 25 відсотків вважають, що вона - навпаки покращиться.

Вступ України до ЄС декому також видається проблематичним з економічної точки зору, особливо для сусідніх країн, таких як Угорщина та Польща. Багато фермерів побоюються конкуренції з боку великої країни-експортерки сільськогосподарської продукції.

Експерт Кай-Олаф Ланґ (Kai-Olaf Lang) з Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки (SWP) прогнозує тривалий перехідний період і винятки. На його думку, можливою є поетапна інтеграція України.

"Не можна забувати, що Україна - велика країна з великим сільськогосподарським сектором, на який припала б дуже велика частина бюджету ЄС на сільське господарство і структурну допомогу", - цитують його німецькі ЗМІ.

Дороге розширення

Тож багато хто в ЄС не бачить безпосередніх прямих економічних вигод від членства України. Згідно з опитуванням, 54 відсотки населення в Данії та 46 відсотків в Австрії очікують збільшення витрат внаслідок розширення.

Автори опитування роблять неоднозначний висновок: "Незважаючи на геополітичні аргументи на користь розширення, які сьогодні сильніші, ніж 20 років тому, цей процес, швидше за все, зіштовхнеться з більшою кількістю перешкод, ніж тоді", - йдеться у висновках дослідження.

Експерти припускають, що в більшості країн-членів інтерес до розширення ЄС буде затьмарений занепокоєнням щодо пов'язаних із ним інституційних реформ.

Експерт Пол Тейлор пояснює: "Без радикальних реформ ЄС не зможе ані прийняти нових членів, ані продовжувати функціонувати після того, як вони приєднаються. Він повинен відмовитися від національного права вето своїх членів у таких питаннях, як зовнішня політика, санкції та оподаткування".