Велика земельна археологічна виставка "The Hidden Länd - ми у першому тисячолітті", присвячена історії федеральної землі Баден-Вюртемберг, відчинила свої двері для відвідувачів 13 вересня. Понад 1500 експонатів археологічної спадщини розміщені в павільйонах площею 850 квадратних метрів у Будівлі мистецтв у Штутгарті. Крім об'єктів з фондів земельного археологічного музею Баден-Вюртембергу тут представлено колекції з інших музейних фондів Німеччини та з-за кордону, а також нові археологічні знахідки.

Особливою родзинкою виставки є експозиція об'єктів, знайдених 2017 року на Львівщині, які надав український історико-краєзнавчий музей у місті Винники. Яким чином артефакти з України пов'язані з історією німецької землі Баден-Вюртемберг, як їх під час війни Росії проти України перевезли до Німеччини і реставрували, і чому ці знахідки є сенсаційними, з точки зору українських і німецьких фахівців - з'ясовувала DW.

Унікальний казан з германського поховання на заході Україні

"Ідея вистаки полягала в тому, щоб презентувати археологічні свідчення минулого землі Баден-Вюртемберг, а до знахідок з України ми дійшли тоді, коли займалися періодом першого і другого століття нашої ери, коли ця місцевість була римською, а також населеною германськими племенами, яких називають свебами" - розповіла в інтерв'ю DW кураторка виставки Ґабріеле Ґренерт (Gabriele Graenert). За її словами, зображення цих свебів - давніх германців - можна віднайти на предметах римської доби, наприклад, на саркофагах або на римських пам'ятниках, де свебів було увічнено переважно як військовополонених. Водночас є і друга група об'єктів, куди належать бронзові казани, оздоблені чоловічими погруддями. Це зображення бородатих чоловіків, які мають особливу зачіску - вузол з волосся збоку на голові. 

Цю зачіску ще давньоримський історик Тацит у своєму описі германських племен називав типовою для свебів, пояснює кураторка виставки. Нині у світі відомо лише про три таких казани: один було знайдено у Польщі, ще один - у Чехії, а останній з них розкопали на заході України поблизу села Карів Львівської області 2017 року, досліджуючи стародавнє поховання. Цей казан разом з іншими унікальними знахідками тоді було передано до історико-краєзнавчого музею у Винниках, що на Львівщині. Організатори виставки у Баден-Вюртемберзі захотіли включити до своєї експозиції знайдений в Україні казан, оздоблений головами свебів з українського поховання, де як вважають історики, була могила князя германського племені.

Вплив римської культури відчувався й на території сучасної Львівщини

"Земля Баден-Вюртемберг включає в себе регіони Баден і Швабію, а Швабія - це середньовічна назва, що походить від визначення "свеби", яке ми знаємо, наприклад, з праць Таціта, пов'язане з германськими групами, що були на територіях південніше Балтійського моря",- розповідає Ґренерт. Тому, пояснює вона, з огляду на ці голови чоловіків з зачісками свебів на казані, який знайшли на Львівщині, а також з огляду на інші артефакти, які були у цьому похованні, вважається що це германське поховання.

Бронзовий казан було спеціально виготовлено в майстернях Римської імперії і, за припущенням, це був дипломатичний подарунок для ватажка германців, германського князя, додає Ґренерт. Територія сучасної Львівщини, як і багато інших європейських регіонів, хоч і не належали до Римської імперії, але вплив римської культури відчувався далеко за її межами, зокрема, чимало археологічних знахідок зі стародавніх поховань походять з римських майстерень, адже у ті часи римський посуд вважався об'єктом престижу, зазначає кураторка виставки. 

Чому знахідка германського поховання на Львівщині є археологічною сенсацією? Відповідаючи на це запитання, кураторка пояснює, що йдеться про зафіксовані  "найсхідніші" сліди германських груп, а також, що таких казанів у світі всього лише три. "Це унікальні об'єкти, і сенсація також у тому, що знайдене в могилі германського князя вказує на те, що йдеться про людей, які внаслідок маркоманських війн залишили територію поблизу Дунаю, і як видається, одна частина з них, прийшла на територію України. Про це раніше не було відомо". 

У центрі потужних міграційних потоків - територія України в ІІ ст. 

Як пояснює Ярослав Онищук, завідувач кафедри археології історичного факультету Львівського університету імені Івана Франка та керівник археологічних експедицій у Карові, знахідка на Львівщині відкрила до того невідому сторінку історії. "Знайдене на Львівщині поховання знаті на чолі з королем або князем свебського походження і казан, що використовувався як поховальна урна, і має чоловічі погруддя зі свебськими зачісками, засвідчує, що через наші землі, очевидно, проходили  якісь потужні міграційні потоки різних племен, у тому числі з території Середнього Придунав'я".

Тобто на територію України в другому столітті прийшли племена, які брали участь у маркоманських війнах другої половини другого століття нашої ери, це були германці і їхні союзники. За його словами, інформація, отримана з дослідження артефактів, знайдених на Львівщині вже відома серед фахівців. "Вона увійшла в науковий обіг, але самих цих знайдених речей ще ніхто не бачив у Європі, тому виставка у Штуттгарті є першим кроком, щоб показати і популяризувати це і, щоб розуміти, що на території України в римський період різні процеси відбувалися так само інтенсивно і потужно, як і на території Центральної Європи". 

Співпраця між музеями не припинилась попри війну

Запит до українського музею про надання артефактів для виставки у Штутгарті надійшов під час повномасштабної війни Росії проти України, коли експонати з метою збереження від обстрілів зберігалися у підвалі. "Нам було важливо показати, що ми можемо продовжувати, так би мовити, нормальну музейну співпрацю з українськими інституціями і в такій складній ситуації. Ми хотіли також показати, що ми і надалі відчуваємо взаємозв'язок і виражаємо це, організовуючи нормальне запозичення експонатів і надання адміністративної допомоги",- наголошує кураторка виставки Ґабріеле Ґренерт.

Організація перевезення до Німеччини артефактів з країни, де йде війна, відбувалася цього разу не за нормальною звичною схемою музейної співпраці. Шеф-реставраторка з німецького земельного відомства з догляду за пам'ятками Ніколь Ебінґер (Nicole Ebinger) особисто поїхала в Україну у середині травня цього року, щоб підготувати експонати до перевезення, попередньо відправивши до українського музею з вантажем гуманітарної допомоги матеріал для запаковування об'єктів і ящики для безпечного транспортування. 

"Моє завдання на місці було оглянути експонати і коротко задокументувати їхній стан, а також організувати відповідне запаковування для перевезення. Я була внутрішньо підготована до сирен повітряної тривоги, і не відчувала жодної секунди страху, оскільки була повністю зосереджена на своїй роботі, адже всі об'єкти мусять бути правильно запаковані, щоб не бути пошкодженими під час перевезення". Тоді ж, за словами Ебінґер, з'ясувалося, що не всі експонати остаточно відреставровані.

Українські реставратори пішли на фронт, німці прийшли на допомогу

Ці складнощі виникли через війну, пояснює в інтерв'ю DW директор українського історико-краєзнавчого музею у місті Винники Ігор Тимець. "Нині багато хлопців- реставраторів і музейників воюють. На жаль, провести обстеження, дослідження і реставрацію в наших умовах було дуже важко. Тому було узгоджено, що ми робимо консервацію, а повна реставрація вже проходить в інших і кращих умовах і наші партнери на це погодилися, за що ми дуже вдячні", - розповідає він.

Перевезення колекції з України до Німеччини через Польщу тривало тиждень. Ніколь Ебінґер після віртуальних консультацій з українськими колегами реставрувала в лабораторіях в Есслінгені українські експонати, серед яких і казан, який нині експонують у Штутгарті. За її словами, через те, що особливості ґрунту в Україні, в якому пролежав казан дві тисячі років, є зовсім іншими, ніж у Баден-Вюртемберзі, їй довелося мати справу з зовсім іншою кородованою металевою поверхнею, ніж зазвичай, що стало важливим досвідом.

Серед експонатів з поховання германського князя з Львівщини у Штутгарті виставлено і ланцюжок до рогу для пиття, оздоблений емаллю у блакитних, червоних і зелених кольорах.

Відреставрувати цей експонат, повернувши йому першопочаткові барви, за словами Ебінґер, було складною роботою, яку все ж таки вдалося завершити упродовж кількох тижнів. "Чудово, що мені було можна продовжити роботу моїх українських колег", - каже вона і пояснює, що це дуже незвичайна ситуація. "Адже коли позичають іншим музеям експонати з-за кордону, тоді з ними нічого не можна робити. Тому це чудово, що мої українські колеги мені довірили цю роботу, і що я мала можливість за домовленістю і за допомогою віртуальних консультацій з ними проводити реставрацію цих робіт". За словами німецької реставраторки, це для неї велика відповідальність і велика честь. 

На виставці у Штутгарті нині можна побачити не всі привезені з України експонати. "Ми відібрали насамперед речі, які пасують до тематики виставки, вказують на римські та германські зв'язки, насамперед ідеться про посуд, пояснює кураторка. Серед них, зокрема, два римських келихи, керамічний посуд, ситула - бронзове відро. Крім того, типово германські предмети, які клалися у поховання, - два роги для пиття.

На виставці представлено також фрагмент великої глиняної червонолакової посудини "terra siggilata" з орнаментами у вигляді сцен з античної міфології. "Це червона лакова кераміка, виконана у складній техніці декорації, де зображено Діоніса і сатирів. Аналогій до такого орнаменту ми поки що взагалі не знаємо. Ми навіть не знаємо де цю посудину могло бути виготовлено", - розповідає український науковець Ярослав Онищук. Унікальними, за його словами, є і два скляні кубки, адже скло в стародавні часи було на ціну золота, з них два є фактично цілими. "Є ще також третій, який погано зберігся, але є сподівання, що можливо його  вдасться  реставрувати",- припускає український археолог.

Подивитися українські експонати, а також багато інших стародавніх артефактів, знайдених у Німеччині та в інших країнах можна упродовж найближчих місяців, велика земельна виставка у Штутгарті триватиме до січня. Після того українські експонати знову потраплять у лабораторії реставраторів, де їх будуть готувати до наступної виставки, що відбудеться в Констанці 2025 року вже з іншою концепцією. На ній планується показати всі, привезені з Львівщини знахідки. Крім того, як очікується, там будуть експонувати всі три відомі у світі казани з головами чоловіків з типовими для свебів зачісками у вигляді вузла. Після того, 2026 року українські експонати мають повернутися в Україну. Директор історико-краєзнавчого музею у Винниках Ігор Тимець сподівається, що згодом унікальні артефакти з України будуть виставлятися і в інших країнах Європи.