Після того, як президент США Дональд Трамп оголосив, що запровадить 10-відсоткові торговельні мита для восьми європейських країн, які виступили проти анексії Гренландії Сполученими Штатами, у ЄС почали шукати можливі варіанти відповіді на кроки США. Адже шість із цих країн - Данія, Швеція, Франція, Німеччина, Нідерланди та Фінляндія - є членами Євросоюзу.

З того, що обговорювалося останніми днями, можна виділити три основні варіанти такої відповіді. Перший - це використання так званої "торговельної базуки" - інструменту, який ніколи раніше не застосовувався і який може навіть обмежити доступ американських компаній до ринку ЄС. Другий - запровадження дзеркальних мит у відповідь американським. Третій варіант - призупинення процесу ратифікації торговельної угоди між ЄС і США, яка й без того ще не набула чинності.

Глави держав і урядів ЄС зустрінуться в четвер на позачерговому саміті в Брюсселі, терміново скликаному з метою узгодити, який із цих варіантів Євросоюз міг би найкраще використає у відповідь на погрози Трампа.

"Європа не піддасться шантажу", - заявила днями прем'єр-міністерка Данії, якій за міжнародним правом належить Гренландія, Метте Фредеріксен. Натомість канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) сказав, що "не хоче торговельної суперечки з США".

Утім, така суперечка вже назріла. Адже Трамп пригрозив Данії, Норвегії, Швеції, Франції, Німеччини, Нідерландів, Великобританії та Фінляндії запровадити додаткові мита на їхні товари з 1 лютого. Причина - минулого тижня країни відправили до Гренландії військових та інших представників у розвідувальну місію. Таким чином вони хотіли продемонструвати солідарність з Данією, до королівства якої з 1953 року належить Гренландія, що має на даний момент дуже широку автономію.

"Торговельна базука": важка економічна зброя

Зараз у Брюсселі на вустах у всіх словосполучення "торговельна базука" - так у європейських владних кабінетах прозвали технічний документ ЄС, узгоджений ще в 2023 році. Його офіційна назва - Інструмент ЄС проти примусу (ACI).

Застосування цього інструменту дозволить Європейській Комісії запровадити широкі торговельні обмеження проти будь-якої країни, що потрапила під санкції, аж до обмеження доступу до ринку та блокування іноземних інвестицій.

Президент Франції Еммануель Макрон хоче, щоб ЄС застосував "торговельну базуку". Натомість прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні належить до табору тих, хто вагається. "ACI передбачає багато заходів, які можуть суттєво вплинути (на економіку США. - Ред.) у разі їхнього застосування. Зокрема, це контроль закупівель чи експорту критично важливих ресурсів для ланцюгів постачання у США", - каже в розмові з DW Пенні Наас (Penny Naas), старша віцепрезидентка Німецького фонду Маршалла США. "Однак для впровадження цього інструменту потрібен час", - додає вона.

ACI була створена у відповідь на економічний тиск Китаю на Литву, країну, яка підтримує незалежність Тайваню від Пекіна. Вона ніколи не була призначена для використання проти найближчих союзників Європи.

Ігнасіо Гарсія Берсеро колись був головним переговірником ЄС щодо спірної торговельної угоди TTIP між ЄС і США, яку так і не змогли узгодити, коли президентом США був Барак Обама. А коли Трампа вперше обрали президентом у 2016 році, документ і зовсім поховали.

Берсеро вважає, що підстави для використання ЄС інструменту ACI вже є. "Те, що зараз відбувається з Гренландією, є найяскравішим прикладом примусу, - сказав Берсеро в інтерв'ю DW. - Це загроза територіальній цілісності держави-члена ЄС".

Дзеркальні мита на товари вартістю 93 мільярди євро

Вважається, що одним із імовірним підсумків екстреного саміту ЄС у четвер може стати домовленість про запровадження мит на американські товари загальною вартістю 93 мільярди євро. Технічно зробити це досить просто, адже йдеться про поновлення уже узгодженого раніше пакета. На початку 2025 року в ЄС розробили його у відповідь на мита, оголошені Трампом проти країн усього світу на початку його другого президентського терміну. Втім, мита так і не застосували через переговори і, зрештою, укладення торговельної угоди між США та ЄС.

Дехто припускає, що таку відповідь у Білому домі сприймуть як м'яку. Утім, Хізер Граббе, старша наукова співробітниця аналітичного центру Bruegel, вважає, що подібні заходи з боку ЄС можуть відчутно зашкодити економіці США напередодні проміжних виборів до американського Конгресу в листопаді. "Ці мита були розроблені таким чином, щоб завдати особливого болю компаніям, які можуть лобіювати Трампа, приміром, американським виробникам сигарет, - сказала Граббе в інтерв'ю DW у Брюсселі. - Ціни на багато товарів у США також зросли через митну політику Трампа, а це буде проблемою для кандидатів від Республіканської партії напередодні проміжних виборів".

Водночас експертка додає: "В кінцевому підсумку торговельна війна, що передбачає взаємні мита, завдасть шкоди і європейцям, оскільки ми досить орієнтовані на експорт".

Відмова від торговельної угоди ЄС і США

Третім варіантом відповіді ЄС на погрози Трампа може стати відмова від торговельної угоди з США, досягнутої 2025 року. До такого кроку закликали днями представники провідних політичних груп у Європейському парламенті.

Влітку 2025 року Брюссель і Вашингтон підписали угоду, за якою ЄС погодився на 15-відсоткові мита на експорт до США замість спершу запроваджених Трампом 20-відсоткових зборів. В обмін на це ЄС погодився повністю скасувати мита на товари зі США.

Тоді Альберто Алеманно, професор європейського права в паризькій бізнес-школі "HEC Paris", назвав це "економічною капітуляцією" Європейського Союзу. Зараз він каже, що тепер ЄС може завдати США болючого удару у відповідь. "Фактичний важіль впливу Європи полягає не в тому, щоб відповісти на мита Трампа взаємністю, - каже Алеманно. - Він полягає в тому, що найбільше турбує американську адміністрацію: високі європейські стандарти, захист наших громадян і ринків - від захисту даних до управління штучним інтелектом і корпоративної відповідальності в усьому світі".

"Європа повинна подвоїти зусилля з контролю за виконанням своїх регуляторних стандартів і розширення їхнього застосування ще більше, ніж раніше", - каже він.