Європейські держави роблять кроки зі створення багатонаціональної військово-морської місії для забезпечення безпечного судноплавства в Ормузькій протоці, реагуючи на те, що бойові дії під час війни США та Ізраїлю проти Ірану порушили рух одним із найважливіших світових торговельних шляхів.

На переговорах у Лондоні цього тижня військові стратеги з 30 країн обговорювали, який вигляд така операція могла б мати на практиці і яким чином можна забезпечити захист торгових суден у Перській затоці.

Що могла б включати в себе "оборонна місія"?

В основі пропозицій Великобританії та Франції лежить проведення "суворо оборонної" багатонаціональної військово-морської операції, спрямованої на захист торгових суден від атак, а не на завдання ударів по наземних об'єктах. Париж і Лондон запевнили, що місія почне свою роботу лише після того, як за допомогою переговорів буде досягнуто припинення військових дій між США та Іраном.

За словами Юрґена Еле (Jürgen Ehle), відставного контр-адмірала ВМС Німеччини і колишнього старшого військового радника Європейської служби зовнішніх зв'язків, метою місії буде реагування на атаки, а не завдання ударів. Це означає захист суден, на які націлено ракети, дрони або швидкохідні катери, а не обстріли іранської військової інфраструктури або військ на суші. Експерти пояснили DW, що для проведення операції, ймовірно, будуть потрібні фрегати або есмінці, оснащені системами ППО, а також дрони для виявлення і знешкодження морських мін.

Очікують, що "європейська трійка" у складі Німеччини, Франції та Великобританії візьме на себе більшу частину військового навантаження. Берлін заявив про готовність надати тральщики і засоби морської розвідки - за умови схвалення місії Бундестагом. Канцлер ФРН Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) у зв'язку з цим наголосив на необхідності наявності чіткого правового мандата для будь-якого задіяння військ.

Тим часом Франція вже має у своєму розпорядженні значні військово-морські сили в регіоні, включно з авіаносцем і двома десантними кораблями. Президент країни Еммануель Макрон повідомив, що дислоковані наразі в східній частині Середземного моря і в Червоному морі сили, включно з авіаносцем "Шарль де Голль", можуть бути частково перенаправлені для підтримки майбутньої місії.

Внесок Великобританії поки що не називають. Прем'єр-міністр країни Кір Стармер сказав, що понад десяток країн висловили зацікавленість у наданні необхідних ресурсів, але не уточнив, що саме виділять британці.

Хоча у Лондона є сучасні есмінці, їхня "боєготовність і доступність незрозумілі", розповів у розмові з DW Бенце Немет, старший викладач з питань оборони в Королівському коледжі Лондона (KCL).

Які ризики несе для Європи місія ВМС у Перській затоці?

Розгортання військово-морських сил у Перській затоці може надати додаткове навантаження на можливості європейських країн в умовах загострення напруженості поблизу їхніх кордонів. Немет попереджає, що Європі необхідно врівноважувати загрози з боку Росії, особливо в Балтійському морі та Північній Атлантиці. "Європейцям насамперед потрібні свої ВМС для забезпечення власної безпеки", - уточнив він, додавши, що зараз більше не можна "покладатися на США тією самою мірою, що й раніше".

Операційні ризики дій у Перській затоці залишаються високими. За словами відставного контр-адмірала Еле, "сили ППО не гарантують 100-відсоткову безпеку", особливо в разі великомасштабних атак безпілотників.

У своїй статті для Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) експерт із міжнародної безпеки та Близького Сходу Девід Робертс вказав на наявність "багаторівневого" спектру загроз, який варіюється "від повільних баражуючих, боєприпасів, які низько летять, до протикорабельних ракет, які летять з високою швидкістю, і морських мін контактного типу".

Чи може дипломатія забезпечити стабільність на Близькому Сході?

Аналітики загалом згодні з тим, що одного лише розгортання військово-морських сил недостатньо для забезпечення безпеки в Ормузькій протоці. "Тільки дипломатичне врегулювання, за якого Іран ухвалить суверенне політичне рішення про припинення (бойових. - Ред. ) дій, дає надію на повне закінчення атак", - упевнений Робертс.

Франція і Великобританія прагнуть розширити коаліцію учасників можливої місії, залучаючи до неї такі держави, як Індія і Південна Корея. Мета її полягає в тому, щоб підвищити європейський дипломатичний вплив і зрештою відновити комерційне судноплавство в Ормузькій протоці.

Бенце Немет з KCL нагадує, що "у різних країн різні причини для участі в таких переговорах". Найпоширенішими, за його оцінкою, є свобода судноплавства, зміцнення міжнародного права та забезпечення енергетичної безпеки. "Ці держави не хочуть сприймати як нормальну ситуацію, коли одна держава може використовувати силу і своє географічне положення для контролю над найважливішим морським стратегічним пунктом. Це створило б небезпечний прецедент для світової торгівлі", - вважає Немет.

Поки Європа працює над створенням коаліції, такі країни, як Індія, Пакистан і Китай, прагнуть до досягнення двосторонніх угод з Іраном, щоб гарантувати проходження своїх суден через Ормузьку протоку, хоча відповідні масштаби "залишаються незначними", констатує Девід Робертс.

Наразі Європа готує обмежену оборонну військово-морську місію, одночасно домагаючись політичного врегулювання ситуації на Близькому Сході. Поки незрозуміло, чи підтримає цей підхід достатня кількість країн.