До літа 2026 року Фінляндія планує завершити розпочате майже три роки тому будівництво паркану вздовж кордону з Росією. Протяжність загородження складе майже двісті кілометрів. Паркан вартістю 1,8 мільйона євро за кілометр покликаний захистити Фінляндію від організованої міграції з території Росії.

DW вирушила на східний кордон Фінляндії, щоб дізнатися, як до нового паркану ставляться місцеві жителі і як їхній регіон переживає третій рік без російських туристів.

Будинок із нагадуванням про радянсько-фінську війну

Будинок Ярмо Ікевалко в Іматрі на південному сході Фінляндії стоїть за кілька кілометрів від кордону з Росією. У кращі часи, розповідає Ярмо, він бував у сусідньому російському Светогорську чи не раз на тиждень.

Шлях займав пару годин - перетнути кордон можна було на автомобілі або велосипеді. Зараз, коли кордон між країнами закритий, цей же шлях займе близько доби і, швидше за все, буде пролягати через третю країну - сусідню Естонію або навіть Туреччину.

Будинок батька Ярмо Ікевалко зберігає пам'ять про ще більш важкі часи в історії двох країн, коли вони воювали одна з одною: у Зимову війну 1939-1940 років і радянсько-фінську війну 1941-1944 років, або "війну-продовження", як її називають у Фінляндії.

Ікевалко показує на стіні однієї з кімнат слід від удару радянської артилерії. У цій же кімнаті зібрані артефакти з обох сторін конфлікту: тут є форма як фінських, так і радянських військових - її власники особисто передали експонати як подарунок. Зараз цей сімейний будинок - Музей ветеранів, а Ярмо Ікевалко - його директор.

До війни цей музей щодня відвідували десятки російських туристів. Туризм забезпечував процвітання економіки і міста, і всього регіону - Південної Карелії. "Близькість Росії нас тоді зовсім не обтяжувала", - згадує Ярмо Ікевалко в розмові з місцевим журналістом.

Занепокоєння через східного сусіда з'явилося після початку його повномасштабної агресії проти України і на тлі вступу Фінляндії до НАТО, розповів директор музею.

Сьогодні, каже Ікевалко, близькість Росії викликає у нього тривогу. "Тепер я трохи хвилююся. Ми члени НАТО, а ситуація в Альянсі зараз не дуже через невизначену позицію США. Це лякає. Я думаю, що, може, навіть краще бути нейтральною країною", - поділився він.

Читайте також: На східному фланзі НАТО хочуть відновлювати болота для захисту від Росії та змін клімату

Інструменталізація міграції - гібридна атака з боку Росії?

У недалекому минулому Росія вже давала фінам реальні приводи для занепокоєння. У серпні 2023 року на прикордонних пунктах між Росією і Фінляндією різко зросла кількість прохачів притулку з Іраку, Сирії, Ємену, Сомалі та інших країн Близького Сходу і Африки. У Гельсінкі вважали цю ситуацію гібридною операцією Росії, яка інструменталізувала міграцію на тлі вступу Фінляндії до НАТО.

Колишній прем'єр-міністр країни Петтері Орпо заявив, що "Росія безжально використовує громадян третіх країн". "Цих людей виштовхують до кордону і не пускають назад", - коментував Орпо.

Реакцією на цю гібридну атаку стало спочатку тимчасове закриття кордону в листопаді 2023 року, а потім і безстрокове - в квітні 2024 року. Крім того, з ініціативи прикордонної служби Фінляндії та за згодою прем'єр-міністра країни офіційний Гельсінкі запустив мегапроєкт - будівництво паркану вздовж східного кордону.

"Це була відповідь на конкретну загрозу (інструменталізованої міграції - Ред.). Але паркан - це ще й символічний жест з боку фінського суспільства і уряду, спроба створити відчуття безпеки", - говорить дослідник міграційних процесів з Університету Східної Фінляндії Йоні Вірккунен.

Фінляндія має найдовший кордон з Росією в Європі - близько 1300 кілометрів. Побудувати паркан уздовж усього кордону було б надмірним навантаженням на бюджет Фінляндії. Але навіть з такою економією приблизно 200 кілометрів паркану обійдуться бюджету приблизно в 360 мільйонів євро, або майже два мільйони євро за кілометр.

Читайте також: Як та навіщо Фінляндія будує паркан на кордоні з Росією

Росіяни з Фінляндії вимагають відкрити кордони

Ольга Чертоусова - одна з багатьох росіянок, які живуть у Фінляндії (російська мова є рідною для майже двох відсотків населення країни), і для кого закриття кордону і будівництво паркану здаються радше незручністю, ніж захистом від гібридних загроз.

"Мої батьки і батьки чоловіка жодного разу ще не відвідували нас тут, тобто онуки не бачили своїх дідусів і бабусь тут, у Фінляндії", - розповідає вона місцевому журналісту під час автопробігу "Олександрівського товариства" до закритих прикордонних переходів напередодні католицького Різдва.

Ольга входить до опікунської ради цієї некомерційної організації, яка ставить собі за мету захист прав російськомовних жителів Фінляндії. За підрахунками НКО, в автопробігу Rajat auki! ("Відкрийте кордони!" - Ред.) до закритих пунктів пропуску взяли участь близько трьохсот осіб на 170 автомобілях.

Протестувальники вважають, що паркан і закритий кордон створюють лише ілюзію безпеки. На їхню думку, він не здатний захистити країну від реальних загроз. "Цей паркан не допоможе ні від дронів, якщо раптом таке трапиться, ні від тих, хто дуже сильно бажає перетнути кордон, - каже Чертоусова. - Вони знайдуть ділянку без паркану, якщо такі охочі взагалі будуть. Поки що їх не видно".

Минуле не повернути?

Скептично до захисної функції паркану та його ефективності ставиться і директор музею Ярмо Ікевалко. Він зазначає, що економіка Іматри сильно постраждала після припинення туристичних і торговельних зв'язків з Росією. За однією з оцінок, регіон Південної Карелії втрачає по 1 мільйону євро прибутків від туризму на день.

Ярмо Ікевалко з ностальгією згадує часи, коли кордон за пару кілометрів від його будинку був відкритий, а російські туристи приходили до його музею ветеранів.

Однак реальної можливості повернення до тих часів Ікевалко не бачить. "Мені дуже шкода, що у нас зараз немає жодних відносин з росіянами і що економіка страждає, - каже Ікевалко. - Нам потрібно прийти до миру, але Росія не зупиниться, якщо не отримає бажаного", - вважає він.