1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
МистецтвоУкраїна

Як графіті Бенксі на Київщині захищають від руйнування

Олександр Савицький
23 лютого 2023 р.

Бенксі створив в Україні щонайменше сім графіті. Чотири вже взяли під охорону. Захищені вони й від негоди. У планах - окрема виставка муралів цього художника стріарту.

Графіті Бенксі в Горенці захистили спеціальною конструкцією
Графіті Бенксі в Горенці захистили спеціальною конструкцієюФото: Oleksandr Savytsky/DW

Чотири графіті всесвітньо відомого художника стріт-арту Бенксі (Banksy), створені ним у Бородянці, Горенці та Ірпені захищені від вандалізму та руйнування внаслідок атмосферних явищ. Роботи художника закриті прозорим матеріалом й підімкнені до сенсорів, що реагують на рух і дотик. Місцева влада цих населених пунктів та Київська обласна адміністрація планують в подальшому створити виставки робіт Banksy в містах їхньої появи, як нагадування прийдешнім поколінням про жахи війни.

Убезпечення всесвітньовідомих графіті

Бенксі - псевдо відомого англійського андерграундного художника стріт-арту, політичного активіста та режисера, справжнє ім'я якого і досі невідоме. У свої творчості митець спеціалізується на шаблонному графіті.

У листопаді минулого року Бенксі оприлюднив у соцмережах сім своїх творів, створених у поруйнованих містах і селищах Київської області, а також в столиці України. Це спричинило нову хвилю співчуття й підтримки України в цілому світі. В грудні вандали намагалися викрасти одну з робіт Бенксі в Ірпені для подальшого перепродажу, але були затримані поліцією. 

Так виглядає тепер цей будинок без графіті. На щастя, сам мурал Бенксі зберігсяФото: National Police of Kyiv region Andrii Nebytov via Telegram/Handout via REUTERS
Це графіті Бенксі в Ірпені вандали, на жаль, зрізали Фото: Oleksandra Butova/ukrinform/abaca/picture alliance

Читайте також: На Київщині затримали "викрадачів Бенксі", графіті вціліло

У лютому цього року, за ініціативи Київської обласної військової адміністрації та органів місцевого самоврядування, міжнародна компанія Ajax Systems представила рішення для захисту робіт Бенксі в Київській області. "Для Київської обласної адміністрації по-перше, було завдання зберегти ці графіті. Ми вважаємо це нововиявленою культурно-історичною спадщиною… Кожна робота має залишитися на тому місці і в тому вигляді як вона є", - заявив заступник Київської ОДА Олег Торкунов.

У Бородянці для захисту графіті Бенксі зі зображенням дзюдоїста спорудили цілу альтанкуФото: Oleksandr Savytsky/DW

Наступним етапом поводження з графіті Бенксі планується їхнє збереження під час відновлення житла із тим, аби "зберегти їх для наступних поколінь як сигнал, берегти своє, берегти свою історію і своє надбання", сказав Торкунов. Він повідомив, що в планах організувати конкурс проєктів з демонтажу й збереження графіті в публічному просторі. За словами Торкунова, вирізаний вандалами у Гостомелі в грудні минулого року мурал Бенксі нині зберігається під охороною поліції та також буде залучений до виставкового проєкту.

Унікальна система безпеки

Директор з маркетингу Ajax Systems Валентин Гриценко зазначив, що в цілому світі об'єкти стрітарту зазвичай нічим не захищають. Але в Україні вирішили все ж таки захистити Бенксі як від вандалів, так і від руйнування внаслідок природних впливів. За словами Гриценка, охорона графіті відбувається цілодобово, бездротові сенсори мають вуличну сирену й негайно передають сповіщення до охоронної компанії через центральні системи безпеки. А від природних впливів малюнки захищають прозорі протиударні стінки з полікарбонату.

Олег Торкунов: Графіті Бенксі - культурно історична спадщинаФото: Oleksandr Savytsky/DW

Найбільш захищеною стало графіті зі зображенням дзюдоїста в Бородянці. Її накриває альтанка, а встановлені сенсори фіксують температуру, вологість та рівень вуглекислоти й забезпечують фотофіксацію. За словами Гриценка, в такий спосіб вдалося забезпечити підтримку мікроклімату в середині споруди.

Уся система захисту графіті об'єднує близько 20 сенсорів, незалежних від постійного живлення. Центральний габ в кожному місті підтримує зв’язок зі сенсорами на відстані до 1700 метрів та передає сигнал тривоги охоронній компанії менш ніж за 0,15 секунди. Під час презентації цієї системи в Бородянці сталося перше спрацювання системи безпеки та виїзд охоронців. Але виявилося, що тривогу спричинило наближення до графіті не вандалів, а іноземних фотографів.

Читайте також: Бенксі продає свої роботи на користь України

Нагадування про російську окупацію

Публікуючи у соцмережах створені в Україні роботи, Бенксі зазначив, що його надихнули на це побачені на Київщині руйнування. Так, один з муралів з'явився на внутрішній стіні розбитого навпіл будинку в Бородянці, фото якого облетіло світову пресу. "Це було 2 березня, коли прилетіло двоє російських штурмових літаків СУ-24. Один випустив дві ракети по цьому будинку, а інший ще 4 ракети далі, в інші будинки вздовж вулиці. Потім один з літаків розвернувся й випустив чергу зі скорострільної гармати, влучивши в пам'ятник Шевченку", - розповів DW мешканець сусіднього будинку Валентин Мойсеєнко.

Графіті Бенксі в Ірпені теж уже захистили від вандалів та природного впливуФото: Oleksandr Savytsky/DW

Виконувач обов'язків селищного голови Бородянки Григорій Єрко розповів DW, що цей населений пункт став одним з найбільш поруйнованим в цілій Київській області. "Зазнали пошкоджень близько двох тисяч будинків. Зараз ми відновлюємо їхніх дахи і вставляємо вікна коштом міжнародних та інших благодійних фондів. Але ще 300 будинків не встигли охопити цією роботою", - сказав Єрко.

А от у селищі Горенка, де під захист взяте ще одне графіті, потроху оживає вціліла частина будинку з муралом. Тут знову мешкають люди, в більшості пошкоджених квартир вікна затулені плівкою. Натомість в Ірпені на Гостомельському шосе ознак відновлення й досі не помітно. Потерпілі від обстрілів і пожеж будинки поруч із тим, на якому Бенксі намалював струнку жіночу фігуру, стоять порожні й прикрашені лише закликами робити пожертви на їхнє відновлення.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW