Влітку 2026 року українські війська посилили удари, спрямовані на ізоляцію анексованого Росією Криму. Сили безпілотних систем Збройних сил України ведуть системну кампанію з ізоляції півострова: далекобійні дрони б'ють по автошляху М-14 "Ростов-на-Дону - Мелітополь", по суднах тіньового флоту в Азовському та Чорному морях і по енергетичних об'єктах, оскільки через них живиться російська військова інфраструктура.

За даними командувача СБС Роберта "Мадяра" Бровді ("Мадяра"), лише з 6 липня в межах операції, яку він називає "МоЛоЧКа" (розшифровується як"Москва ляже через Крим"- Ред.) уражено близько 196 російських суден, а з початку місяця - понад сто енерговузлів. Заяви української сторони щодо кількості вражених цілей і масштабів пошкодження в умовах війни незалежно перевірити немає можливості. Водночас Росія стикається як з проблемами у військовому постачанні, так і в забезпеченні цивільного населення анексованого півострова.

Енергетична криза розпочалася в Криму наприкінці травня, коли запровадили талони на бензин, які закінчилися за добу. На цьому тлі в регіоні виник паралельний ринок пального: місцеві мешканці почали продавати з рук каністри бензину значно дорожче за офіційні ціни. У червні додалися проблеми з електропостачанням внаслідок ударів по енергетичнній інфраструктурі. 26 червня в Криму та в Севастополі запровадили режим надзвичайної ситуації.

6 липня у Криму вперше стався масштабний блекаут. У наступні тижні в різних регіонах регулярно зникали електроенергія, а також вода, мобільний зв’язок та інтернет. Найсильніше блекаути торкнулися північного Криму - в окремих селах і населених пунктах світла та води не було більше тижня. У Джанкої вишки мобільного зв’язку перейшли на живлення від генераторів. І хоча 15 липня в місті запровадили графіки роботи інтернету та мобільного зв’язку, багато місцевих мешканців скаржаться, що їх не дотримуються.

Що розповідають жителі Криму про ситуацію з забезпеченням?

"Мені навіть немає з ким обговорити те, що відбувається - усі люди в моєму оточенні змирилися і просто терплять" - розповідає пенсіонерка Ніна, яка мешкає в невеликому населеному пункті поблизу Феодосії. За її словами, попри заяви місцевої влади про графік подачі світла "три через три" (години - Ред. ) минулого тижня електроенергії в її районі не було чотири дні поспіль. Телефонний зв’язок також працює з частими перебоями. 

"Не всі приватні будинки в нас газифіковані - через відключення світла деякі люди не можуть приготувати їжу. Добре, що у нас є вода. Правда, тільки холодна". Як зазначає пенсіонерка, за деякими продуктами їй доводиться їздити автобусом до Феодосії, але рейс курсує нерегулярно - через брак пального. Вона відмовляється відповідати на запитання про те, що вона думає про удари ЗСУ по енергетичній інфраструктурі півострова, але додає, що дуже боїться зими без світла.

Найскладніша ситуація на півночі Криму

Тетяна родом із Джанкоя, але останні десять років живе в селі свого чоловіка поблизу Ялти. За її словами, після нічного удару по місцевій ТЕЦ саме зараз у її будинку немає світла. Їхати на північ Криму її родина не наважується. "Моя мама сидить без світла вже шосту добу, не працює зв’язок і раз на день на кілька годин відключають воду". Жінка вважає, що в північній частині півострова "зараз найгірше", оскільки "там немає туристів, які скаржитимуться в інтернеті на графік подачі світла та мобільного зв’язку".

Мешканець одного з населених пунктів на півночі Криму Іван ( ім'я змінене - Ред.) розповів DW, що найбільше страждають Джанкой і  Армянськ, оскільки там найбільша кількість та інтенсивність ударів. За його словами, приблизно з 6 липня на півночі Криму був повний блекаут. "Світла не було два тижні. В інших населених пунктах відключення були віялові. У селах, коли немає електрики, то немає і води. Зараз, у ці дні, світло дають на дві години. Жодних графіків немає",- розповідає Іван.

Був час, коли пальне не відпускали ні за талонами, ні за готівку, його могли отримати або співробітники силових відомств чи держапарату, або співробітники якихось екстрених служб, медичні працівники, згадує Іван і додає, що кілька днів був колапс, коли машини просто стали і люди не розуміли, як їм далі пересуватись. Але ситуація з пальним, за його словами, поступово почала виправлятися: "Люди просто почали виїжджати через Кримський мост і заправлятися там, в Тамані, в Краснодарі. Потім це перетворилось на бізнес, це паливо перепродавали. Тоді запровадили обмеження - скільки літрів може перевезти одна людина на одному транспортному засобі через пункт пропуску".

Більшість магазинів відмовились від продуктів, які псуються, бо не можуть забезпечити роботу морозильних камер і холодильників. "Приходиш - а там немає молочних продуктів, риби, мʼяса.  Є кілька магазинів, які забезпечили безперебійну роботу генератора. Але їх дуже мало, і ціни там значно вищі, ніж раніше", - розповідає Іван.

Людям допомагають невеликі приватні волонтерські ініціативи - розвозять воду у північні райони Криму, намагаються закрити потребу в генераторах для сімей з дітьми і де є важко хворі люди, додає він.

Група волонтерів почала діяти між районами Джанкой, Вірменськ, Красноперекопськ, Первомайський та Нижньогірський, вони роздають людям (насамперед пенсіонерам) питну воду та продукти тривалого зберігання. Серед її координаторів - блогерка Олена Герасименко, яка детально фіксує в Instagram пункти видачі гуманітарної допомоги (її видають за умови перевірки прописки). На тлі ситуації на півночі Криму вона разом з іншими підприємцями Сімферополя розвозить питну воду для мешканців сіл та населених пунктів, яких сильніше за інших торкнулися відключення світла та води, а також до лікарень і дитячих садків. У своєму блозі Герасименко розповідає, як кримчани скаржаться на відсутність допомоги з боку призначеної РФ "влади".

У соціальних мережах повідомляють, що через відсутність зв’язку та перебої з електропостачанням мешканці північної частини Криму передають родичам паперові записки через водіїв рейсових автобусів, які, своєю чергою, також курсують нерегулярно.

Напрямки ударів ЗСУ

Українська кампанія ізоляції Криму розгортається одразу за кількома напрямами. Операція "МоЛоЧКа" в Азовському, а віднедавна також і в Чорному морях, спрямована проти допоміжного флоту РФ - невеликих танкерів і буксирів, що перевозять нафту до великих суден та пальне  до Криму. Паралельно триває безстрокова операція ударів по енергетичних об’єктах. За даними Бровді, в межах операції "Кримський рубильник Off" від початку липня уражено 117 підстанцій та електровузлів, серед них - пункт перетоку електроенергії "Кубань - Крим" біля села Глазівка поблизу Керчі, через який на півострів заходить струм з материкової Росії.

Кримський міст Україна, за словами Бровді, свідомо не чіпає. Командувач СБС днями пояснив цю тактику в інтерв'ю британському журналісту Каолану Робертсону тим, що міст лишають як коридор для виїзду людей з Криму. Командувач СБС наголосив, що мета - не знищення переправи, а позбавлення російських військ пального, боєприпасів і техніки. "Ми унеможливлюємо перебування і дієздатність там військової машини РФ", - пояснює ціль ударів Роберт Бровді.

Те, що робить Україна, вписується у поняття - ізоляція театру бойових дій, пояснює військовий експерт, який нині служить у 413-му полку Сил безпілотних систем "Рейд", Іван Киричевський. За його словами, Україна діє в умовах обмеженості ресурсів, тож наявний ресурс далекобійних дронів спрямовує на те, щоб максимально ускладнити російській армії логістику.

Удари ЗСУ по Криму з повітря мають конкретний сенс саме для сухопутного фронту, пояснює Киричевський. "Щоб позбавити росіян можливості хоча б якось наблизитися до Запоріжжя, треба натиснути на їхню комунікацію на тимчасово окупованому півдні, зокрема в Криму. Історія про блокування судноплавства в Азовському і Чорному морях- по суті, про те саме. Для росіян Крим був занадто довго тихою гаванню і непотоплюваним авіаносцем, використовуючи який, вони могли продовжувати наступальні дії на півдні України", - сказав в інтерв’ю DW Іван Киричевський.

За словами військового експерта, засновника БО "Реактивна пошта" Павла Нарожного, Крим є величезною базою, від якої залежить більшість російських військ на Херсонщині та Запоріжжі. Раніше значна частина їхньої логістики йшла саме через півострів, а тепер ця артерія перерізається з двох боків - із суходолу ударами по трасі М-14 і з моря ударами по перевезеннях біля мосту, пояснює він. "Ми, по суті, не тільки Крим обрізаємо - ми обрізаємо ще й російські війська, які знаходяться на півдні України", - зазначає Павло Нарожний в коментарі DW. 

Головне завдання ЗСУ в Криму - знищувати особовий склад ворога, не даючи накопичувати резерви, та позбавити його логістики, вважає керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія XXI" Павло Лакійчук. "Коли нема припасів, нема паливно-мастильних матеріалів, нема води, харчів, медицини, нема тилу - наступальні війська перетворюються на збіговисько. Український логістичний локдаун саме на цьому й побудований", - каже Павло Лакійчук. 

Коментуючи  спроби України ізолювати Крим, старший науковий співробітник RUSI, Об'єднаного королівського інституту оборонних досліджень в Лондоні, Сідхарт Каушал, зазначив: "Я вважаю, що більш масштабна стратегія блокування, особливо у поєднанні зі зростаючими витратами в тилових районах Росії, потенційно може змусити Росію серйозно вести переговори про перемир’я".  На його думку, можливо, не зараз, але з плином місяців, "можна припустити, що поєднання мінімального прогресу на фронті та зростання втрат у тилових районах поступово підштовхне російське керівництво до більш раціональної позиції".

Удари по енергетичній інфраструктурі і цивільне населення

За оцінкою Нарожного, у Криму зараз є 2,5-3 мільйони населення, яке потребує забезпечення. "Знищена одна ТЕЦ, яка давала до 60% усього постачання електроенергії в Крим. Знищені шляхи постачання нафтопродуктів. І у населення вже зараз є проблеми - навіть із банальними продуктами", - зазначає експерт. А восени, попереджає він, ці проблеми помножаться з початком опалювального сезону. "Путіну треба буде вирішувати вже не військові проблеми, а до військових додадуться проблеми населення", - прогнозує Павло Нарожний.

Одне з найболючіших питань "кримської кампанії" - удари по енергетичній інфраструктурі, по електропідстанціях, від яких живиться не лише військо, а й цивільне населення, не лише в Криму, а й на окупованому лівобережжі Херсонщини. Опитані DW українські експерти сходяться на тому, що підстанції, які вражають ЗСУ, передають електрику насамперед на військові об'єкти, а подекуди й на специфічну воєнну інфраструктуру.

Як зазначив в інтерв'ю DW Сідхарт Каушал, атаки на електростанції не є автоматичним порушенням міжнародного права, оскільки вони також можуть слугувати джерелом ресурсів для ведення війни. Однак вони обмежуються правилами співмірності, додає експерт. "Таким чином, атака на енергосистему може суперечити міжнародному праву, якщо можна довести її обмежену військову цінність, а також систематичний намір завдати шкоди цивільному населенню. Але якщо в цьому є військова цінність - і я думаю, що у випадку з Кримом, з огляду на його значення, така цінність явно присутня, то самий лише удар по електростанції не робить це воєнним злочином", - сказав Сідхарт Каушал.

Тим часом командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді "Мадяр" звернувся до жителів Криму з з закликом набратися терпіння через перебої зі світлом, водою та зв'язком. "Я вкотре перепрошую у мешканців Криму, українців, за ті незручності, які їм зараз доводиться проходити. Вони обмежені в тих людських благах, які мали місце все їхнє життя - з електрикою, водою, зв’язком. Але вони не в гіршій ситуації, ніж мешканці Харкова, Дніпра, Сум, Запоріжжя, Нікополя, Херсона і сотень інших міст, в котрі щоденно цілеспрямовано прилітає".