На тлі війни Росії проти України Кремль прагне вписати російське вторгнення у святковий наратив 80-річчя перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Росія запрошує на урочистості союзників - зокрема, лідерів країн, які перебувають під санкціями, - прагнучи продемонструвати альтернативну міжнародну коаліцію і вибудувати образ "антизахідної більшості". Свою роль у цій кампанії може зіграти й участь представника США. DW попросила політологів оцінити те, що відбувається.

Кого Москва вважає своїми союзниками

Цього року бруківкою Красної площі пройдуть північнокорейські військові. Тільки нещодавно Кремль заперечував їхню участь у бойових діях проти України, але після витиснення ЗСУ з більшої частини Курської області керівництво РФ змінило своє ставлення. Разом із військовими з КНДР маршем пройдуть і російські учасники повномасштабного вторгнення в Україну - вони почали брати участь у традиційному параді перемоги з 2024 року. Спостерігати за цим дійством будуть як представники Пхеньяна, так і лідери понад 20 країн, найбільші з яких Китай і Бразилія. Так Росія прагне зберегти видимість широкої міжнародної підтримки, пояснює президент фонду "Петербурзька політика" Михайло Виноградов. За словами політолога, якщо до війни в Україні це свято Кремль використовував як свою легітимізацію, то тепер "тема жахів війни відійшла на другий план": "Посилюється акцент на позитиві, перемогах і домінуванні".

Серед гостей на Красній площі будуть і представники країн, що перебувають під міжнародними санкціями: Венесуела, Куба, КНДР, М'янма. "У цьому році, ювілейному, знову запрошують зарубіжних лідерів - якщо їх буде навіть п'ять-десять, це вже прорив", - каже голова Центру розвитку регіональної політики Ілля Гращенков. Він нагадує, що 2005 року до Москви прибули представники понад 50 країн, а потім їхня кількість послідовно скорочувалася. Наприклад, Кремлю не вдається зібрати представництво країн БРІКС у повному складі - цього року не поїде на парад перемоги прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді, від ПАР буде тільки міністр оборони. Зараз Москва намагається представити парад як частину нової "антизахідної коаліції", додає Гращенков: "Це вже не просто дипломатичний жест, а спроба показати: у нас є союзники. Кремлю потрібна інтернаціональна перемога". При цьому навколо Росії і справді формується "якийсь новий рух неприєднання", зазначає Гращенков: "Не можна сказати, як раніше, що це суто клуб маргіналів, питання лише в тому, чи хочуть вони дружити проти когось".

Як Кремль використовує 9 травня для виправдання війни в Україні

Гращенков вважає, що Путін у своїй промові знову проведе історичні паралелі між "великою перемогою" і поточними бойовими діями в Україні. "Але без прямих порівнянь, щоб не ставити зарубіжних гостей у незручне становище", - вважає він. З ним згоден Виноградов, який додає, що частина запрошених гостей на парад 9 травня дотримуються підкреслено нейтральної позиції, а Азербайджан - більшою мірою проукраїнську: "Тому їм було б некомфортно брати участь у події, яку може бути інтерпретовано як підтримку поточної війни".

Утім, для внутрішньої аудиторії Кремль продовжує старанно пов'язувати війну в Україні з перемогою над нацистською Німеччиною. DW побачила на сайті держзакупівель один із великих тендерів: у Московській області шукають підрядника, який за 150 мільйонів рублів (понад 1,6 мільйона євро) випустить "патріотичні" відеосюжети, телевізійні програми та інтерв'ю, присвячені "80-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні та воєнним діям на сучасному етапі". Зокрема, у сюжетах мають описувати "події спеціальної військової операції на територіях України".

Загалом витрати на підготовку Дня перемоги вже перевершують торішні. Згідно з даними сервісу "Контур.Закупівлі", за лютий, березень і квітень 2025 року державні структури РФ провели тендери на суму приблизно п'ять мільярдів (понад 54 мільйони євро) рублів - на святкові заходи, відновлення пам'ятників і вулиць, пов'язаних із пам'яттю про війну. У 2024 році на ті самі святкові заходи витратили майже вдвічі менше.

Від Трампа до Рубіо: кого Кремль хотів би бачити на Красній площі

Російська пропаганда порівнює повернення російською армією Суджі в Курській області під власний контроль зі звільненням Будапешта, звертає увагу політолог Аббас Галлямов, а Кремль старанно намагається називати себе продовжувачем традицій героїв тієї перемоги. "Настрій у Путіна та еліт зараз, якщо не переможний, то точно кращий, ніж у попередні роки. З приходом Трампа вони розраховують домовитися зі США - через бізнес-проєкти, поступки щодо Близького Сходу, Латинської Америки, Китаю, в рамках ОПЕК", - каже Галлямов. Тому участь міжнародних гостей у нинішньому параді перемоги на Красній площі - козир для Кремля, вважає політолог. Але він зазначає, що війна триває, а фронт в Україні рухається дуже повільними темпами: "Парад - це ж замінник війни, коли армія не на фронті. Але зараз війна йде, і успіхів там немає". Він не виключає, що натхненому настрою Кремля покладуть край нові санкції, які можуть запровадити США проти Росії.

Незважаючи на протистояння, на параді перемоги в Москві може бути присутнім і представник США - про це повідомляє пропагандистський російський телеканал "Звезда" з посиланням на анонімне "джерело в дипломатичних колах". Як припускає політологиня-американістка Олександра Філіпенко, мова може йти про спецпосланця Дональда Трампа Стіва Віткоффа. "Для США участь у цьому параді не має особливого значення. Але якщо Трамп вирішить, що це допоможе досягти певних домовленостей із Путіним - для якого парад має символічне значення, - Трамп може відправити когось зі своєї орбіти", - пояснює експертка. За її словами, участь у параді більш помітної фігури, наприклад, держсекретаря США Марко Рубіо, стала б несподіваною: "Рубіо називав Путіна і воєнним злочинцем, і вбивцею, і гангстером. Але він набирає популярності як серед республіканців, так і демократів, тож це могло б стати перевіркою на лояльність Трампу". Загалом, можлива участь США в параді перемоги на Красній площі може розглядатися адміністрацією Трампа як бізнес-угода, підкреслює Філіппенко.

День перемоги як політичний маркер: свято розділяє світ

Об'єднуючий потенціал свята дедалі більше розділяє світ на дві частини, а участь у тому чи іншому таборі "стає геополітичним маркером", каже Гращенков: "День перемоги перетворюється на маркер політичного поділу - з ким ти за одним столом, у кого ти прийняв запрошення. Це вже коаліція за фактом, а не просто торжество". Наприклад, критики зазнали лідери європейських країн, які вирішили приїхати на парад перемоги на Червону площу, - прем'єр Словаччини Роберт Фіцо і президент Сербії Александар Вучич.

Кремль, як і в радянську епоху, буде і далі спиратися на 9 травня як на символ державної легітимності, вважає Михайло Виноградов. За його словами, День перемоги фактично замінив 7 листопада і став "новою точкою відліку" для влади - днем, коли вкорінюється образ Росії як держави-переможця і спадкоємця світової справедливості. Ілля Гращенков зазначає, що незважаючи на агресивну пропаганду, для багатьох росіян свято залишається "особистим і сакральним" - це насамперед пам'ять про загиблих і відчуття свободи, завойованої високою ціною. Водночас, на його думку, символи повоєнного світу втрачають своє об'єднальне значення - і разом із ними зникає і саме "свято перемоги" як загальний орієнтир.