1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
КонфліктиЛатвія

Як Латвія готується до захисту від дронів

Євгеній Дюк | Наталя Смоленцева
1 жовтня 2025 р.

Рига 2024 року ініціювала створення "коаліції дронів" з метою їх постачання в Україну для захисту від російської агресії. Зараз Латвія думає над власною безпекою.

Латвія робить ставку не тільки на випуск дронів, а й на їх розробку
Латвія робить ставку не тільки на випуск дронів, а й на їх розробкуФото: Natalia Smolentceva/DW

"Латвія поступово перетворюється на наддержаву в сфері безпілотних технологій", - так 2025 року міністр оборони країни Андріс Спрудс охарактеризував перший рік роботи "коаліції дронів". Нині до неї входять 20 держав, які інвестують у виробництво й постачання безпілотників для України.

Бойові випробування на фронті дозволяють країнам-учасницям прискорено вдосконалювати власні розробки. Особлива увага приділяється інтеграції технологій штучного інтелекту, які вже найближчими роками можуть змінити характер бойових дій, зазначають експерти.

Для Латвії це набуває особливої актуальності. Країна межує з Росією і живе у відчутті ескалації геополітичної напруги. У ніч на 10 вересня російські дрони масово порушили повітряний простір Польщі, а через дев'ять днів Естонія зафіксувала порушення її повітряного простору російськими винищувачами МіГ-31. У самій Латвії вже двічі знаходили уламки російських безпілотників. На цьому тлі Рига прагне зміцнити роль у "коаліції дронів". DW поговорила з експертами про те, що це означає для країн Балтії.

Як "коаліція дронів" допомагає Україні

Коаліцію з підтримки України за допомогою безпілотних апаратів було створено 16 лютого 2024 року з ініціативи Латвії. Пізніше до проєкту як співголова приєдналася Великобританія. Сьогодні об'єднання налічує 20 країн, серед яких Туреччина і Бельгія, які вступили до нього цього року. За даними міноборони Латвії, за час існування коаліції Україні вже поставили або готують до передачі близько 100 тисяч безпілотників різних типів. Загальна сума допомоги за час роботи коаліції сягнула 4,5 мільярда євро.

На сайті латвійського оборонного відомства докладно описано процес виробництва: українські військові формулюють технічні вимоги до апаратів, після чого країни-учасниці запускають випробування і серійне виробництво. Такий підхід дає змогу в найкоротші терміни передавати готові дрони на передову.

Дрони - засіб для захисту

"Ми не можемо виробляти тисячі танків, але можемо створити десятки тисяч дронів, які виявляться не менш ефективними. Для маленької країни це спосіб асиметрично посилити свою безпеку", - каже в інтерв'ю DW колишній міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс. Він пояснює, що лідерство в "коаліції дронів" пов'язане не з амбіціями Риги, а з необхідністю адаптуватися до нової реальності. Це, на думку ексглави міноборони, дає можливості для економічного розвитку, залучаючи промисловість, університети й армію до спільних проєктів.

Артіс Пабрікс очолював міноборони Латвії у 2010-2014 і 2019-2022 рокахФото: Ozge Elif Kizil/AA/picture alliance

Особливе занепокоєння у політика викликають російські провокаційні дії - від глушіння сигналу GPS-навігації до польотів безпілотників над Польщею, Румунією та країнами Балтії. "Якщо союзники не готові збивати дрони в нашому небі, Москва тільки посилюватиме тиск. Помиляється той, хто думає, що загроза обмежується Балтикою або Польщею - дрони можуть долетіти до Парижу або Берліну", - застеріг Пабрікс. Утім, він вважає, що головна проблема - "не відсутність технологій, а брак політичної волі".

Латвія розвиває власний випуск безпілотників

Власне виробництво дронів у Латвії поки що залишається скромним: у 2024 році на український фронт було відправлено близько 5000 одиниць, головним чином FPV-дронів. Хоча латвійське військове відомство наполягає, що країна нарощує потенціал і складає конкуренцію великим гравцям в індустрії безпілотників. У 2026 році Рига має намір інвестувати в розвиток власного виробництва дронів щонайменше 100 мільйонів євро - сума, яка становить близько 6-7 відсотків річного військового бюджету країни.

Співзасновник і виконавчий директор компанії з випуску безпілотників Eraser Едгарс Гауручс переконаний, що гнучкість і швидкість впровадження нових технологій - важлива складова у виробництві. "Ще кілька років тому дрони сприймали як іграшки або техніку для зйомок, але тепер вони довели свою ефективність на полі бою. Невеликі та відносно недорогі апарати можуть знищувати техніку вартістю в мільйони (євро. - Ред.) і водночас вироблятися масово та швидко",- зазначає він.

У 2026 році Рига хоче вкласти у власне виробництво дронів щонайменше 100 мільйонів євроФото: Natalia Smolentceva/DW

За його словами, Латвія робить ставку на дослідження і розробку, а не тільки на виробництво. "Наші дрони проходять тести проти засобів радіоелектронної боротьби, і це дає можливість створювати більш стійкі системи. У Європі всі повинні працювати разом, якщо ми хочемо зберегти технологічну перевагу над Росією і Китаєм", - вказує один із засновників Eraser.

Можливості та ризики для Латвії

Політичний оглядач Крістіан Розенвалдс вважає мудрим рішення Латвії активно розвивати індустрію безпілотних систем, оскільки зараз країні важливо брати активну участь у глобальних процесах. Беручи участь у "коаліції дронів", у Латвії є шанс проявити себе перед західними партнерами, оскільки "у відносинах з Росією все і так зрозуміло", пояснює співрозмовник DW. "Будемо чесні, Латвія багато паразитувала на конфронтації з Росією, голосно гавкала на слона. Зараз більш важливо для нас, щоб Захід відчув реальний інтерес (до Латвії. - Ред.), не тільки як до буфера, а й за бажанням бути з нами разом", - зазначає він.

Активна роль Латвії у виробництві та розвитку індустрії безпілотників - не демонстрація сили, підкреслює Розенвалдс. "Зрозуміло, що така маленька країна за чисельністю населення і фінансовими можливостями поступається великим державам, але вона може стати посередником технологічних і організаційних рішень", - додає він. Це, на його думку, дає змогу великим державам більш ефективно домовитися і досягти конкретних результатів, і водночас створює шанс на економічне та іміджеве пожвавлення, зокрема в самій Латвії.

При цьому оглядач з побоюванням сприймає стрімкий розвиток безпілотних систем, особливо в поєднанні зі штучним інтелектом, і бачить тут велику відповідальність "коаліції дронів". "Ми самі створюємо зброю і тому зобов'язані задуматися, як її приборкати. Історія з ядерною зброєю середини XX століття показує: спочатку йде гонка розробок і демонстрація сили, а потім світове співтовариство змушене виробляти конвенції та механізми контролю. Поєднання дронів і штучного інтелекту може породити аналогічні ризики - і тому дуже важливо, щоб це завершилося конкретними міжнародними правилами, наприклад, Ризькою конвенцією, а не тільки технологічним змаганням", - вказує Розенвалдс.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW