Період агітації перед місцевими виборами у Молдові офіційно стартував 6 жовтня. Їхні результати матимуть велике значення у наступні два роки, коли в країні, яка прагне стати членом ЄС, але має майже третину громадян із проросійськими настроями, пройдуть президентські та парламентські виборчі кампанії.

За даними ЦВК, у Молдові зареєстровано 3,3 мільйона виборців. У ході голосування, призначеного на 5 листопада, вони оберуть 898 мерів та 11 тисяч депутатів місцевих рад. Виборча кампанія проходитиме за новими правилами.

Боротьба з олігархом-утікачем

ЦВК Молдови проводить перші вибори після набрання чинності низки поправок до виборчого кодексу. Одна з них, ухвалена в серпні, забороняє балотуватися протягом п'яти років мерам та депутатам різних рівнів, обраним раніше від партій, визнаних неконституційними. Ця норма позбавила можливості участі у кампанії 600 членів партії "Шор", забороненої Конституційним судом Молдови.

Оновлений закон також містить положення про неможливість використання атрибутики неконституційних партій іншими політичними формуваннями. Таким чином з гри вибув і новий блок під назвою "Шанс. Обов'язки. Реалізація", скорочено - "Ш.О.Р.", створений олігархом Іланом Шором, який засуджений у Молдові до 15 років в'язниці за банківське шахрайство і нині переховується в Ізраїлі.

ЦВК працювала за новими правилами до 28 вересня, поки п'ять депутатів парламенту від колишньої фракції "Шор" не оскаржили у Конституційному суді (КС) поправку, яка забороняє їм балотуватися. Спершу дію цієї норми було припинено, а 3 жовтня за три дні до старту агітації КС визнав її неконституційною.

Читайте також: ЄС ввів санкції проти лідерів проросійської опозиції Молдови

Екстрені заходи перед передвиборчою агітацією

Відразу ж лазівкою скористалася соратниця Ілана Шора та лідерка вуличних протестів проти проєвропейського уряду Молдови Марина Таубер. Незважаючи на те, що проти неї порушено кримінальну справу за отримання грошей від злочинного угруповання, вона подала документи для реєстрації на виборах мера у місті Більці.

4 жовтня голова парламенту Молдови Ігор Гросу екстрено зібрав засідання, щоб "доповнити Виборчий кодекс". Результатом нової поправки стало рішення щодо формування списку осіб, які не можуть бути зареєстровані кандидатами на виборах. До нього увійдуть ті, кого підозрюють або звинувачують у незаконному фінансуванні партій, що були відсторонені раніше від участі у виборах за непрозоре фінансування, і ті, хто перебуває під міжнародними санкціями.

На підготовку списку відведено чотири дні. Голова юридичної комісії парламенту з призначень та імунітетів Олеся Стамате 5 жовтня повідомила, що йдеться про 60-70 осіб. Тобто, кількість людей, які підпадають під обмеження, набагато менша, ніж у колишній нормі закону. Того ж дня президент Молдови Майя Санду підписала указ про оприлюднення закону про внесення змін до Виборчого кодексу.

Читайте також: Експерт: Росія хоче повернути собі Молдову, як і Білорусь

"PAS показує зуби"

"Проєвропейська партія "Дія і солідарність" (PAS), що перебуває при владі, нарешті показує зуби і намагається навести порядок", - так оцінює те, що відбувається, політичний аналітик і відставний дипломат Олексій Тулбуре. Але проблема в тому, каже він, що це відбувається за два дні до початку кампанії і виглядає "не дуже по-європейськи". Рішення, прийняті PAS, пророкує аналітик, будуть атаковані в судах, і результат таких розглядів не є очевидним.

Директор Інституту ефективної політики, політолог Віталій Андрієвський погоджується з такою оцінкою, але зазначає, що ситуація, як і раніше, небезпечна вливанням великих кремлівських грошей до місцевої політики. Робиться це, зазначає він, із прицілом на президентські вибори, які відбудуться рівно через рік.

У Ілана Шора після поправок до закону спостерігається сильний "кадровий голод", продовжує експерт, але водночас він не шкодує грошей на створення одразу двох нових партій - "Відродження" та "Шанс", у активістів яких 4 жовтня пройшли обшуки.

"Відродження", орієнтоване на радикально проросійську аудиторію, постраждало, за словами політолога, від "сильного пролому", що утворився після скандалу в місті Окниця в серпні. Депутата партії було затримано під час передачі хабара в 30 тисяч доларів меру міста за перехід із Партії соціалістів під крило Ілана Шора.

Партія "Шанс", створена на базі колишнього проросійського політформування "Наші", має більше перспектив. Після реєстрації у серпні формування очолив журналіст Олексій Лунгу, який відразу ж обійняв посаду виконувача обов'язків мера міста Оргіїв, де розташована була штаб-квартира партії "Шор", і подав документи на участь у виборах мера. Якщо йому вдасться виграти, партія "Шанс", яка нині декларує європейські соціал-демократичні цінності, отримає перспективного кандидата в президенти.

Москва, зазначає Віталій Андрієвський, готова вкладати не лише у проросійські партії, а й у проєвропейські - аби лише підконтрольні Кремлю. Про це свідчить і скандал, пов'язаний із арештом одразу трьох політиків, підозрюваних у змові з Іланом Шором. Серед них лідер проєвропейської "Ліги міст та спільнот" (LOC), проукраїнський активіст Михайло Багас. Напередодні етапу агітації прокурори змогли задокументувати передачу грошей Іланом Шором для підкупу проєвропейських політиків Молдови, повного списку яких поки що не оприлюднено.