Росія може напасти на НАТО й раніше 2029 року, як це прогнозує Бундесвер; армія Німеччини поки що недостатньо готова захищати країну та союзників; її реальні потреби більші, ніж плани уряду. Це лише кілька тез із виступу військового історика Зенке Найцеля (Sönke Neitzel) у понеділок, 10 листопада, під час обговорення в комітеті Бундестагу з питань оборони урядового законопроєкту про військову службу. Слухання за участю експертів пройшли в рамках підготовки до другого та третього читання.

"Країна не може набрати екіпажі для шести підводних човнів", - обурювався Найцель. Для порівняння: у ВМФ ФРН було 24 підводні човни. За часів "холодної війни" населення ФРН було на 20 мільйонів менше, ніж зараз, але армія була в 2,5 рази більшою, проблем із нестачею солдатів не було завдяки призовній армії.

Що робити, якщо Бундесверу не вистачить добровольців

На тлі війни Росії проти України і заяв про загрозу для НАТО нинішній федеральний уряд консерваторів з блоку ХДС/ХСС і соціал-демократів поспішає реформувати Бундесвер. Ставка поки що робиться не на повернення призупиненого у 2011 році призову, а на тих, хто піде служити добровільно. Завдання - збільшити кількість тих, хто вже служить за контрактом, або професійних військових. 

Законопроєкт про "модернізацію військової служби" передбачає збільшення чисельності активних солдатів з приблизно 180 тисяч зараз до 260 тисяч до кінця 2020-х років. Також у планах - 200 тисяч резервістів. Документ у Бундестазі пройшов у жовтні перше читання, до кінця року очікується остаточне затвердження. Суперечки точаться навколо центрального питання - що робити, якщо добровольців буде недостатньо. 

З одного боку, їх потрібно відносно небагато - приблизно кілька десятків тисяч. І навіть їх поки що немає де розмістити - бракує казарм. Призвати всіх означатиме, що армія зросте до 500-600 тисяч, що перевищує її потреби та можливості. У цьому немає необхідності, вважає Найцель, хоча він й оцінив потреби Бундесверу в особовому складі вище, ніж заявлені як основна мета 260 тисяч.

Один із запропонованих представниками коаліції варіантів передбачає принцип жеребкування, але перед першим читанням проти несподівано виступив міністр оборони Борис Пісторіус (Boris Pistorius). Він наполягає на тому, щоб медичне обстеження проходили всі молоді чоловіки, а не лише ті, кого визначить лотерея. У понеділок Пісторіус заявив, що вже цього тижня можлива домовленість у рамках коаліції, причому "остаточна". 

Потреба перевірити та взяти на облік усіх - спадок політики останнього десятиліття. Коли Німеччина вирішила призупинити призов, було не лише розформовано військкомати. Їх було трохи більше 50, і тепер відновлять половину, розповів на слуханнях у Бундестазі представник Бундесверу генерал Роберт Зіґер (Robert Sieger). Найболючіше місце - понад 10 років тому, коли канцлером була Анґела Меркель (Angela Merkel) - було знищено бази даних призовників. Експерти вважають це помилкою. Тепер ці бази створюватимуть із нуля. 

Поетапне повернення до призову дозволить використати солдатів там, де їх не вистачає, зазначили експерти. Так, Найцель розповів, що вже зараз немає недобору у десантних підрозділах Бундесверу: "Очевидно, молоді люди люблять стрибати з парашутом". За його словами, так не скрізь. Частина контрактників з різних причин не хоче продовжувати службу, визнав полковник Андре Вюстнер (Andre Wüstner), голова Німецького об'єднання військовослужбовців Бундесверу. 

Молодь проти призовної армії

Загалом молоді німці налаштовані скептично. В опитуваннях більшість тих, кому від 18 до 29 років, висловлюються проти повернення призовної армії. Їхні інтереси на засіданні у Бундестазі представляв Квентін Ґертнер (Quentin Gärtner), генсек Федерального форуму школярів. Він критикував те, що законопроєкт досі розроблявся без участі тих, кого він стосується. Це не зовсім так - кожна партія має молодіжне крило. 

Ґертнера кілька разів запитували, як зробити службу в армії привабливою для молодих. Він ухилився від прямої відповіді, але запропонував інвестувати в школи, в деяких з яких "протікають дахи". Законопроєкт про службу в армії передбачає збільшення зарплати військовим та бонуси, наприклад, водійські права. Щоправда, така нагода була й раніше. 

Критично відгукнулася про можливе повернення військового обов'язку і Даніела Брода (Daniela Broda), голова Об'єднання молодіжних організацій. За її словами, молодь і так "вносить значний внесок" у добробут суспільства. Ґертнер сказав приблизно те саме, передаючи свою бесіду в одній зі шкіл про те, чи потрібно закликати жінок. Урядовий законопроєкт передбачає обов'язковий облік та проходження медкомісії лише для чоловіків.

Військовий історик Зенке Найцель не погоджується з тими, хто вважає, що більшість німців не хочуть призовної армії. Він послався на опитування, які доводять протилежне - більше половини "за". Найцель сформулював дилему, яка стоїть перед депутатами Бундестагу, так: "Що важливіше - безпека країни чи права індивідуума?" Він вважає, що сподіватися на те, що "пронесе" і воювати не доведеться - не найкращий варіант. За його словами, загроза Росії залишається, а Німеччина реагує повільно. Запустити обов'язковий медогляд потенційних призовників планують у липні 2027 року.