Другий тиждень наступальної операції ЗСУ в Курській області прояснив ситуацію і призвів до часткової зміни оцінок на Заході. Президент України Володимир Зеленський уперше відкрито визнав, що операція проводиться. Західні лідери з країн-партнерів України, як і раніше, стримані, але заявили, що не проти використання їхньої зброї. Що думають про те, що відбувається, західні військові експерти?

DW обговорила курський наступ ЗСУ з колишніми співробітниками міністерств оборони Німеччини та США: Ніко Ланґе (Nico Lange) і Кетрін Сендак. Ланґе - експерт Мюнхенської конференції з безпеки, який до цього працював у керівництві міноборони ФРН за канцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel). Сендак - директорка Трансатлантичної програми з оборони та безпеки в Центрі аналізу європейської політики (CEPA) у Вашингтоні. З 2018 по 2021 рік вона була головним директором з Росії, України та Євразії в Пентагоні.  

Що є метою операці ЗСУ на Курщині, а що - ні

Ніко Ланґе каже, що скепсис перших днів змінився в нього та його колег на Заході визнанням успіхів ЗСУ. "Серед військових експертів викликає велику повагу, як у таких умовах секретності, великої дисципліни можна було готувати і потім уже понад тиждень проводити таку операцію, - каже Ланґе. - Україна показала дуже високий рівень у військовій сфері".

Свій скепсис він пояснює дилемою ЗСУ - використовувати резерви в Курській області чи для захисту Донбасу? Незважаючи на успіхи, ця дилема нікуди не зникла, зазначає Ланґе. За його словами, відповідь на, мабуть, головне питання - чи варта була Курська операція витрачених Україною ресурсів - буде дана лише через деякий час. За його словами, оперативні цілі України до кінця не зрозумілі, Київ про них не говорить, як і про кількість задіяних сил. У те, що Київ намагається захопити Курську АЕС, щоб обміняти її на захоплену Росією Запорізьку АЕС Ланґе не вірить. 

Але перші висновки - позитивні, каже Ланґе. "Ми бачимо, що Україна може наступати і не тільки відступати. Це дуже важливо, - зазначив берлінський експерт. - Звісно, у Німеччині є особливість, тому що Курськ має історичне значення. Є деякі партії всередині ФРН, які хочуть інструменталізувати факт, що в цій наступальній операції використовуються німецькі БМП Marder. Але в суспільстві є велика підтримка".

До успіхів Ланґе відніс підняття бойового духу в ЗСУ і той факт, що Україні вдалося перебити негативні новини з Донбасу, де Росія продовжує повільно просуватися до захоплення стратегічно важливих міст Торецьк, Покровськ і Часів Яр. Також німецький експерт звернув увагу на захоплення багатьох полонених російських солдатів, що дасть змогу Україні обміняти їх на полонених військовослужбовців ЗСУ.

Кетрін Сендак, у свою чергу, позитивно оцінила підготовку операції і той факт, що Україна знайшла, використала і показала всьому світу "слабкі місця Росії". За її словами, це, серед іншого, дає Україні "важіль для переговорів" з Росією, але наскільки він буде ефективним, вона не сказала. Президент Володимир Путін вважає, що це було однією з цілей Києва і дав зрозуміти, що такий розрахунок не спрацює. Сендак називає дві важливі цілі України в Курській області - показати здатність "організувати просунутий наступ і змінити уявлення про те, як іде війна". Другим завданням вона назвала - змусити Росію відступати і змінити підхід до війни. 

При цьому Сендак зазначила, що Київ ризикує: "Якщо справжньою метою було змусити перекинути частину російських ресурсів на іншу ділянку російського кордону, я не знаю, чи вдасться це", - каже колишня співробітниця Пентагону. Станом на п'ятницю, 16 серпня, західні джерела повідомляють про перекидання російських військ, але не з Донбасу, а з інших напрямків у Курську область.

Чи отримає Україна більше західних озброєнь?

На тлі перших днів курської операції в українських ЗМІ часто звучало питання - чи стане вона каталізатором для нових постачань озброєнь і зняття обмежень на удари західною зброєю в глибині Росії? Київ намагається переконати в цьому партнерів, заявив в одному зі звернень президент Володимир Зеленський. Поки що жодна з країн не оголосила про збільшення поставок, але, наприклад, за даними видання Politico, США "відкриті" до поставок далекобійних крилатих ракет.

Експерти налаштовані стримано-скептично. "Я не знаю, чи є операція в Курську аргументом на користь надання більшої кількості зброї, - каже Кетрін Сендак. - Ми (США) відправляємо в Україну багато техніки та озброєння". Однак, за її словами, на тлі наступу в Курській області в розмовах Києва з партнерами з'явився "новий вимір", і вони "почнуть трохи змінюватися".

Ніко Ланґе вважає, що чекати суттєвих змін до президентських виборів у США в листопаді не варто: "Я думаю, що буде продовження політики, різких змін не буде". Це стосується і Німеччини, яка, як висловився політолог, "робить те, що робить Америка". 

Що далі: Чи застосує Путін ядерну зброю?

У прогнозах розвитку подій експерти обережні. Кетрін Сендак припускає, що президент Путін розглядає різні варіанти, а рішення про те, "якою буде відповідь", поки що не ухвалено. Вона вважає, що він, найімовірніше, не вибере варіант застосування ядерної зброї, чим раніше неодноразово погрожували російські представники різного рівня, зокрема експрезидент Дмитро Медведєв. Путін усвідомлює, що "українці не можуть утримувати територію довго", каже Сендак.

Ніко Ланґе вважає, що в середині серпня Україна опинилася в становищі, коли вона може протягом тижнів або місяців "повільно відступати (з Курської області), завдаючи втрат російській армії". На його думку, для Києва "краще, коли війна йде на території Росії, а не тільки в Україні".