Військова допомога Україні від партнерів-членів Північноатлантичного альянсу (НАТО) має координуватися самим Альянсом, переконаний його генеральний секретар Єнс Столтенберг. Тому він запропонував створити для цих цілей окрему місію. Вона не замінить собою "формат Рамштайн" під егідою США, але доповнюватиме і підтримуватиме його, кажуть у штаб-квартирі НАТО. У п'ятницю, 14 червня, міністри оборони країн Альянсу узгодили механізм роботи програми під назвою "Підтримка НАТО в галузі безпеки та навчання для України" - Nato Security Assistance and Training for Ukraine (NSATU). Її офіційно започаткують на липневому саміті у Вашингтоні.

Тепер Альянс буде курирувати підготовку українських військових на навчальних об'єктах НАТО, планувати і координувати постачання озброєнь Києву, а також керувати передачею і ремонтом техніки. Штаб-квартира місії знаходитиметься в німецькому Вісбадені, а її логістичні вузли працюватимуть у східній частині Альянсу. Загалом до програми будуть залучені 700 співробітників НАТО та його партнерів, повідомив Столтенберг на пресконференції за підсумками міністерської зустрічі. Генсек наголосив, що ця місія посилить допомогу Україні, але не зробить Північноатлантичний альянс стороною конфлікту.

Чи вдасться НАТО вплинути на тих, хто не виконав обіцянки Києву?

"Взявши на себе провідну роль, НАТО забезпечить надійнішу, послідовнішу підтримку, поліпшить сумісність (ЗСУ з арміями союзників. - Ред.)", - сказав Столтенберг. Він переконаний, що такий формат зможе забезпечити виконання досі невиконаних обіцянок, оскільки понад 99 відсотків озброєння для ЗСУ постачають країни НАТО: "Ми, наприклад, спостерігаємо, що союзники робили заяви (щодо постачання зброї. - Ред.), які не виконували. А якщо НАТО братиме участь у забезпеченні більшої прозорості та підзвітності, ми розраховуємо, що більше союзників виконуватимуть свої зобов'язання".

Очільник Пентагону Ллойд Остін, своєю чергою, заявив, що США виконали колосальну роботу, очолюючи Контактну групу з питань оборони України ("формат Рамштайн"), і багато в чому завдяки цьому Москві не вдалося досягти своїх військових цілей. Проте він привітав "будь-яку допомогу" в прискоренні поставок для ЗСУ. "Нам потрібно, щоб кожен робив трохи більше, ми перебуваємо на ключовому етапі цієї боротьби", - заявив він, відповідаючи на запитання DW на пресконференції у штаб-квартирі НАТО 14 червня.

Українська сторона оцінила створення NSATU позитивно. Завдяки цій програмі країні вдасться зблизитися з Альянсом і впливати на ефективність постачання озброєння, вважають у Києві. "НАТО хоче ... посилити нашу коаліцію шляхом супроводу наших двосторонніх відносин із партнерами, - сказав DW міністр оборони України Рустем Умєров. - Як ви знаєте, багато країн, які входять до контактної групи - "формат Рамштайн", - є членами НАТО. І сама організація хоче долучитися, щоб супроводжувати управлінські питання, які стосуються міжнародної технічної допомоги та фінансування країнами, а також щоб проводити функціональний аудит допомоги".

Інакше кажучи, у НАТО буде мандат, щоб "телефонувати країнам і питати, чи дійшла військова, технічна і фінансова допомога" до Києва, пояснив Умєров. "І в України, і в НАТО буде юридична можливість брати участь у питаннях міжнародної технічної допомоги", - підсумував він.

Читайте також: Очільник Пентагону не підтвердив передачу "польського" ЗРК Patriot Україні

Довгострокову фінансову підтримку поки не погодили

Затримки з військовою допомогою вже призвели до серйозних проблем для ЗСУ на полі бою, "і ми не повинні допустити, щоб це повторилося", заявив Столтенберг. Він продовжує домагатися створення програми довгострокової фінансової підтримки України. Спочатку йшлося про 100 мільярдів євро на п'ять років, та згодом пропозицію переглянули: на засіданні міністрів оборони країн Північноатлантичного альянсу в Брюсселі 13 і 14 червня обговорювали щонайменше 40 мільярдів євро на рік. Саме стільки союзники щорічно витрачають на військову допомогу Україні з початку повномасштабного російського вторгнення.

Столтенберг запропонував виділяти ці гроші пропорційно ВВП країн-членів, проте не всіх міністрів влаштував такий підхід. "Італія заявила, що не згодна із зобов'язанням у 40 мільярдів, що означало б для нас 3,5 мільярда на рік. Нам і так важко досягти двох відсотків (видатків на оборону. - Ред.). Для Італії ці 40 мільярдів не стоять на порядку денному", - сказав журналістам глава Міноборони країни Гвідо Крозетто.

Водночас багато інших союзників підтримують цю ідею, стверджує Столтенберг. Однак її деталі ще належить опрацювати, повідомив DW шведський міністр оборони Пол Йонсон. "Я вважаю цілком природним те, що НАТО бере на себе більше відповідальності за підтримку України, оскільки Україна також має стати членом НАТО, - сказав він. - Швеція разом із Нідерландами, Норвегією та Данією взяла на себе довгострокові фінансові зобов'язання. І ми вважаємо, що це добре, тому що це забезпечує передбачуваність і стабільність, а також є для українців гарантією того, що ми будемо з ними стільки, скільки буде потрібно. Ми сподіваємося, що й інші країни підуть цим шляхом, і що до саміту у Вашингтоні це питання буде вирішене".

Читайте також: Данія першою в НАТО купуватиме українську зброю для ЗСУ

Захід посилює підтримку Києва, Росія відповідає гібридними атаками

Озброєння союзників просто зараз істотно змінюють ситуацію на полі бою, кажуть у НАТО. Так, завдяки новим поставкам, ЗСУ вдалося сповільнити російський наступ у Харківській області та стабілізувати ситуацію на цій ділянці фронту. Додаткова допомога вже в дорозі, наприклад, цього літа мають прибути довгоочікувані для Києва винищувачі F-16.

Водночас, що більше опору зустрічає Росія в Україні, тим сильніше активізуються її гібридні атаки у країнах НАТО. Останніми тижнями союзники зафіксували сплеск диверсій, кібератак, використання міграції як інструменту тиску та інших ворожих дій з боку Росії. "Це вже за межею гібридних дій, це саботаж", - сказав у кулуарах зустрічі високопоставлений чиновник альянсу. Таке ж формулювання використав на підсумковій пресконференції і Столтенберг. Заходу, з одного боку, не варто гостро реагувати на російські провокації, але з іншого, слід ставитися до них серйозно, вважає він.

"НАТО зробила все, щоб союзники зрозуміли, що це не окремі випадки, а частина кампанії, яка ведеться Росією", - сказав він, відповідаючи на запитання DW про заходи боротьби з російською гібридною діяльністю на Заході. Тому, за його словами, в Альянсі вже активізували обмін розвідданими, що, своєю чергою, призвело до кількох затримань і допомогло запобігти запланованим диверсійним акціям. Крім того, союзники посилюють захист підводної та наземної критичної інфраструктури, складів, кіберзахист, готові запроваджувати подальші санкції щодо співробітників російської розвідки, включно з їхньою висилкою з країн НАТО та обмеженням їхнього пересування.

Читайте також: Україна і її партнери критикують "мирні пропозиції" Путіна

Саміт НАТО відбудеться 9-11 липня у Вашингтоні. На ньому не очікується формального запрошення для України вступити до Північноатлантичного альянсу. Ключовими результатами, крім відкриття координаційної місії NSATU, мають стати довгострокова фінансова допомога і подальша інтеграція України в Альянс. "Це зокрема питання формулювань (підсумкової декларації. - Ред.), які зараз обговорюються, а також усе, що ми робимо для сумісності, просуваючи Україну ближче до НАТО", - сказав Столтенберг.