"Ми сповнені рішучості стримувати, виявляти й зупиняти будь-які спроби саботажу. На будь-які напади на нашу інфраструктуру буде жорстка й рішуча відповідь", - наголошується в спільній заяві, ухваленій за підсумками неформального саміту країн НАТО, розташованих в регіоні Балтійського моря. Саміт відбувся 14 січня в Гельсінкі.

Приводом для зустрічі стала серія інцидентів, пов'язаних з пошкодженням кабелів та трубопроводів, прокладених дном Балтійського моря між країнами НАТО цього регіону. "Доводиться виходити з того, що вони є елементами гібридної стратегії, що загрожує європейським країнам", - заявив на саміті канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz), маючи на увазі Росію.

Операція із захисту підводної інфраструктури

"Сьогодні я можу оголосити, що НАТО розпочинає операцію Baltic Sentry, - заявив на пресконференції після зустрічі генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте. Операцією, назву якої можна перекласти як "балтійський вартовий", керуватиме верховний головнокомандувач об'єднаних збройних сил НАТО в Європі, американський генерал Крістофер Каволі.

На саміті в Гельсінкі ухвалено рішення для охорони акваторії Балтійського моря значно збільшити кількість патрульних та бойових кораблів, у тому числі німецьких, літаків-розвідників, надводних і підводних дронів. До операції будуть залучені також підводні човни й супутники. Вирішено також підключити й посилити з цією метою регіональну тактичну штаб-квартиру ВМС Німеччини в Ростоці (CTF Baltic - Commander Task Force Baltic).

Загальна кількість військових кораблів, які беруть участь в операції Baltic Sentry, не повідомляється. Як заявив Рютте, "щоб не робити противника розумнішим, ніж він уже й так є". Спільним проведенням такої операції Німеччина, Данія, Естонія, Фінляндія, Латвія, Литва, Польща й Швеція реагують на низку випадків, як вважається, навмисного пошкодження підводних кабелів, ліній зв'язку та трубопроводів. 

Що замишляв екіпаж танкера Eagle S?

Вчасно до початку саміту в Гельсінкі фінська влада оприлюднила нові деталі розслідування в справі танкера Eagle S. Його затримали за підозрою в причетності до розриву кабелю Eastlink 2 у Балтійському морі наприкінці грудня.

За версією слідства, танкер пошкодив кабель якорем, що він його упродовж 60 миль тягнув за собою морським дном. Коли судно затримали, йому бракувало одного з якорів. Пізніше чотириметровий якір вагою 10 тонн знайшли в районі місця інциденту. За версією фінської кримінальної поліції, танкер Eagle S, який вийшов з порту Санкт-Петербургу під прапором островів Кука, здійснив диверсію за завданням російських спецслужб. Капітан судна - громадянин Грузії, а члени екіпажу - громадяни Індії та Грузії.

Як повідомив керівник фінського Національного бюро розслідувань Рісто Лохі, екіпаж танкера був готовий перерізати також інші кабелі й трубопроводи, якби фінська влада цьому не завадила. Під загрозою, зокрема, перебував другий кабель електропередачі Estlink 1 та газогін BalticConnector між Фінляндією та Естонією.

"Очевидним був безпосередній ризик пошкодження інших кабелів та газогонів, котрі належать до нашої критично важливої підводної інфраструктури", - заявив Лохі кореспонденту інформаційного агентства Reuters. У ЄС вважають, що танкер Eagle S належить до так званого "тіньового флоту" Росії.  

"Тіньовий флот" Росії для обходу санкцій

Цей флот Росія використовує переважно для торгівлі нафтою в обхід західних санкцій. Скільки саме танкерів входить до складу російського тіньового флоту, достеменно не відомо. За оцінками британської морської інформаційної служби Lloyd's List Intelligence, їх близько 460, що становить від 10 до 15 відсотків світових танкерних потужностей. За іншими оцінками, таких суден на службі Росії значно більше.

Аналітики Kyiv School of Economics вважають, що Росія інвестувала в створення такого флоту до 10 млрд доларів, і перевозить за допомогою цих танкерів близько 4 млн барелів нафти на добу. Це складає приблизно 70 відсотків нафтового експорту Росії морським шляхом. 

Наприкінці минулого тижня один з таких танкерів - Eventin з 99 000 тонн російської нафти - втратив керування в Балтійському морі. Його відбуксирували до німецького порту Засніц на острові Рюген. Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок (Annalena Baerbock) заявила, що використання таких старих суден загрожує європейській безпеці, й звинуватила Володимира Путіна в тому, що той "цинічно використовує флот іржавих танкерів" та "свідомо йде на те, що туризм у Балтійському морі опинився під загрозою". 

Санкції проти конкретних танкерів

Торік влітку країни ЄС почали запроваджувати санкції проти конкретних суден, які, до речі, не завжди ходять під російським прапором. Таким танкерам не дозволяється заходити в порти країн ЄС, європейським фірмам заборонено їх страхувати й обслуговувати.

У санкційному списку Євросоюзу зараз близько 80 танкерів з російського "тіньового флоту", в британському - понад 50, в американському - 183. Санкції діють. Так, 13 січня три танкери, що перевозили 2 млн барелів російської нафти до Китаю з російського тихоокеанського порту Козьміно, не пустили до порту китайської провінції Шаньдун. 

"Використання Росією так званого "тіньового флоту" представляє собою особливу загрозу для морської та екологічної безпеки в регіоні Балтійського моря й у глобальному масштабі, - наголосили учасники саміту в Гельсінкі в спільній заяві. - Ми залишаємо за собою право вживати у відповідності до міжнародного права заходи проти всіх суден, що їх підозрюють в обході санкцій і котрі є загрозою для нашої безпеки, інфраструктури та довкілля".

Канцлер Олаф Шольц заявив про необхідність перевірити, які можливості щодо цього надає чинне міжнародне морське право. А якщо з'ясується, що таких можливостей недостатньо, то, додав він, "слід створити додаткові в рамках ЄС та національного законодавства".