Берлін хоче надати Україні додаткову військову допомогу на вісім мільярдів євро. Ця сума стане частиною загальних витрат ФРН на оборону, які у країн НАТО мають досягати два відсотків від їхнього ВВП.
Реклама
Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус (Boris Pistorius) на своїй посаді вже рік. Цей політик, якому доручено модернізувати німецькі збройні сили (Бундесвер), є наразі найпопулярнішим міністром в уряді канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz) - вкрай непопулярного у Німеччині, згідно з опитуваннями громадської думки.
Однак фінансові плани масштабної реформи Бундесверу, які є частиною так званого "поворотного моменту" в історії німецької зовнішньої політики та політики у сфері безпеки, були серйозно порушені незадовго до річниці вступу Пісторіуса на посаду.
У федеральному бюджеті на 2024 рік коаліційний уряд, сформований Соціал-демократичною партією Німеччини (СДПН) (Пісторіус - її представник), партією "Союз-90"/"Зелені" та Вільною демократичною партією (ВДП), зможе виділити на оборону два відсотки від ВВП країни - мета, яку взяли на себе всі країни-члени НАТО, - лише за допомогою серйозних фокусів із цифрами.
Цей підхід критикує насамперед найбільша опозиційна партія - Християнсько-демократичний союз (ХДС). Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року канцлер Шольц пообіцяв своїм партнерам у Європі та Америці, що Берлін і надалі виконуватиме зобов'язання щодо витрат на військові потреби.
На модернізацію Бундесверу має бути виділено додатково 100 мільярдів євро. Цей спеціальний фонд - кошти, затверджені Бундестагом - насамперед призначений для закупівлі сучасних озброєнь та військової техніки. Проте із зазначеної суми тепер йдуть кошти і на допомогу Україні. З 2024 року Німеччина планує витратити на постачання зброї України загалом близько восьми мільярдів євро.
ХДС різко критикує таке рішення. "Всупереч тому, що було передбачено в Основному законі, спеціальний фонд використовується для поточних операцій та підтримки, а не для модернізації Бундесверу", - заявив в інтерв'ю DW експерт фракції ХДС/ХСС з питань оборони, відставний полковник Родеріх Кізеветтер (Roderich Kiesewetter).
Кізеветтер також розкритикував розрахунки німецького уряду, які стосуються допомоги Україні. "Цифри прикрашені, - каже Кізеветтер. - Насправді ми маємо подивитися, що в сукупності було надано". За останні два роки, за його даними, загальна сума допомоги Києву оцінюється в чотири-п'ять мільярдів євро. "На цей рік було анонсовано надання ще восьми мільярдів, але їх не виділено. І було б дуже чесно і корисно, якби федеральний уряд оприлюднив, що надаlно (Києву. - Ред.), а не те, про що було оголошено", - вважає відставний полковник.
Тим часом Німеччина повідомила, що її внесок у рамках міжнародної допомоги Україні, наприклад, за лінією ЄС, перевищив 17 мільярдів євро. Однак у цю суму також входить соціальна підтримка понад мільйона українських біженців, які перебувають у ФРН, зазначає депутат від ХДС Кізеветтер.
Уряд ФРН посилається на Інститут світової економіки в Кілі (IfW), який кілька разів на рік публікує інформацію про міжнародну допомогу Києву у своєму так званому "Трекері підтримки України". Ці дані є довгими рядами таблиць, у яких, наприклад, вартість наданої Україні продукції військового призначення, такої як танки Leopard із запасів Бундесверу, оцінюється в бухгалтерських термінах.
Франція незадоволена німецьким "Трекером підтримки України"
Однак французька влада розкритикувала німецькі розрахунки, згідно з якими Париж за останні два роки виділив Україні менше одного мільярда євро допомоги. Згідно з ними, Франція опинилася б на 13-му місці серед країн, які підтримують Україну. А на першому місці був би ЄС, за яким слідують США, Німеччина та Великобританія. "Я не згоден із цим рейтингом, складеним експертами з Кіля", - заявив нещодавно міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню в ефірі національної радіостанції France Inter.
Франція, ядерна держава, традиційно тримає у таємниці дані про свою оборонну промисловість. Однак серед тих, хто в Берліні займається питаннями безпеки, подейкують, що уряд у Парижі навіть шукав діалогу з дослідниками з IfW і при цьому ставив під сумнів їхні розрахунки. У Кілі не стали коментувати цю інформацію у відповідь на запит DW.
Критика Парижем Берліна у зв'язку із підтримкою України зрозуміла. "Франція пишається тим, що все, що нею обіцяно, насправді виконується, і все, що надано, працює", - наголосив французький міністр оборони в інтерв'ю France Inter невдовзі після повернення з Києва.
Там стало відомо, що Україна не може задіяти жоден із танків Leopard 2, поставлених Німеччиною, оскільки вони потребують технічного обслуговування. Лекорню, своєю чергою, оголосив, що цього року Париж виготовить та надасть Києву ще 78 артилерійських установок CAESAR.
Родеріх Кізеветтер із ХДС вважає, що уряд канцлера Шольца та міністр оборони Пісторіус на додаток до сказаного несуть відповідальність за виробництво 155-міліметрових снарядів для української артилерії. "Оборонна промисловість, наприклад, каже, що цього року вона могла б виробити 400 тисяч артилерійських снарядів, - розповів депутат. - Але в тому, що стосується тендерів, контрактів, договірного права, немає жодної дебюрократизації, тож це не втілюється в життя”.
Бухгалтерські трюки Берлін використовував і раніше
Фахівці у сфері безпеки, такі як колишній співробітник міноборони ФРН Ніко Ланґе (Nico Lange), критикують Німеччину за те, що вона видає промисловим підприємствам замало закупівельних гарантій. Крім того, за його словами, за два роки після оголошення Шольцем "поворотного моменту" та створення спецфонду не було реформовано бюрократію у сфері закупівель для Бундесверу.
"Темпи просто недостатні, і можна було б сказати: "Зараз настав поворотний момент, у нас більше грошей, у нас є спеціальний фонд, і тепер ми робимо все інакше", - підкреслив Ланґе, нині експерт Мюнхенської конференції з безпеки.
Насамперед, цілком очевидно, що нічого не змінилося у розрахунках щодо того, чи досягне Німеччина показника військових витрат у розмірі двох відсотків від ВВП, узгодженого в рамках НАТО. Попередні уряди ФРН також були дуже винахідливими щодо цього, констатував в інтерв'ю DW Крістіан Меллінґ (Christian Mölling) з Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP).
У своєму недавньому аналітичному дослідженні Меллінґ зазначив, що за найгіршого сценарію НАТО має всього п'ять років, щоб озброїтися таким чином, щоб відлякати Росію від нападу на територію альянсу, особливо на країни Балтії. Той факт, що німецький уряд тепер включає допомогу Україні у свої військові витрати для досягнення показника два відсотків від ВВП, "також може бути легітимним", вважає Меллінґ. Українська армія, за його словами, також опосередковано захищає НАТО від Росії - сторони, яка нападає.
Яку зброю Україна отримує від Заходу
Україна вперше отримає від Німеччини гелікоптери Sea King Mk41. Західні країни вже надали Києву військову допомогу на мільярди доларів - від танків Leopard до ракет ATACMS. Про деякі види західної зброї - галерея DW.
Фото: Wolfgang Minich/picture alliance
Черговий літак із військовою допомогою Україні
Від початку вторгнення Росії в Україну постачання озброєнь Києву здійснили вже понад два десятки держав - від Австралії до США. І йдеться не тільки про амуніцію, стрілецьку та нелетальну зброю, а й про важкі системи та бронетехніку. DW - про деякі з них.
Фото: Kacper Pempel/REUTERS
Гелікоптери Sea King Mk41
ЗСУ вперше отримають від Німеччини шість багатоцільових гелікоптерів Sea King Mk41, необхідне оснащення і запасні частини до них, повідомило міноборони ФРН. Українські військові пройдуть відповідний курс навчання.
Фото: Wolfgang Minich/picture alliance
Далекобійні ракети ATACMS
ATACMS - це оперативно-тактичний балістичний ракетний комплекс виробництва американської компанії Lockheed Martin. Ці ракети можуть нести як унітарні боєголовки, так і касетні елементи ураження. ATACMS здатні вражати цілі на відстані до 300 км. Як повідомляється, Київ отримав базову версію ATACMS - MGM-140A ATACMS Block 1 (M39), яка здатна уражати цілі в діапазоні від 25 до 165 кілометрів.
Фото: U.S. Army/Avalon/Photoshot/picture alliance
Бойовий танк Leopard 2A6
Німецький Leopard 2A6 оснащений 120-мм гладкоствольною гарматою, двома кулеметами, один з них працює в парі з гарматою, другий розрахований на враження цілей у повітрі. На танку можна встановити ПТРК. Екіпаж - чотири особи. Вага з повним боєкомплектом становить понад 60 тонн, швидкість - до 72 км/год, потужність - 12-циліндровий дизельний двигун - 1500 к.с., бак - 1160 літрів.
Фото: Martin Meissner/AP Photo/picture alliance
Бойова машина піхоти Marder
БМП Marder Україна отримує від Німеччини. Місткість БМП - 10 осіб. Озброєння - швидкострільна автоматична 20-мм гармата й спарений з нею кулемет калібру 7,62 мм. На башті можуть встановлюватися ПТРК Milan та гранатомети. Для захисту бійців від зброї масового ураження БМП оснащена вентиляційною системою. БМП здатна долати водні перешкоди завглибшки до двох мерів.
Фото: BeckerBredel/IMAGO
БМП М2 Bradley
M2 Bradley - головна американська БМП. Вона поєднує хороший захист, потужне озброєння й дуже хорошу систему спостереження й керування вогнем, яка включає режим зі швидкого пошуку й ураження цілей командиром. Завдяки цій системі та далекобійному протитанковому ракетному комплексу TOW ця БМП вважається дуже серйозним протитанковим засобом. Перша партія відправлена в Україну в січні 2023 року.
Фото: Baderkhan Ahmad/AP Photo/picture alliance
Зенітна самохідна установка Gepard
Перші німецькі зенітні самохідні артилерійські установки Gepard прибули до України ще в серпні 2022 року. САУ Gepard здатна вражати цілі, що летять на висоті до трьох кілометрів, на дистанції до чотирьох кілометрів. Комплекс має дві швидкісні гармати Oerlicon KDA калібру 35 мм швейцарського виробництва й два радари, які розпізнають ціль на відстані 15 кілометрів.
Фото: Thomas Imo/photothek/IMAGO
Бойовий танк Challenger 2
Танки Challenger 2, що їх Україна отримала від Великобританії, оснащено 120-мм нарізною гарматою, боєкомплектом - 52 снаряди. Дальність стрільби - до дев'яти кілометрів. На танку встановлено два кулемети. Challenger 2 - один з найважчих танків з вагою до 75 тонн. До корми підвішуються баки зі запасним пальним. На танку встановлені дизельні двигуни потужністю 1200 к.с., запас пробігу - 450 км.
Фото: Tomasz Waszczuk/PAP/epa/dpa/picture alliance
Зенітно-ракетний комплекс IRIS-T SLM
Перший комплекс IRIS-T SLM Німеччина передала Україні в жовтні 2022 року. Три будуть надійдуть у 2023 році. Це одна з найсучасніших систем ППО. Її можна використовувати для захисту від крилатих ракет, безпілотників, літаків і гвинтокрилів, що перебувають на висоті до 20 км й на відстані до 40 км. Бундесвер поки що не має на озброєнні цієї системи ППО. IRIS-T SLM коштує близько 145 мільйонів євро.
Фото: Diehl Defence
Головний бойовий танк США M1A2 Abrams
Танки Abrams, що їх Україна отримала від США, оснащені гладкоствольною 120-мм гарматою, двома 7,62-мм кулеметами та 12,7-мм кулеметом. На бортах башти встановлені гранатомети. Танк оснащено газотурбінним двигуном потужністю 1500 к.с.. Швидкість - 72 км/год по асфальту й 48 км по бездоріжжю. Обсяг баку для пального - майже дві тонни.
Фото: Daniel Karmann/dpa/picture alliance
Буксирована гаубиця М777
Розроблену у Великобританії гаубицю калібру 155 міліметрів було взято на озброєння у 2005 році, а її перше бойове застосування відбулося у війні в Афганістані. Може стріляти керованими снарядами, ефективна дальність стрільби сягає 40 кілометрів. В інтенсивному режимі може зробити до п'яти пострілів за хвилину. Вперше про постачання М777 Україні було оголошено в квітні 2022 року.
Фото: U.S. Air Force/ZUMAPRESS/picture alliance
Танки Т-72
Наймасовіший танк другого покоління було взято на озброєння в Радянському Союзі у 1973 році. Лише в СРСР та Росії було вироблено понад 30 тисяч цих танків. Різні їхні модифікації випускалися у Югославії, Польщі, Чехословаччині, Індії. Досі використовується арміями чотирьох десятків держав. Від початку війни Україна отримала від Польщі, Словенії та Чехії кілька сотень танків Т-72.
Фото: Jaroslav Ozana/CTK/dpa/picture alliance
Реактивна система залпового вогню БМ-21
Взята на озброєння в СРСР у 1963 році й використовується досі. Залп - 40 снарядів, найбільша дальність стрільби - 42 кілометри. РСЗВ стоїть на озброєнні кількох десятків країн Європи, Азії, Африки та Латинської Америки. У квітні 2022 року стало відомо про те, що Польща передала Україні 20 таких систем.
Фото: Serhii Nuzhnenko/REUTERS
Зенітно-ракетний комплекс С-300
Поставлений на бойове чергування в СРСР 1979 року зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) С-300 здатний вражати балістичні та аеродинамічні цілі на різних висотах та на дальності до 200 кілометрів. Призначений для захисту великих промислових та адміністративних об'єктів, військових баз та пунктів управління. У квітні 2022 року про постачання С-300 Україні заявила Словаччина.
Фото: picture alliance/Russian Look/V. Savitsky
Самонавідні ракети класу "повітря-земля" Brimstone
Розроблені для британських ВПС високотехнологічні ракети Brimstone було взято на озброєння у 2005 році. Активна радіолокаційна головка самонаведення дозволяє з великою точністю вражати цілі, що рухаються, а тандемний принцип устрою бойової частини ефективний проти сучасних типів броні. На фото - британський літак Eurofighter Typhoon із ракетами Brimstone.
Фото: picture-alliance/Photoshot
Самохідна артилерійська установка PzH 2000
Німецька самохідна артилерійська установка (САУ) PzH 2000 є однією з найсучасніших САУ у світі, що поєднує в собі живучість, мобільність і високу скорострільність. У боєкомплекті 60 снарядів. Дальність вогню - до 50 кілометрів.
Фото: Philipp Schulze/picture alliance
Реактивна система залпового вогню RM-70 Vampire
Модернізований варіант чехословацької версії радянської реактивної системи залпового вогню "Град". Може також використовуватися для дистанційного мінування місцевості. Забезпечена броньованою кабіною для захисту екіпажу та цифровою системою керування вогнем, що дає змогу зменшити час від виявлення цілі до її знищення. Понад 20 таких установок Чехія передала Україні в середині квітня 2022 року.
Фото: Jaap Arriens/NurPhoto/picture alliance
Самохідна артилерійська установка CAESAR
Самохідна артилерійська установка (САУ) CAESAR розроблена французькою компанією GIAT Industries. САУ CAESAR представляє собою 155-мм гармату-гаубицю, встановлену на вантажівці. Дальність вогню - до 42 км. САУ CAESAR здатна використовувати всі типи 155-мм снарядів НАТО. Самохідні артилерійські установки CAESAR застосовуються в Україні для відбиття російської агресії з весни 2022 року.
Фото: Sameer al-Doumy/AFP/Getty Images
Буксирована гаубиця FH70
Спільний проект ФРН, Великобританії та Італії. У порівнянні з М777 FH70 - застаріла артилерійська система, але завдяки автоматизованому завантаженню снарядів може робити постріли що 10 секунд. Максимальна ефективна дальність вогню близько 30 кілометрів. Досі перебуває на озброєнні армій Великобританії, Італії, ФРН та інших країн. Про передачу FH70 Україні оголосила Італія.
Фото: Morio Taga/dpa/picture alliance
Бойові безпілотники Switchblade
Узятий на озброєння у 2012 році баражувальний тактичний боєприпас Switchblade призначений для знищення живої сили та броньованих цілей. США обіцяли передати Україні понад 700 таких дронів. У травні 2022 року з'явилися перші свідчення використання Switchblade українськими військовими. Крім того, стало відомо про готовність США передати Києву 120 нових тактичних безпілотників Phoenix Ghost.
Фото: AeroVironment/abaca/picture alliance
Реактивна система залпового вогню HIMARS
Універсальна артилерійська система на базі автомобіля. Може використовувати шість реактивних снарядів або одну оперативно-тактичну балістичну ракету ATACMS. Також може застосовуватися для запуску зенітних ракет. Використовувалася США в Афганістані та Сирії. Про початок постачання HIMARS в Україну США оголосили в квітні 2022 року.
Фото: Getty Images/J. Pix
Далекобійна ракета Storm Shadow
Storm Shadow - високоточна крилата ракета великої дальності повітряного базування спільної британсько-французької розробки компанії MBDA. Дальність ураження - приблизно 250 км. Ракета здатна нести боєприпас вагою у приблизно 450 кілограмів. Storm Shadow вважають особливо ефективними проти бункерів і логістики. За словами експертів, під Storm Shadow в Україні переобладнали винищувачі МіГ-29.