Диверсія на об'єкті системи електропостачання в Берліні, внаслідок якої на початку січня кілька днів були знеструмлені десятки тисяч домогосподарств, показала, наскільки важливою і вразливою є критична інфраструктура. Підпал кабелів на кабельному мосту 3 січня паралізував електропостачання в південно-західних районах Берліна, внаслідок чого десятки тисяч людей залишалися протягом декількох днів без електрики.

Остаточні причини виникнення пожежі ще з'ясовуються, розслідування передали до генеральної прокуратури. Тим часом слідство повідомило про існування листа лівої радикальної групи Vulkan, яка взяла на себе відповідальність за диверсію. Електропостачання всіх домогосподарств у берлінському районі Штегліц-Зелендорф стабілізувалося лише через п'ять днів після диверсії, таким чином це стало найбільшим блекаутом у столиці Німеччини після Другої світової війни.

У зв'язку з цим у багатьох виникає питання: що насправді робить Німеччина для захисту своєї інфраструктури? Адже цей інцидент чітко демонструє, наскільки вразливим є суспільство в цілому.

Захист інфраструктури - від кого?

Захист населення є обов'язком державної влади. Однак у цій сфері в Німеччині існує багато різних інституцій з різними компетенціями та сферами відповідальності. Добре орієнтуватися у таких "джунглях" повинно Федеральне відомство з охорони конституції (BfV).

У відповідь на запит DW в офісі BfV у Кельні відповіли, що вважають однаково серйозними "загрози з боку іноземних держав, міжнародного тероризму та екстремістів, схильних до насильства та інших дій". "Всі вони ставлять під загрозу безпеку населення, довіру до демократії та стабільність у нашій країні", - зазначили у відомстві. І, згідно з позицією BfV, підпал на об'єкті системи електропостачання в Берліні "вписується в цю загальну картину".

У Федеральному відомстві цивільного захисту та допомоги при стихійних лихах (BBK) зазначили, що загалом загрози можуть варіюватися "від актів саботажу або (кібер)атак до військових дій". "Але екстремальні погодні явища або технічні та людські помилки також можуть призвести до збоїв", - додали у відомстві.

Скільки коштує захист інфраструктури?

Німеччина, яка є однією з найбільших економік світу, має розгалужену інфраструктуру. Однак частково вона вже встигла застаріти й потребує оновлення: наприклад, дороги і мости, школи та інфраструктура німецької залізниці Deutsche Bahn.

Водночас добре розвинена інфраструктура також означає наявність й великої кількості потенційних цілей для атак. А це означає, що перегляд концепцій безпеки та посилення захисту коштуватиме чималих грошей. І у BBK не змогли відповісти на запитання про те, скільки це коштуватиме, зазначивши лише, що "не володіють цією інформацією".

Німецький уряд тим часом хоче на законодавчому рівні закріпити вимоги щодо посилення захисту критичної інфраструктури й розробив відповідний законопроєкт під назвою KRITIS. Цей документ, схвалений урядом ФРН ще у вересні 2024 року, має регулювати, зокрема, питання того, які відомства та органи влади повинні вживати або посилювати заходи безпеки і на яких саме напрямках.

Після першого читання в Бундестазі документ "передали до комітетів для подальшого обговорення", повідомляється на сайті німецького парламенту. Однак поки що незрозуміло, коли він набуде чинності. У федеральному міністерстві внутрішніх справ у відповідь на запит DW повідомили, що поки що не можуть назвати конкретної дати.

Проблему вразливості інфраструктури усвідомлено?

Мануель Атуґ (Manuel Atug) є засновником і речником AG KRITIS - групи експертів, що займається питаннями підвищення ІТ-безпеки та стійкості критичної інфраструктури. На запитання DW, чи усвідомила Німеччина цю проблему, він відповів: "Так, усвідомила. Але..." Після короткого вагання він додає, що німецькій державі потрібно зробити ще більше, "щоб підтримувати той самий рівень захисту, який ми часто мали в минулому".

Водночас Атуґ констатує, що в Німеччині критична інфраструктура "виходить з ладу порівняно рідко". Це спостереження поділяють і у BBK. "Загалом Німеччина має дуже надійне енергопостачання, - повідомили DW у федеральному відомстві. - Федеральне агентство з мереж (Bundesnetzagentur) оцінює середню тривалість перебоїв в електропостачанні на одного підключеного кінцевого споживача в 11,7 хвилини у 2024 році". Це, додали у відомстві, є найкращим показником у порівнянні з іншими країнами Європи.

Де найбільша небезпека для інфраструктури?

"Під час кризи або катастрофи найважливішим є не електрика, а зв'язок", - пояснює Мануель Атуґ. Однак наявність зв'язку безпосередньо залежить від стабільного забезпечення електроенергією, адже телекомунікаційні компанії більше не повинні забезпечувати власне резервне живлення для антен мобільного зв'язку, як це було раніше. "Отже, якщо вимикається електрика, то вимикається і зв'язок", - констатує експерт.

Схожі пріоритети мають й федеральні органи влади. У своїй KRITIS-стратегії Федеральне відомство з безпеки у сфері інформаційної техніки (BSI) перераховує сектори критичної інфраструктури, які особливо потребують захисту. І першим у списку вказано енергетичний сектор, а сектор "інформаційних технологій і телекомунікацій" посідає третє місце - одразу після охорони здоров'я.

Серед інших секторів, що перебувають під загрозою, BSI називає "транспорт і дорожній рух", "утилізацію відходів", "засоби масової інформації та культуру", "водопостачання", "фінанси і страхування", "забезпечення продовольством" та "уряд і адміністрування".

Читайте також: Путін атакує Європу: одноразові агенти, диверсії, вбивства

Важливість особистої відповідальності

За словами Мануеля Атуґа, захист критичної інфраструктури є справою також і самих німецьких громадян. Як приклад він наводить водопостачання. За його словами, якщо запитати когось у Німеччині, де розташовано найближчу свердловину для видобутку води у випадку надзвичайних ситуацій, то у відповідь на вас подивляться квадратними очима. Також, стверджує експерт, у більшості людей не виявиться навіть каністри для води на такий випадок.

Сьогодні люди також часто не мають необхідних запасів усього необхідного на крайній випадок. Атуґ називає це "парадоксом доступності". Через те, що все і завжди є доступним, люди забули, як тримати запаси під рукою - й сьогодні багато людей навіть не знають, як це робити.

Й не обов'язково робити такі запаси у гігантських кількостях, нагадує Атуґ. На його переконання, Федеральне відомство цивільного захисту та допомоги при стихійних лихах могло б роз'яснювати населенню, які запаси варто було б мати, щоб протриматися скажімо, три дні. "Якщо ви представите і поясните це в абсолютно спокійній манері, то люди скажуть: о так, це працює і має сенс", - впевнений фахівець.

А якщо ще й соціально відповідально ставитися до людей, які вас оточують, то надзвичайну ситуацію можна було б легше пережити колективно. "Якщо це зробить кожен десятий, то можна забезпечити майже всіх. Тоді не знадобляться ані Федеральне агентство з технічної допомоги (THW), ані Збройні сили Німеччини", - вважає Мануель Атуґа.

Читайте також: Блекаут у Берліні: критична інфраструктура під прицілом лівого екстремізму