Перший рік після повернення Дональда Трампа на посаду президента США видався надзвичайно динамічним і непередбачуваним. Швидкість, із якою він видавав укази, вражає. Чи не щотижня його мішенню стають "вороги" чи всередині, чи за межами країни. 2026 рік поки що не обіцяє змін, як показали нещодавні погрози Трампа запровадити додаткові мита проти країн, які не погоджуються з його прагненням анексувати Гренландію.

Минулого року весь світ облетіли фото, на яких Трамп тримає перед камерами величезні таблички з новими "митами у відповідь" на товари чи не зі всіх країн світу. Але не лише держави, а й конкретні компанії можуть потрапити в немилість американського президента. Приміром, з його приходом до влади в США фірмам можуть офіційно закинути, що вони не скасували в себе внутрішні програми забезпечення рівноправ'я.

Читайте також: Мерц і Трамп: Як сильно Німеччина залежить від США

Подібні програми, відомі в США під абревіатурою DEI (Diversity, Equality, Inclusion - "Розмаїття, рівність, інклюзія"), проти яких виступає Трамп, покликані запобігати дискримінації, зокрема, за ознакою релігії, кольору шкіри або ж, передусім, гендерної ідентичності.

Водночас 2025 рік показав: не всі погрози стають реальністю. Тим не менш, одне лише їхнє озвучення вже виконує свою функцію - вони лякають конкурентів та посилюють таким чином американську позицію. Відчувають на собі це, зокрема, й німецькі компанії. Як позначаються погрози Трампа на їхньому бізнесі? Як вони на них реагують?

Робочі місця в США

Над цими питанями замислюються, зокрема, і в закордонному представництві німецьких компаній. Закордонні торговельні палати (AHK) є тими інституціями, що підтримують інтереси німецьких компаній в тій чи іншій країні світу. Осінній звіт AHK щодо умов роботи німецького бізнесу по всьому світу демонструє: "Настрої німецьких компаній у США залишаються напруженими". Згідно зі звітом, одними з основних факторів, що негативно впливають на настрої, є мита.

Крістоф Шеміонек із німецької Закордонної торговельної палати у Вашингтоні в розмові з DW каже, що США надалі залишаються дуже важливими для німецьких компаній: "Ми маємо тут дуже великі інвестиції, Німеччина зараз є третім за величиною прямим закордонним інвестором після Японії та Канади".

Але ще важливішими, за словами Шеміонека, є робочі місця, які було створено в США завдяки німецьким інвестиціям - "майже мільйон американських робочих місць". Він називає це важливим моментом, "адже це саме те, чого прагне президент, із чим він ішов на вибори".

Натомість митну політику Трампа Шеміонек вважає контрпродуктивною. За його словами, зараз дуже важко імпортувати в США машинобудівну продукцію, на яку поширюються великі мита. "Це, звісно, уповільнює реіндустріалізацію країни", - додає він. Адже саме цього обіцяв домогтися Дональд Трамп.

Несприятливий бізнес-клімат

Німецьке державне товариство Germany Trade and Invest (GTAI) є чимось на кшталт агенції економічної підтримки Німеччини. Експерт GTAI з питань США Рональд Роде (Roland Rohde) підкреслює в розмові з DW, що США залишаються "найбільшим кінцевим пунктом експорту" для Німеччини.

Утім, водночас експерт зазначає: "Умови ведення бізнесу загалом суттєво погіршилися". Роде цитує Федеральне статистичне відомство Німеччини. За його даними, за перші 10 місяці 2025 року німецький експорт до США скоротився на 7,5 відсотка відносно відповідного періоду попереднього року. "Якщо говорити про весь рік, то настрої серед німецьких компаній суттєво погіршилися", - додає Роде.

Автомобілі та машинобудування

Найбільша проблема німецьких компаній, що займаються торгівлею з або всередині США, - це митна політика країни, яка знову може загостритися після нещодавніх заяв Трампа. За словами Роланда Роде, це "домінуючий фактор".

Утім, за словами експерта, залежно від галузі, ситуація може бути дуже відмінна. "Для автомобільної галузі було зроблено виняток із 50-відсоткових мит на сталь та алюміній та їхні похідні. Для неї діють "лише" 15 відсотків мита на імпорт у США. Але поки що автовиробники не змогли перекласти витрати на мита на покупців",  каже Роде.

Натомість у машинобудуванні ситуація, за його словами, протилежна. Близько половини всього імпорту машинобудівної продукції до США "обкладається митами на сталь та алюміній", каже Роде. До цього додаються величезні бюрократичні затрати, адже потрібно "визначити вміст металу та країну походження для кожного гвинтика". "При цьому німецькі машинобудівники часто постачають продукти, які мають мало конкурентів на американському ринку. Завдяки цьому вони мають змогу перекласти велику частину митних витрат на покупців", - каже експерт.

Тож чи варто іноземним підприємствам краще виробляти проміжну продукцію в США, як того вимагає американський президент? Крістоф Шеміонек із німецької торговельної палати у Вашингтоні не має на це однозначної відповіді. "З одного боку, це має сенс, адже тоді ланцюги постачань ближче до виробництва", - каже він. Водночас це можна реалізувати лише до певної міри, додає Шеміонек. За його словами, закуповувати все у США - "просто неможливо, адже в США немає, зокрема, високоспеціалізованого устаткування, яке виробляють у Німеччині, Японії, Південній Кореї та Італії".

І виробляти його у США теж неможливо, каже Шеміонек, адже для цього "бракує ланцюгів поставок та знань". "Це десятилітній, якщо не столітній досвід, завдяки якому ми можемо виробляти ось таке високоспеціалізоване обладнання у Німеччині", - додає він.

Ролан Роде з GTAI має схожу думку: галузь машинобудування в США не збільшуватиме виробництво, "адже в США бракує кваліфікованих кадрів".

Німецькі фірми "дотримуються законів" США

DW звернулася до деяких великих компаній у Німеччині, що також мають бізнес у США, із запитанням: як змінився їхній бізнес у країні за останній час. В авіакомпанії Lufthansa відповіли: "Зростання пасажиропотоку в Північній Атлантиці становить шість відсотків, а це більше середнього показника. Люди, як і раніше, хочуть літати, зокрема, і в Америку".

На запитання про її програми розмаїття в авіакомпанії лише відповіли: "Lufthansa Group принципово дотримується законодавчих приписів".

Інші німецькі компанії - Volkswagen та Deutsche Telekom - минулого року повідомили, що скоротять або скасують свої програми щодо розмаїття. Натомість інші великі компанії на кшталт BMW, Henkel або Siemens на той момент не бачили підстав для безпосередньої реакції та збиралися спершу поспостерігати за розвитком ситуації.

На запит DW усі опитані фірми повідомили, що в питаннях програм розмаїття, рівності та інклюзивності дотримуються чинного законодавства. Приміром, у Mercedes відповіли: "Ми вважаємо, що наші програми та ініціативи в США стоять у відповідності чинним законодавчим вимогам". Схожі відповіді надали хімічний концерн BASF та T-mobile, дочірня компанія Deutsche Telekom.

Вказівка на дотримання законів унаочнює, наскільки обережними є німецькі фірми в цьому питанні: вона не хочуть повністю відхрещуватися від своїх програм розмаїття, адже це означатиме, що вони "за Трампа". З іншого боку, вони не хочуть відкрито заявляти про свою відданість програмам розмаїття, адже це можна протрактувати як позицію "проти Трампа".

Що стосується прогнозів для власного бізнесу, то в Mercedes кажуть: "Ринки змінилися, і в майбутньому ми більше намагатимемося задовольнити регіональні потреби та використати шанси для зростання". Хімічний гігант BASF відповів: "США є і залишаються важливим ринком для BASF. Наш фокус на даний момент - це розширення наших виробничих потужностей у Луїзіані. У 2026 році вони повинні запуститися".

Без занепадницьких прогнозів

Експерт GTAI Роланд Роде, в будь-якому разі, дивиться на найближче майбутнє не в суто негативному ключі. "Німецькі автовиробники хочуть збільшити свої виробничі потужності в США", - каже він, але додає, що лише "в незначному обсязі. Кожного долара, який іде на мита, бракує в інвестиціях".

Та загалом США залишаються "великим і привабливим ринком збуту" для німецьких компаній, підсумовує Роде. "З огляду на це німецькі компанії, ймовірно, посилюватимуть свою активність на американському ринку на найближчу перспективу", - каже експерт.